Арій Дідем () — античний стоїчний філософ і вчитель імператора Октавіана Августа. Фрагменти його довідників, що підсумовують стоїчні та перипатетичні доктрини, збереглися у Стобея та Євсевія. За КвінтіліаномQuintilian, ii. 15. § 36, iii. 1. § 16, Арій також викладав та писав про риторикуКвінтиліан, Institutio Oratoria 2.15.36, 3.1.16Сенека Старший, De Consolatione ad Marciam 4Клавдій Еліан, Varia Historia 12.25Суда, Ἄρειος, Θέων.
Життєпис Арій був громадянином Александрії. Ймовірно, Арій, а також двоє його синів, Діонісій і Ніканор, навчали імператора Августа філософії, і Арій деякий час жив безпосередньо в домі АвгустаСветоній, Життя дванадцяти цезарів, Augustus 89. Його часто згадує філософ Фемістій, який писав, що Август цінував Арія не менше, ніж Марка Віпсанія Агріппу, якого прийнято вважати довіреною особою та правою рукою Августа (хоча слід зазначити, що Фемістій писав про це аж через чотириста років після тих подій)Фемістій, Orations v. p. 63d, viii; 108b, x; 130b, xiii; 173c. ed. Petav. 1684. Август настільки високо цінував Арія, що після завоювання Александрії заявив, що пощадить місто виключно через АріяПлутарх, Ant. 80, Apophth. p. 207Діон Кассій, Roman History 51.16Флавій Клавдій Юліан, Epistulae 51Страбон, Географія (Страбон) xiv. p. 670. Згідно з Плутархом, Арій порадив Августу стратити Цезаріона, сина Клеопатри та Юлія Цезаря, зі словами «ouk agathon polukaisarie» («Не слід мати занадто багато цезарів»), що було каламбуром на рядок з Гомера «ouk agathon polukoiranie» («Занадто багато лідерів — це не добре»)David Braund et al, Myth, history and culture in republican Rome: studies in honour of T.P. Wiseman, University of Exeter Press, 2003, p. 305.. Сучасні дослідники розходяться в думках щодо того, чи була це справжня причина, чому Август пощадив місто, оскільки в той же час сам Август стверджував, що зробив це, щоб вшанувати пам'ять Александра Македонського, а інші висловлюють думку, що такими діями він прагнув вислужитися перед елітою міста.
Інші ж джерела стверджують, що йому запропонували посаду префекта або намісника Єгипту, але Арій відмовив Августу, аби обійняти посаду в провінції Сицилія, хоча сучасні дослідники знову ж таки мають певні сумніви щодо цього анекдоту (головним чином тому, що не існує інших схожих прикладів того, як Август «пропонував» комусь посаду і хтось відмовився б від неї). Висловлено припущення, що ця історія була державною пропагандою, щоб виправдати усунення Августом Арія з провінції Єгипет і призначення Корнелія Галла новим префектом.
Наступником Арія на посаді «особистого філософа» Августа став філософ .
Філософія Арія Дідима зазвичай ототожнюють з тим Арієм, чиї праці детально цитує Стобей, підсумовуючи стоїчну, перипатетичну та платоністську філософіїSedley, D., «The School, from Zeno to Arius Didymus» in Inwood, B. (ed.), The Cambridge Companion to the Stoics (Cambridge University Press, 2003), p. 32.. Те, що його повне ім'я — Арій Дідем, ми знаємо від Євсевія, який цитує два довгі уривки зі своїх стоїчних поглядівEusebius, Praeparatio Evangelica, xv. 15, 18–20..
Примітки
Джерела Fortenbaugh, W. (Editor) (2002). On Stoic and Peripatetic Ethics: The Work of Arius Didymus. Transaction Publishers.
Inwood, R. and L.P. Gerson, L.P. (1997). Hellenistic Philosophy. Introductory Readings, 2nd edition, Hackett Publishing Company, Indianapolis/Cambridge, pp. 203–232. Pomeroy, Arthur J. (ed.) (1999). «Arius Didymus». Epitome of Stoic Ethics. Texts and Translations 44; Graeco-Roman 14. Atlanta, GA: Society of Biblical Literature. pp. ix, 160.