Уфа – Камбарка — один з російських нафтопродуктопроводів, що здійснюють видачу продукції Уфімських нафтопереробних заводів.
Історія У другій половині 1950-х років для видачі продукції супергігантського Арланського нафтового родовища спорудили нафтопровід Калтаси – Уфа діаметром 325 мм. В наступному десятилітті по цьому маршруту проклали ще одну нитку більшого діаметру, тоді як прокачування нафти по першій припинилось у 1970 році. Це дало можливість використати її для створення нафтопродуктопроводу Уфа – Камбарка, що почав діяльність у 1972 році. Проєкт потребував прокладання ділянки до камбарської нафтобази, розташованої на березі річки Кама за чотири десятки кілометрів від Калтаси, при цьому довжина основної траси продуктопроводу склала 256 кілометрів (крім того, є відгалуження загальною довжиною 106 кілометрів).
В Камбарці нафтопродукти надходять до резервуарного парку, з якого самопливом можуть завантажуватись на річкові танкери, у залізничні та автомобільні цистерни. Із середини 2000-х років відвантаження на водний транспорт припинились, а камбарська нафтобаза сконцентрувалась на поставках залізницею до експортного порту Висоцьк (Балтійське море).
Первісно пропускна здатність продуктопроводу Уфа – Камбарка становила 0,9 млн тонн на рік, проте вже у 1974-му після запуску проміжної перекачувальної станції Андрєєвка була доведена до 1,8 млн тонн.
У 2002-му до Уфа – Камбарка під’єднали продуктопровід Перм – Андрєєвка, що бере початок на Пермському нафтопереробному заводі. При роботі з продукцією останнього відбувається перекачування ресурсу з Андрєєвки у південному напрямку для передачі до продуктопроводу Уфа – Західний напрямок.
Російське вторгнення в Україну (з 2022) 8 липня 2026 року ЛПДС «Черкаси-ПП» — ключовий вузол нафтопродуктопровідної системи з резервуарним парком місткістю близько 400 000 м³ (приблизно порівну бензин і дизель) за координатами 54.906976, 56.167804 — зазнала удару восьми БпЛА, внаслідок чого виникла масштабна пожежа. Станція здійснює приймання й транспортування нафтопродуктів уфимської групи НПЗ «Башнефть», а також виступає буферним парком для Омського, Салаватського, Пермського та Антипінського НПЗ, тож її ураження веде не лише до втрати десятків тисяч тонн палива, а й до зупинки логістичного зв'язку та зростання витрат, дефіциту й цін на нафтопродукти.
Примітки