Латина доби Відродження — назва відмінного літературного стилю латини, що сформувався під час європейського Відродження XIV–XV століть, особливо завдяки руху ренесансного гуманізму. Цей стиль латини вважається першою фазою стандартизованої та граматично «класичної» неолатини, яка існувала у XVI–XIX століттях"When we talk about "Neo-Latin", we refer to the Latin … from the time of the early Italian humanist Petrarch (1304-1374) up to the present day" Sidwell, Keith Classical Latin-Medieval Latin-Neo Latin у і використовувалася як мова для авторів, що обговорювали теми, важливі для міжнародної (пан'європейської) авдиторії.
Ad fontes
Ad fontes («до джерел») було гаслом ренесансних гуманістів, а отже їхній стиль латини прагнув очистити її від середньовічної лексики й стилістичних нашарувань, які з’явилися після занепаду Риму. Вони орієнтувалися на літературу «золотої доби» латини, особливо на Цицерона у прозі та Верґілія у поезії. Відкидали секвенції та інші акцентні форми метра, прагнучи відродити грецькі формати, уживані в римську добу. Більшу частину середньовічної латинської літератури гуманісти таврували як «готичну» й наполягали, що лише антична латина має бути критерієм правильної граматики й стилю.
Деякі цицеріанські гуманісти XVI ст. прагнули також очистити правопис від середньовічних змін: наприклад, вимагали повного написання ae замість скороченого e; розрізняли t і c, які у середньовіччі зливалися через палаталізацію. В письмі вони використовували гуманістичний мінускул (нащадок каролінзького), що став прабатьком сучасних малих літер, і відмовилися від готики. Еразм навіть пропонував відмовитися від традиційних вимов на користь реконструйованої класичної, хоча й сам користувався церковною.
У школах утвердили гуманістичні правописні норми й тексти. Але хоч латина гуманістів була вишуканою літературною мовою, писати нею праці з права, медицини, науки чи політики стало складніше. Юрґен Леонгардт зазначав: «У середньовіччі латина виконувала інструментальну функцію для спілкування та розуміння світу; для гуманістів же оволодіння мовою стало мірилом самовдосконалення».
Твори та автори латини доби Відродження
XIV століття 1359 — Epistolæ familiares Петрарки (1304–1374) 1360 — Genealogia deorum gentilium Джованні Боккаччо (1313–1375)
XV століття
1409 — Flos Duellatorum Фіоре дей Лібері 1425 — Hermaphroditus Антоніо Беккаделлі (1394–1471) 1441 — De elegantiis Latinæ linguæ Лоренцо Валла (1406–1457) 1442 — Historia Florentini populi Леонардо Бруні (бл. 1370–1444) 1444 — Historia de duobus amantibus Енеа Сільвіо Пікколоміні, Папа Пій II (1405–1464) 1452 — De re ædificatoria Леон Баттіста Альберті (1404–1472) 1471 — Contra amores Бартоломео Платіна (1421–1481) 1479 — De inventione dialectica Рудольф Аґрікола (1444–1485) 1481 — Introductiones Latinæ Антоніо де Небріха (1441–1522) 1486 — De hominis dignitate Джованні Піко делла Мірандола (1463–1494) 1491 — Nutricia Поліціано (1454–1494) Theologia Platonica de immortalitate animæ Марсіліо Фічіно (1433–1499) Франческо Філельфо (1398–1481)
XVI століття 1517 — Марко Маруліч (1450–1524) Davidiad, Psichiologia de ratione animae humanae
Примітки
Література Cranz, F. Edward та ін. Catalogus translationum et commentariorum... 1960–2003. D’Amico, John F. 1984. “The Progress of Renaissance Latin Prose...” Deitz, Luc. 2005. "The Tools of the Trade..." Hardie, Philip. 2013. “Shepherds’ Songs...” Houghton, L. B. T. 2013. “Renaissance Latin Love Elegy.” Lohr, C. H. 1974. “Renaissance Latin Aristotle Commentaries...” McFarlane, I. D. 1980. Renaissance Latin Poetry. Parker, Holt. 2012. “Renaissance Latin Elegy.” Perosa, Alessandro, John Sparrow. 1979. Renaissance Latin Verse: An Anthology.
Історія латини
Churchill, Laurie J., Phyllis R. Brown, Jane E. Jeffrey, ред. 2002. Women Writing in Latin...
Огляди неолатини
IJsewijn, Jozef; Sacré, Dirk. Companion to Neo-Latin Studies. 1990–1998.
Ford, Philip, Jan Bloemendal, Charles Fantazzi, ред. 2014. Brill's Encyclopaedia of the Neo-Latin World. 2 т.
Зовнішні посилання Аналітична бібліографія онлайнових неолатинських текстів Неолатинські гуманістичні тексти на DigitalBookIndex René Hoven, Lexique de la prose latine de la Renaissance... Leiden, Brill, 2006 (2 вид.) Центр неолатинських студій