Ві́льям Мак-Кі́нлі (, 29 січня 1843 — 14 вересня 1901) — американський політичний діяч і 25-й президент США (1897—1901) від Республіканської партії США. Був першим президентом XX століття і останнім із президентів США, які брали участь в Громадянській війні в США.

Початок кар'єри Дослужився до чину майора в часи Громадянської війни, потім займався адвокатурою у рідному штаті Огайо; у 1877 році обраний у Конгрес США, де належав до республіканської партії і відстоював крайній протекціонізм.

У 1890 році запропонував так званий білль Мак-Кінлі, який складався, власне, з двох окремих біллів, які мали одну мету: McKinley Administrative Bill, який набув чинності 1 серпня 1890 року, та McKinley Tariff Bill, який набув чинності 6 жовтня того ж року. Білль Мак-Кінлі викликав сильне невдоволення в середовищі демократичної партії; його непопулярність допомогла демократам здобути блискучу перемогу у виборах в палату представників у листопаді 1890 року, а ще через два роки — провести президентом республіки свого кандидата Гровера Клівленда; у 1894 році вони добилися зниження митних зборів. Сам Мак-Кінлі набув, проте, значного авторитету в рядах своєї партії; в 1891 році обраний губернатором Огайо.

Президентство Наприкінці 1896 року обраний на посаду президента; наприкінці 1900 року переобраний на наступні чотири роки. Час президентства Мак-Кінлі був епохою розквіту імперіалізму і протекціонізму.

У 1898 році США вели війну з Іспанією, яка закінчилася окупацією Куби, а незабаром Філіппін і Пуерто-Рико. Також анексовані Гаваї і проголошена відмова США від ізоляціонізму (доктрина Монро) і початок їхньої експансії у східну півкулю.

5 вересня 1901 року на панамериканській виставці у Баффало президент був поранений американським анархістом польського походження . Перша куля вбивці, який стояв буквально за метр від президента, відскочила від ґудзика його смокінга, не завдавши йому ніякої шкоди. Однак друга куля влучила у живіт, пошкодила внутрішні органи та застрягла у спині (на розтині її не знайшли). Мак-Кінлі, бачачи, що охорона б'є спійманого на місці вбивцю, тихим голосом встиг сказати: «Легше з ним, хлопці». Незважаючи на своєчасну операцію та первинне поліпшення, президент помер 14 вересня в Баффало в особистому будинку у присутності міністрів та сенаторів від гангрени внутрішніх органів, яка виникла внаслідок вогнепальної рани. Останніми його словами були перші рядки гімну «Ближче, Господи, до Тебе».

Смерть Мак-Кінлі викликала загальне обурення та скорботу американців; газети на той час сповнені порівнянь «поваленого вождя», «мученика» з Лінкольном і навіть Христом. З іншого боку, анархістка Емма Гольдман порівняла вчинок Чолгоша з тирановбивством, здійсненим Брутом.

Леон Чолгош був страчений після швидкого суду 29 жовтня 1901 року. Його останні слова: Я вбив президента, бо він був ворогом добрих людей — добрих трудящих людей. Мені не соромно за свій злочин. Мені шкода, що мені не дали побачитися з батьком.

Наступником Мак-Кінлі став віцепрезидент Теодор Рузвельт.

Пам'ять Гора Деналі на Алясці, найвища точка Північної Америки названа на честь Мак-Кінлі.

Портрет президента Мак-Кінлі розмістили на 500-доларовій банкноті.

Примітки

Література Б. М. Гончар. Мак-Кінлі Вільям // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4

Див. також Золотий жук (економіка)