Газпром Нафтохім Салават (), відомий як Салаватський нафтопереробний завод — підприємство нафтопереробної галузі Росії. Спочатку мав назву Ново-Ішимбайський НПЗ (Ішимбайський НПЗ діяв у 1930-ті—1980-х роках за декілька кілометрів на схід). Є одним із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів у Башкортостані, яке об'єднує нафтопереробний і газохімічний заводи, а також завод «Мономер». Підприємство має повний цикл перероблювання вуглеводневої сировини, випуск понад 150 найменувань продукції. Серед продукції, яку випускає завод: бензини, дизельне пальне, мазут, бітуми, поліетилен, аміак і карбамід.
Основні технологічні установки Протягом тривалої історії заводу існували такі потужності з первинної переробки нафти: введені 1956 року установки АВТ-1, АВТ-2 та АВТ-3 (АВТ — атмосферно-вакуумна трубчатка); введена 1960 року установка АВТ-4 пропускною здатністю 2 млн т/рік, що стала найпотужнішою серед аналогічних об'єктів заводу; реконструйована 1990 року під атмосферну переробку конденсату з потужністю 1,3 млн т колишня установка термічного крекінгу ТК-2; запущена 1999 року установка ЕЛОУ-АВТ-4 (електрознесолювана установка — атмосферно-вакуумна трубчатка). Цей об'єкт відносився вже до того покоління, коли цифра почала вказувати не на порядковий номер установки, а на її річну потужність у мільйонах тонн; введена 2012 року установка ЕЛОУ-АВТ-6 потужністю 6 млн т/рік.
Поява двох останніх установок дозволила вивести з експлуатації всі попередні, тому наразі загальна потужність майданчику з первинної переробки становить 10 млн т/рік. Особливістю заводу є те, що з 1970-х років суттєву частину сировини складає стабільний газовий конденсат з Оренбурзького, а потім і Карачаганацького родовищ (у 2002—2004 роках його частка становила від 60 % до 80 % сировини).
Серед інших важливих технологічних об'єктів можливо вказати на: три установки каталітичного крекінгу вакуумного газойлю типу 43-102, запущені в 1955—1957 рр. Дві з них припинили роботу в 1975 та 2021 роках; введену 2009 року установку вісбрекінгу гудрону (доповнену блоком вакуумної перегонки залишку вісбрекінгу) потужністю 1,5 млн т/рік, що продукує вакуумний газойль та певні обсяги бензину. З 2017 на ній також організували переробку мазуту з належного тому ж власнику Астраханського газопереробного заводу; запущену 2021 року установку каталітичного крекінгу вакуумного газойлю потужністю 1 млн т/рік. Вона замінила дві установки каталітичного крекінгу, що працювали ще з 1955 року та мали сукупну потужність утричі меншу, ніж у нової.
При цьому ще в другій половині 1950-х узялись за спорудження установки гідрування важких нафтових залишків, водень для якої мала продукувати установка газифікації бурого вугілля. Втім, проєкт виявився невдалим, а споруджені об'єкти передали під завод аміаку.
Випуск високооктанових бензинів підтримують: введена в експлуатацію у 1978 році установка каталітичного риформінгу потужністю 1 млн тонн на рік. Станом на 2025 рік відбувалась її модернізація з метою збільшення потужності до 2 млн тонн на рік; запущена у 2017 році установка ізмеризації потужністю 434 тис. тонн на рік.
Обсяги переробки Щодо фактичних обсягів переробки відомо, зокрема, що: 2013 рік — 7,4 млн тонн, із них 2,5 млн тонн газового конденсату; 2015 рік — 6,5 млн тонн, з яких 4,1 млн тонн прийшлось на газовий конденсат; 2017 рік — 6,5 млн тонн, з яких 4,7 млн тонн прийшлось на газовий конденсат; 2022 рік — 6,8 млн тонн.
Логістика На момент запуску НПЗ існував нафтопровід Ішимбаєво – Уфа. Надалі подачу сировини організували за допомогою трубопроводів Шкапово — Салават та Калтаси — Салават.
Конденсат надходить по багатонитковій системі Оренбург – Салават – Уфа.
Видача продукції можлива по нафтопродуктопроводу Салават – Уфа.
Нафтопереробний завод створений в єдиному комплексі з нафтохімічним виробництвом. Зокрема, запущена у 1962 році перша піролізна установка споживала подані з НПЗ пропан-пропіленову (у значних обсягах утворюється під час каталітичного крекінгу) та етанову фракції, а введена у 1972 році друга піролізна установка була розрахована на прямогонний бензин. Що стосується третьої установки, яка стала до ладу у 1984 році, одними зі складових її сировинної палітри є прямогонний бензин та бензин каталітичного риформінгу. З 2012 року нафтохімічне виробництво почало використовувати для піролізу багаті на етан, пропан та бутан гази нафтопереробки.
Російське вторгнення в Україну (з 2022) 18 вересня 2025 завод атакували два безпілотники СБУ літакового типу.
24 вересня 2025 року декілька БпЛА СБУ атакували завод повторно, на підприємстві виникла пожежа.
14 липня 2026 року Сили спецоперацій ЗСУ разом із підпільним рухом «Чорна іскра» вдарили по нафтохімічному комплексу «Газпром нафтохім Салават» (~1400–1500 км від кордону), вразивши установки первинної переробки АВТ-6 (6 млн т/рік) та АВТ-4 (4 млн т/рік) — тобто 100% первинних потужностей заводу, сукупно 10 млн т нафти на рік. Це один із найбільших НПЗ Росії (7,2 млн т переробки у 2024 році, ~2,7% нафтопереробки РФ).
13 серпня 2026 року Сили оборони України завдали повторного удару по НПЗ.
Примітки