Зелінський Андрій Леонідович (нар. 14 травня 1973, Київ) — український історик. Доктор історичних наук (2021).
З біографії Народився 14 травня 1973 року у м. Києві. 2000 року закінчив з відзнакою історичний факультет, а 2003 року — аспірантуру Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2004 році захистив кандидатську дисертацію «Трансформація громадян еллінської ойкумени у птолемеївських підданих». У 2003—2014 і 2019 роках працював у Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАНУ (з 2009 р. — старшим науковим співробітником). Також у 2014—2019 роках був членом редакційної колегії фахового періодичного видання «Сходознавство». У 2005—2012 роках працював викладачем у приватному вищому навчальному закладі Київський університет «Східний світ». У 1999—2014 роках викладав суспільствознавчі дисципліни у Міжобласній вечірній середній школі для сліпих та слабозорих. У 2020—2021 роках — кореспондент Об'єднаної редакції періодичних видань Українського товариства сліпих «Заклик». Від 2021 року — в. о. провідного наукового співробітника відділу історії Азії та Африки Інституту всесвітньої історії НАНУ (Київ).
Досліджує історію елліністичного періоду, сучасну історію країн Леванту.
Вибрані праці
Монографії Александрійські фараони та їхні піддані. Зміцнення влади перших Птолемеїв. К., 2010; Від басилевсів-фараонів до фараонів-басилевсів: перші 100 років птолемеївської монархії. В.; К., 2020;
Вибрані статті Правова сегрегація і правова інтеграція в елліністичному Єгипті (до питання про так звану «колоніальну» ситуацію у птолемеївському Єгипті) // Східний світ. –2005. — № 2. — С. 43-49. Позаетнічний характер птолемеївської адміністрації у Єгипті, як засіб боротьби з «колонізаторським» світоглядом (до питання про так звану «колоніальну» ситуацію у птолемеївському Єгипті) // Східний світ. — 2005. — № 1. — С. 53-62. Аналіз одного з аспектів соціально-економічних реалій елліністичного Єгипту (до питання про так звану «колоніальну» ситуацію у птолемеївському Єгипті) // Східний світ. — 2004. — № 4. — С. 35-42. Стосунки між єгиптянами та еллінізованими іммігрантами у світлі грекомовних папірологічних джерел (до питання про так звану «колоніальну» ситуацію у птолемеївському Єгипті) // Східний світ. — 2004. — № 3.- С. 30-36. Птолемей Сотер і рада царських «друзів»: до питання про взаємовідносини // Сходознавство. — 2004. — В. 25-26. — С. 31-43. Інтерпретація одного з аспектів релігійної політики Птолемеїв // Східний світ. — 2004. — № 1. — С. 73-79. Птолемей ІІІ і Анубіс: можливість неофіційного ототожнення // Східний світ. — 2009. — № 4. — С. 26-38. Грецькі міфи в Єгипті при перших Птолемеях (три замальовки) // Східний світ. — 2010. — № 2. — С. 46-54. Два нариси з історії елліністичної Кирени // Наукові записки. — 2010. — № 1. — С. 17-28. Перші Птолемеї і формування монархічної ідеології: традиції, запозичення, інновації // Орієнтальні студії в Україні. До ювілею Л. В. Матвєєвої. Збірник наукових статей. Київ, 2010. — С. 232—254. Прийняття Птолемеєм І царського титулу: проблема датування // Східний світ. — № 4. — 2011 — № 1. — 2012. — С. 79-86, 115—122. Обожнення Птолемея І родосцями: співвідношення заслуг і винагороди // Східний світ. — 2012. — № 4. — С. 49-55. Місце та час коронації Селевка І Нікатора // Polyphonia orientis. До ювілею В. С. Рибалкіна. — Київ, 2013. — С. 316—329. Інкорпорація південних областей Малої Азії до складу держави Птолемеїв: нова інтерпретація подій // Східний світ. — 2013. — № 4. — С. 16-26. Птолемей I Сотер як учасник IV війни Діадохів: боягузтво, підступність чи обачність // Доісламський Близький Схід: історія, релігія, культура. Збірник наукових статей /під ред. М. О. Тарасенка. — Київ: Інститут сходознавства НАНУ, 2014. — С. 83-92. Птолемей Філадельф і Лаг, син Таїс: реконструкція стосунків між братами // Східний світ. — 2014. — № 4. — С. 19-27. Постскриптум до ІІІ Сирійської війни // Сходознавство. — В. 77 (2017). — С. 25-53. «Захоплення» Кілікії Селевком І: перегляд датування // Сходознавство. — В. 83 (2019). — С. 3-24. Panov M., Zelinskyi A. Statue of Ptolemy II Philadelphus (villa Albani 558): Study of the Inscription and Problem of the Dating // Studies in ancient art and civilization. — V. 23 (2019). — P. 153—173. Персні "птолемеївського типу " і Північне Причорномор 'я: виняток чи правило? // Східний світ. — 2020. — № 1. — С. 5-20. Навмисні «помилки» в демотичному варіанті Декрету Рафії // Доісламський Близький Схід: історія, релігія, культура. — Вип. 2 (2021). — С. 69-78. Морські мозаїки з Тмуїсу, цариця Береніка ІІ та мендеські пахощі: новий погляд на стару проблему // Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва. — 2021. — № 2. — С. 5-24. Зовнішньополітичні орієнтири віфінського царя Зіела у світлі нових коських написів // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». — вип. 60 (2021). — С. 27–48. Можлива мета скликання війська до Антіохії-на-Оронті у 250 р. до н. е. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». — вип. 61 (2022). — С. 183—201. Птолемеї та хеб-сед: характер застосування ритуалу сакрального оновлення в елліністичному Єгипті // Сходознавство. — Вип. 90 (2022). — С. 63-92. Датування візиту птолемеївської військово-морської ескадри до Боспорського царства // Стародавнє Причорномор'я. — Вип. XIv (2023). — С. 240—247. Визначення дати заснування нового александрійського Бубастейону Беренікою ІІ // Східний світ. — 2023. — № 4. — С. 5-18. Ліванська республіка: між політичним конфесіоналізмом і політичним прагматизмом // Проблеми всесвітньої історії. 2021. № 3; Політичні династії Лівану: «тонке налаштування» // Там само. 2022. № 1; Ліван і Сирія — «сіамські близнюки» Леванту: стан речей на сучасному етапі // Там само. 2022. № 3; Ліванська Республіка у 2005—2023 рр.: здобутки Кедрової революції та спадщина сирійської окупації. Ч. 1–2 // Там само. 2023. № 1.
Література Зелінський Андрій Леонідович // Сходознавство і візантологія в Україні в іменах: Біобібліогр. слов. К., 2011. Зелінський Андрій Леонідович / В. О. Швед // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024.
Посилання Офіційна сторінка на сайті Інституту Всесвітньої історії НАНУ