Гу́р'єв — О́рськ — історичний трубопровід у Казахстані та Оренбурзькій області Росії. Також відомий як Емба — Орськ.
У 1935 році на півдні Уралу ввели в дію Орський нафтопереробний завод, план забезпечення якого сировиною базувався на використанні як азербайджанської нафти, так і продукції західно-казахських родовищ ембінського нафтовидобувного регіону. З цією метою спорудили трубопровід, що починався в межах сучасного міста Атирау (в часи російської окупації Гур'єв) та був завдовжки 709 кілометрів. При діаметрі 300 мм він мав початкову пропускну здатність 1,5 млн тонн, що забезпечували нафтоперекачувальні станції (НПС) «Доссор», «Макат», № 3, № 4, № 5, № 6 та № 7.
Доправлену по Каспію нафту розвантажували на острові Большой Пєшной, після чого транспортували по річці Жайик (Урал) за кілька десятків кілометрів до початкового пункту нафтопроводу. Траса останнього проходила через розташоване за сотню кілометрів на північний схід родовище Доссор (виявлене в 1911-му, пік видобутку в 1915-му із показником у 0,27 млн тонн), крім того, з самого початку діяльності подачу додаткового ресурсу забезпечував трубопровід від НПС Косшагил до НПС № 3 довжиною 120 кілометрів з діаметром 200—250 мм.
У 1969-му до системи подали ресурс з родовища Кенкіяк, для чого проклали трубопровід Кенкіяк — НПС № 6 довжиною 122 кілометри з двома НПС Кенкіяк та Темір, який разом з наявною ділянкою НПС № 6 — Орськ утворив першу нитку майбутньої системи Кенкіяк — Орськ. Також відомо, що в 1970-х роках почався демонтаж застарілого нафтопроводу Гур'єв — Орськ.ЖЫЛЫОЙСКИЙ РЕГИОН — НАЧАЛО ИСТОРИИ ТРАНСПОРТИРОВКИ НЕФТИ
Примітки