Уфа́ – Петропа́вловськ – О́мськ – система нафтопродуктопроводів, що обслуговує потреби кількох російських нафтопереробних заводів. На одній з ділянок проходить через територію Казахстану.
У 1951—1954 роках з метою видачі продукції Уфімського нафтопереробного заводу ввели в дію продуктопровід довжиною 1176 кілометрів та діаметром 377 мм від Уфи до Омська. Ще на етапі часткової готовності протранспортовані по частині маршруту нафтопродукти могли перевалюватись на залізницю на станціях Бердяуш, Сінієглазово та Петропавловськ.
На момент запуску вже діяли нафтопродуктоперекачувальні станції (НППС) Уфа, Кропачево, Бердяуш та Колєсниково, а після введення в 1956-му НППС Петропавловськ трубопровід досягнув проєктної потужності у 2 млн тонн на рік. До 1960-го додатково запустили НППС Аша, Травники, Хохли, Суслове та Ісилькуль, що дозволило збільшити пропускну здатність до 3,9 млн тонн на рік на ділянці до Челябінська та до 3,5 млн тонн на відтинку Челябінськ – Омськ.
В 1959-му ввели в дію другий нафтопродуктопровід Уфа – Петропавловськ дещо меншої протяжності – 918 кілометрів, зате із більшим діаметром в 530 мм та пропускною здатністю у 5,8 млн тон на рік (він мав НППС у тих саме локаціях, що і Уфа – Омськ за виключенням розташованої на схід від Петропавловська НППС Ісилькуль).
Враховуючи, що в 1955-му ввели в дію Омський нафтопереробний завод, що з плином часу став найбільшим НПЗ Росії, режим роботи нафтопродуктопроводів був відкоригований з можливістю подачі ресурсу у реверсному напрямку.
Оскільки трубопровід проходить через казахський Петропавловськ, за потреби він може перекачувати ресурс на експорт до Казахстану. Так, в 2022-му з цією метою протранспортували 50 тисяч тон дизельного пального.
У 2015-му до системи підключили продуктопровід Тюмень – Юргамиш, що транспортує продукцію Тюменського НПЗ.
Примітки