Уса – Ухта – Ярославль – нафтопровід у Росії, призначений для видачі продукції родовищ Тимано-Печорської нафтогазоносної провінції.
В 1973 році почалась розробка Усінського нафтового родовища і того ж року стала до ладу ділянка нафтопроводу до Ухти, де працював Ухтинський нафтопереробний завод. У 1975-му ввели в дію ділянку Ухта – Ярославль, що могла подавати ресурс на Ярославський нафтопереробний завод та до нафтопроводу Ярославль – Кіриші (наразі частина Балтійської трубопровідної системи), а з 1978-го також до нафтопроводу Ярославль – Москва (крім того, можливо відзначити, що повз Ярославль проходить потужний трубопровід Сургут – Полоцьк, споруджений під транспортування західносибірської нафти).
На відтинку Уса – Ухта довжиною 409 кілометрів використали труби діаметром 720 мм, тоді як дистанція Ухта – Ярославль завдовжки 1135 кілометрів виконана в діаметрі 820 мм.
Нафтопровід обслуговує не лише Усінське, але й інші родовища регіону. Так, наприкінці 1980-х до нього під'єднали нафтопровід Харьяга – Уса, а в 2014-му за допомогою перемички Ярега – Ухта довжиною 38 кілометрів почались трубопровідні поставки важкої нафти Ярезького родовища (до того її возили виключно у цистернах).
Транспортування ресурсу забезпечують нафтоперекачувальні станції (НПС) Уса, Синя, Печора, Чікшино, Зеленоборськ, Тайожная, Ухта, Сіндор, Мікунь, Урдома, Приводіно, Нюксеніца, Погорєлово, Грязовець. НПС Печора та Тайожная були введені в дію у 2019-му в межах модернізації, що збільшила пропускну спроможність ділянки Уса – Ухта з 16,4 до 23 млн тон на рік (тоді ж облаштували пункт підігріву нафти на НПС Чікшино).
Примітки