Європейський чемпіонат Формули-3 FIA () — європейський чемпіонат з автоперегонів на болідах класу Формула-3, що проводився під егідою ФІА з 2012 по 2018 рік. Чемпіонат було відроджено шляхом об'єднання Євросерії Формули-3 та Міжнародного трофею Формули-3 FIA.

Протягом семи сезонів серія зарекомендувала себе як одна з ключових сходинок для молодих пілотів на шляху до Формули-1, виховавши ціле покоління майбутніх зірок автоспорту.

Історія Чемпіонат у сучасному вигляді стартував у 2012 році, ставши наступником популярної Формули-3 Євросерії. Більшість його етапів проходили як гонки підтримки німецького кузовного чемпіонату DTM, що забезпечувало високий рівень організації та увагу з боку глядачів і спонсорів.

Серія швидко здобула репутацію найконкурентнішого молодіжного чемпіонату у світі завдяки великій кількості учасників (часто понад 30 пілотів на старті) та участі провідних команд, таких як Prema Powerteam, Carlin та ART Grand Prix.

Наприкінці 2017 року Всесвітня рада ФІА з автоспорту ухвалила рішення про об'єднання Чемпіонату Європи Ф3 та серії GP3 з сезону 2019 року. Це було зроблено для створення більш чіткої ієрархії молодіжних серій під брендом ФІА. Таким чином, сезон 2018 року став останнім в історії чемпіонату, а його наступником став новий Чемпіонат FIA Формула-3, який став ексклюзивною серією підтримки Формули-1.

Болід Чемпіонат був відкритий для різних виробників двигунів, але використовував єдине шасі, що створювало баланс між технічною конкуренцією та контролем витрат.

Шасі: Усі команди використовували шасі італійського виробника Dallara. З 2012 по 2017 рік основною моделлю була Dallara F312, а в останньому сезоні 2018 року використовувалася оновлена Dallara F317. Двигуни: Основними постачальниками 2,0-літрових атмосферних двигунів були Mercedes-Benz HWA AG та Volkswagen. Також у чемпіонаті були представлені двигуни від Nissan (під брендом ThreeBond) та Neil Brown Engineering. Потужність двигунів обмежувалася рестриктором і складала близько 240 к.с. Шини: Ексклюзивним постачальником шин для всіх етапів була південнокорейська компанія Hankook.

Технічні характеристики (2018) Параметр Специфікація Шасі Dallara F317 Конструкція Монокок з формованого вуглецевого волокна та стільникових композитних матеріалів Двигун 2,0 л (122 куб. дюйми), 4-циліндровий, рядний, атмосферний Коробка передач 6-ступінчаста секвентальна коробка передач Hewland / Pankl Вага 565 кг (включно з пілотом) Потужність Приблизно 240 к.с. (179 кВт) Паливо Aral Ultimate 102 RON неетилований Шини Hankook Ventus (F200 для сухої погоди, Z207 для дощу)

Формат гоночного вікенду Гоночний вікенд був дуже насиченим і складався з трьох гонок, що давало пілотам максимальну кількість змагального часу на трасі. Тренування: Дві вільні практики по 40 хвилин. Кваліфікація: Дві 20-хвилинні кваліфікаційні сесії. Перша кваліфікація визначала стартову решітку для першої гонки. Друга кваліфікація визначала стартову решітку для другої та третьої гонок. Найкращий час кожного пілота йшов на старт другої гонки, а другий найкращий час — на старт третьої. Гонки: Три гонки тривалістю 33 хвилини + 1 коло кожна. Система нарахування очок була ідентичною до системи Формули-1 для перших двох гонок (25-18-15...), тоді як третя гонка часто мала реверсивну решітку для топ-10, щоб стимулювати обгони.

Чемпіони + Чемпіони серії Рік Чемпіон (пілот) Команда-чемпіон Чемпіон-новачок 2012 Даніель Хункаделья Prema Powerteam не нагороджувався 2013 Раффаеле Марчіелло Prema Powerteam не нагороджувався 2014 Естебан Окон Prema Powerteam Естебан Окон 2015 Фелікс Розенквіст Prema Powerteam Шарль Леклер 2016 Ленс Стролл Prema Powerteam Джоель Ерікссон 2017 Ландо Норріс Carlin Ландо Норріс 2018 Мік Шумахер Prema Theodore Racing Роберт Шварцман

Випускники, що потрапили до Формули-1 Значна кількість пілотів, які виступали в чемпіонаті, згодом змогли дебютувати у Формулі-1, що підтверджує високий рівень серії. Макс Ферстаппен (брав участь у 2014) Естебан Окон (чемпіон 2014) Ленс Стролл (чемпіон 2016) Шарль Леклер (брав участь у 2015) Ландо Норріс (чемпіон 2017) Джордж Расселл (брав участь у 2015-2016) Антоніо Джовінацці (віце-чемпіон 2015) Александр Албон (брав участь у 2015) Данило Квят (брав участь у 2013) Карлос Сайнс-молодший (брав участь у 2012) Паскаль Верляйн (брав участь у 2012-2013) Мік Шумахер (чемпіон 2018) Юкі Цунода (брав участь у 2018) Чжоу Гуаньюй (брав участь у 2016-2018) Нікіта Мазепін (віце-чемпіон 2018) Ніколас Латіфі (брав участь у 2013-2014)

Див. також Чемпіонат FIA Формула-3 GP3 Series Формула-3 Євросерія Формула-3

Примітки

Посилання Офіційний сайт FIA