Запорізька обласна клінічна лікарня (ЗОКЛ) — багатопрофільний медичний заклад у місті Запоріжжя, відкритий у 1948 році. Запорізька обласна клінічна лікарня залишається єдиним центром трансплантації на південному сході країни, за офіційними даними Українського центру трансплант-координації, займає 7 місце за кількістю проведених трансплантацій у період першого півріччя 2025 року. Заклад виступає найбільшим найближчим регіональним центром, що надає високоспеціалізовану медичну допомогу на основних евакуаційних маршрутах. Також лікарня надає допомогу громадянам, які постраждали внаслідок бойових дій у Запорізькій області, а також частинах Дніпропетровської та Донецької областей. Також у ЗОКЛ реалізована концепція спроможної мережі лікувальних закладів з надання онкологічної допомоги.

Структура Станом на 2024 рік до складу ЗОКЛ входять понад 50 структурних підрозділів, включаючи клінічні відділення, операційні блоки, поліклінічні служби та реанімаційні ліжка. Ліжковий фонд становить 894 місця, з яких майже 70 — у блоках інтенсивної терапії.

ЗОКЛ є клінічною базою для кафедр Запорізького державного медичного університету, медичної академії післядипломної освіти та медичного фахового коледжу. Щорічно заклад приймає близько 150 інтернів.

За даними 2024/2025 років ЗОКЛ посіла 7 місце у всеукраїнському рейтингу по кількості проведених трансплантацій.

Персонал У лікарні працюють близько 2000 осіб, серед яких: понад 520 лікарів; близько 8 провізорів; понад 580 медичних сестер та братів; понад 410 молодших медичних працівників; понад 420 представників допоміжного персоналу.

Медичні послуги ЗОКЛ має ліцензію на медичну практику за 58 спеціальностями. У структурі лікарні діють: «Школа діабету» при ендокринологічному відділенні; система телемедицини (20 напрямків); медична інформаційна система «Доктор Елекс»; контрактування з НСЗУ за 23 пакетами медичних гарантій; контакт-центр для інформування та запису пацієнтів.

Обладнання У 2024 році до експлуатації введено: ангіографічний комплекс Siemens; літотриптор Dornier Compact Sigma; комп’ютерний томограф Aquilion PRIME SP (Canon); магнітно-резонансний томограф Siemens (1,5 Тесла); нове обладнання в операційних і реанімаційних відділеннях.

Статистика діяльності (2024) Понад 16 тисяч хірургічних операцій; Приблизно 130 тисяч консультацій у поліклініці; Близько 2 млн. 700 тисяч діагностичних процедур. 34 тисячі пацієнтів за рік отримали лікування у стаціонарі

Акредитація та стандарти Заклад має: міжнародний сертифікат ISO; вищу акредитаційну категорію; статус «Чиста лікарня, безпечна для пацієнта», що підтверджується кожні 5 років.

Розташування Основні корпуси лікарні розташовані за адресами: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10 — головний корпус; вул. Культурна, 177А — радіологічний напрямок лікування онкопатологій; вул. Перемоги, 78 — хімієтерапевтичний та кардіологічний напрямки. Організації партнери ЗОКЛ

ООН (ПРООН) Швеція-Україна PEOPLE IN NEED (Людина в біді) ВООЗ(Кластер охорони здоров'я) UK-MED Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) Тактичні справи NGO /// Stichting Vluchteling Nova Ukraine GIZ UAF GEM БО "ГФ Сергія Притули" RAZOM MEDU United Help Ukraine Лікарі Світу Лікарі без кордонів MEHAD Пацієнти України UA Brokers Without Borders Товариство Червоного Хреста України UNICEF ХМА ДНП «Національний інститут раку» ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» НДСЛ «Охматдит» КЛ «Феофанія» ДУС Історія ЗОКЛ

Запорізька обласна клінічна лікарня — обласний багатопрофільний лікувально-діагностичний заклад у місті Запоріжжя. Створена відповідно до наказу Запорізького обласного відділу охорони здоров’я № 77 від 4 листопада 1948 року на базі відновленої будівлі 1-ї Радянської лікарні. Початково лікарня розраховувалася на 150 ліжок, мала п’ять відділень та 136 штатних посад. Наказом Міністра охорони здоров’я УРСР від 26 квітня 1967 року закладу було надано статус клінічної лікарні. 1949–1960 роки У 1949 році розпочали роботу відділення: онкологічне — 50 ліжок; очне — 25 ліжок; неврологічне — 25 ліжок; отоларингологічне (ЛОР) — 25 ліжок; хірургічне — 25 ліжок. Того ж року запрацював діагностичний рентген-кабінет (одна зміна). Біохімічної лабораторії в Запоріжжі на той час не існувало, але на базі лікарні було виконано 3 863 клінічних аналізи. Діяла фармацевтична служба, яка забезпечувала роботу внутрішньолікарняної аптеки та своєчасне постачання медикаментів. У 1949 році створено службу санітарної авіації. Виклики виконувалися військовими літаками У-2; за рік здійснено 289 вильотів. Власного транспорту лікарня не мала — він орендувався в інших закладах. У 1950 році лікарня отримала один візок і один автомобіль у власне користування. У 1951 році завершено будівництво другої черги лікарні та відкрито урологічне відділення. З 1953 року лікарня працювала на 300 ліжок і мала дев’ять відділень: терапевтичне — 40 ліжок; хірургічне — 45 ліжок; неврологічне — 40 ліжок; очне — 40 ліжок; гінекологічне — 30 ліжок; урологічне — 20 ліжок; ортопедо-травматологічне — 30 ліжок; дитяче — 30 ліжок; ЛОР — 25 ліжок. 1954 року відкрито кабінет електрокардіографії (ЕКГ). 1955 року з Одеси до Запоріжжя переведено інститут удосконалення лікарів, а урологічне відділення стало клінічною базою кафедри урології цього закладу. У 1957 році відкрито нові відділення: нейрохірургічне (30 ліжок), ендокринологічне (20 ліжок). На початку 1960 року запрацювали торакальне відділення (25 ліжок), дитяча хірургія та щелепно-лицьове відділення.

1960–1979 роки Станом на 1960 рік лікарня мала 14 відділень із ліжковим фондом 600 місць, з них дев’ять хірургічного профілю на 335 ліжок. Протягом понад 25 років у структурі лікарні функціонували відділення санітарної авіації, торакальне, ендокринологічне, патологоанатомічне, щелепно-лицьове, а також стаціонарна аптека (7-й поверх). Згодом ці підрозділи були переведені в інші лікувальні заклади. У 1965 році засновано відділення травматології для надання допомоги пацієнтам із травмами опорно-рухового апарату. 1969 року відділення травматології стало постійною клінічною базою кафедри травматології, ортопедії та військово-польової хірургії Запорізького медичного інституту (нині — кафедра травматології та ортопедії ЗДМУ). Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років у відділенні мікрохірургії ока значно розширився спектр оперативних втручань: кріоекстракція катаракти, екстракапсулярна екстракція катаракти, операції при глаукомі та відшаруванні сітківки. З 1970-х років видатний торакальний хірург Яків Михайлович Рубан першим у Запорізькій області почав виконувати операції на працюючому серці, зокрема відкриті мітральні комісуротомії при ревматичних критичних мітральних стенозах. 1973 року відкрито відділення переливання крові.

У 1975 році завершено будівництво нової обласної клінічної лікарні на пустирі. Акт державного приймання підписано 30 грудня 1975 року; у березні 1976 року розпочався переїзд у новий корпус за адресою вул. Оріхівське шосе, 10. 4 травня 1976 року відбулося урочисте відкриття нового корпусу. Створено відділення: гастроентерологічне, неврології, нефрології, пульмонології, функціональної діагностики та ЕКГ, бактеріологічне, організаційно-методичне, операційне та рентгенодіагностичне. Того ж року введено обласну консультативну поліклініку, де працюють чотири кафедри ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» та шість кафедр ЗДМУ. Відкрито перший алергологічний кабінет. 1978 року розпочало роботу друге відділення реанімації та інтенсивної терапії. Гематологічне відділення стало базою кафедри внутрішніх хвороб № 2. Відкрито кабінет лазеротерапії на базі фізіотерапевтичного відділення. 1979 року відкрито відділення профпатології, яке згодом стало універсальним структурним підрозділом для лікування різноманітних хвороб. У 1986 році відділення брало участь у наданні допомоги постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС. 1980–1989 роки 1980 року засновано цілодобовий кардіодіагностичний центр для оцінки ЕКГ з усіх районів області та надання оперативних рекомендацій. На базі відділення мікрохірургії ока встановлено першу в області аргонову лазерну систему для заднього відрізку ока. 1982 року відкрито кабінет офтальмоендокринної та судинної патології органа зору; відкрито перший кабінет ангіографії у складі рентгендіагностичного відділення. У вересні 1983 року клінічний ординатор Сергій Тіторенко провів перше в Запоріжжі ангіографічне дослідження дистальних судин кінцівок. 1984 року відкрито відділення судинної хірургії (переведене з 9-ї міської лікарні) та відділення радіології ЗОКЛ, спроектоване з участю завідувача відділення та з використанням технологій із Фінляндії. 1985 року відкрито кабінет магнітотерапії. 1986 року відділення радіології брало участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 1987 року проведено першу імплантацію штучного кришталика ока. 1988 року відкрито кабінет рентгенангіографії (GE, США). Наприкінці 1980-х придбано магнітно-резонансний томограф (Magnaview, Instrumentarium, Фінляндія), який запрацював у 1994 році. 1989 року завершено будівництво радіологічного корпусу, відкрито радонову лабораторію та відділення ендоскопії. В операційній корпусу № 5 встановлено сучасний цифровий ангіографічний комплекс. 1990–1999 роки 1991 рік — засновано підрозділ гемодіалізу ЗОКЛ. Відділення активізувало науково-дослідну співпрацю з кафедрою госпітальної хірургії Запорізького державного медичного університету та Запорізькою державною медичною академією. 1992 рік — відкрито відділення кардіохірургії. Відділення гемодіалізу реорганізоване у «Лабораторію екстракорпоральної детоксикації», яка через три роки увійшла до складу Центру трансплантації. Почало функціонувати відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії для кардіохірургії як самостійний структурний підрозділ. Організовано Запорізький центр трансплантації органів на базі клініки госпітальної хірургії ЗДМУ. Підготовка фахівців із трансплантації проходила у провідних центрах світу (Балтимор, Берлін, Відень, Мадрид, Москва, Осака, Піттсбург, Рим). При Центрі трансплантації відкрито відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії для трансплантації та нефрології. Створено відділення санітарно-епідеміологічного нагляду, що еволюціонувало з бактеріологічного відділу клініко-діагностичної лабораторії. Імунологічна лабораторія стала окремим структурним підрозділом ЗОКЛ. На її базі проведено визначення імунологічної сумісності між донором та реципієнтом для першої трансплантації нирки в вересні 1992 року. Науково-практична діяльність лабораторії тісно пов’язана з кафедрою лабораторної діагностики Запорізької медичної академії післядипломної освіти. 1993 рік — відкрито відділення рентген ударно-хвильового дистанційного дроблення каменів «Урат». Як самостійний структурний підрозділ почало функціонувати відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії для кардіохірургії. 1994 рік — відділення рентгенангіографії та ендоваскулярної хірургії стало самостійним структурним підрозділом лікарні. 1995 рік — створено відділення алергології. Відділення профпатології перейменоване на відділення професійної патології та реабілітації потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС. Операційне відділення розділено на операційне № 1 та операційне № 2 для оптимізації керівництва та організації роботи. За наказом управління охорони здоров’я облдержадміністрації відділення та служби трансплантації реорганізовані в Центр трансплантації органів. 1997 рік — у складі урологічного відділення відкрито відділення «Простатрон» для лікування захворювань передміхурової залози малоінвазивним методом (мікрохвильова термотерапія). Засновано відділення ревматології, як форпост національної ревматологічної служби у Запорізькій області. 1998 рік — на базі відділення ортопедії та травматології організовано Центр оперативної артрології на 30 ліжок.