Джон Бо́йнтон Прі́стлі (; * 13 вересня 1894, Бредфорд, Велика Британія — † 14 серпня 1984) — британський романіст, есеїст, драматург та театральний режисер.

Біографія Народився в містечку Бредфорд, графство Йоркшир, що на півночі Великої Британії в заможній сім'ї директора школи. Мати Прістлі померла, коли він ще був дитиною.

Закінчив з відзнакою Триніті-Голл Кембриджського університету. Працював журналістом. Взяв участь у Першій світовій війні в 10-му піхотному батальйоні, де 1916 року дістав поранення.

У 1922 році переїхав до Лондона, де розпочав кар'єру професійного літератора. Писав книжкові огляди, рецензії, есеї. Його перу належать біографії Мередита й Пікока та збірка «Коротка історія англійського роману» (A Short History of English Novel, 1927).

Перша літературна слава прийшла до Прістлі після публікації романів «Добрі друзі» (Good Companions, 1929) та «Вулиця Ангела» (Angel Pavement, 1930). За роман «Добрі друзі» Пристлі отримав премію James Tait Black Memorial Prize.

У віці 30 років Прістлі вже мав усталену репутацію талановитого письменника-сатирика та літературного критика. 1932 року його роман «Benighted» адаптовано для фільму Джеймса Вейла (James Whale) «Старий темний будинок» (The Old Dark House).

У 30-ті роки Прістлі пробує себе як драматург, він публікує свою п'єсу «Небезпечний поворот» (Dangerous Corner, 1932), що дістає схвальну реакцію критики. Найвідоміша є інша Пристлієва п'єса — «Візит інспектора» (An Inspector Calls, 1946), яку екранізовано 1954 року. П'єси Прістлі різноманітніші стилем та жанром, ніж його романи. Деякі з них написано під впливом теорій часу Джона Вільяма Данна (John William Dunne).

Багато з його творів мають виразний політичний підтекст. Так, п'єса «Візит інспектора» містить численні соціалістичні ідеї тих часів. Цим обумовлюється його популярність в СРСР. У своїх творах він методично викривав капіталізм, класову нерівність, міщанство та ханжество. Для радянської цензури це була ідеальна «критика заниваючого Заходу» від буржуазного автора.  Символічно, що світова прем'єра його найвідомішої п'єси «Він прийшов» («Інспектор завітав» / An Inspector Calls) у 1945 році відбулася не в Лондоні, а в Москві та Ленінграді — британські театри відмовилися її ставити через занадто гострі соціальні акценти.

Під час Другої світової війни Прістлі працює диктором «Британської мовної корпорації» (British Broadcasting Corporation, BBC). Кожна з його вечірніх програм «Постскриптум» (Postscript), що виходили в ефір протягом 1940–1941 років, збирала аудиторію майже 16 мільйонів слухачів. Втім, згодом його програму знято з ефіру, очевидно, через скарги Вінстона Черчіля на пропаганду лівих ідей, які вбачалися в Прістлієвих виступах.

Тривалий час Прістлі був керівником двох лондонських театрів, де з успіхом поставлено 16 його п'єс, серед них і «Рокитова алея» (Laburnum Grove, 1933), «Райський куточок» (Eden End, 1934) та «Поки ми одружені» (When We are Married, 1938). Недовге перебування в Аризоні надихнуло його на створення автобіографічної книжки «Опівночі в пустелі» (Midnight on the Desert, 1937).

У післявоєнні роки Прістлі знову повертається до прози й випускає кілька романів, серед яких «Дженні Вільєрс» (Jenny Villiers, 1947), «Фестиваль у Фарбріджі» (Festival at Fairbridge, 1953) та «Доктор Солт їде» (Salt is Leaving, 1966). Він пише сценарій до фільму «Останнє свято» (Last Holiday, 1950); збірку оповідань «Інше місце» (The Other Place, 1953); великий «персоналізований» есей «Людина і Час» (Man and Time, 1964), навіяний теоріями того-таки Донна. У 1964 році виходить збірка його есеїв «Есеї п'яти десятиріч» (Essays of Five Decades, 1964), а 1977 року автобіографія «Замість дерев» (Instead of Trees, 1977).

Прістлі був тричі одружений. 1921 року він одружився з Пет Темпест (Pat Tempest), яка вже 1922 року народила двох доньок. Утім, згодом Прістлі розлучається й одружується вдруге 1926 році з Джейн Віндем-Льюїс (Jane Wyndham-Lewis), від шлюбу з якою залишилися дві доньки та син. 1953 року Прістлі знову розлучається й одружується з Джакеті Гокс (Jacquetta Hawkes).

Помер у Стретфорді-на-Ейвоні, Велика Британія.

Бібліографія 1918 — The Chapman of Rhymes 1921 — The Balconninny and Other essays 1922 — Brief Diversions 1922 — Papers From Lilliput 1923 — I For One 1924 — Figures In Modern Literature 1925 — The English Comic Characters 1927 — Thomas Love Peacock 1927 — The English Novel 1927 — Adam In Moonshine 1927 — Benighted 1928 — Apes And Angels 1928 — Too Many People 1929 — English Humour 1929 — The Good Companions 1929 — Farthing Hall (спільно з Волполом) 1930 — Angel Pavement 1932 — Faraway 1932 — Dangerous Corner 1933 — English Journey 1933 — Albert Goest Through 1933 — I'll Tell You Everything 1933 — Laburnum Grove 1933 — Roundabout 1933 — Wonder Hero 1934 — Eden End 1935 — Cornelius 1935 — Duet In Floodlight 1936 — Bees On The Boat 1936 — Spring Tide (як Peter Goldsmith) 1936 — They Walk In The City 1937 — Time And The Conways 1937 — I Have Been Here Before 1937 — Midnight On The Desert 1937 — Mystery At Greenfingers 1937 — People At Sea 1938 — I Have Been Here Before 1938 — When We Are Married 1938 — The Doomsday Men 1939 — Johson Over Jordan 1939 — Rain Upon Godshill 1940 — Britain Speaks 1941 — Out Of The People 1941 — Johnson Over Jordan 1942 — Britain At War 1942 — Black-Out In Gretley 1943 — British Women Go To War 1944 — Desert Highway 1944 — They Came To A City 1944 — How They Are At Home? 1945 — Three Men In New Suits 1946 — An Inspector Calls 1946 — Ever Since Paradise 1946 — Bright Day 1946 — Russian Journey 1946 — Ever Since Paradise 1947 — The Long Mirror 1947 — Music At Night 1947 — The Rose And Crown 1947 — The Arts Under Socialism 1947 — Theatre Outlook 1947 — Jenny Villiers 1948 — The Golden Fleece 1948 — The High Toby 1948 — The Linden Tree 1949 — Home Is Tomorrow 1949 — The Olympians 1949 — Delight 1950 — Going Up 1950 — Summer Day's Dream 1950 — Bright Shadow 1951 — Festival At Farbridge 1951 — The Priestley Companion 1951 — Writings Of J.B. Priestley 1952 — Dragon's Mouth 1953 — Festival at Fairbridge 1953 — Mother's Day 1953 — Private Rooms 1953 — Treasure On Pelican 1953 — The Other Place 1953 — Try It Again 1953 — The Other Place and Other Stories Of The Same Sort 1954 — Low Notes On A High Level 1954 — The Magicians 1954 — A Glass Of Bitter 1955 — Journey Down A Rainbow (спільно з Хоксом) 1956 — All About Ourselves 1956 — The Scandalous Affair Of Mr. Kettle And Mrs. Moon 1957 — The Art Of The Dramatist 1957 — Tyhought In The Wilderness 1958 — Topside 1958 — The Glass Cage 1959 — The Story Of Theatre 1960 — Literature And Western Man 1960 — William Hazlitt 1961 — Charles Dickens 1961 — Saturn Over The Water… 1961 — The Thirty-First Of June 1962 — The Shapes Of Sleep 1962 — Margin Released 1964 — Sir Michael And Sir George 1964 — Man And Time 1964 — Essays of Five Decades 1965 — Lost Empires 1966 — The Moments, And Other Pieces 1966 — Salt Is Leaving 1967 — It's An Old Country 1967 — The World Of J.B. Priestley 1968 — Out Of Town 1968 — The Image Men 1968 — All England Listened 1968 — Essays Of Five Decades 1968 — Trumpets Over The Sea 1969 — The Prince Of Pleasure And His Regency, 1811–1820 1970 — Anton Chekhov 1970 — The Edwardians 1971 — Snoggle 1972 — Over The Long High Wall 1972 — Victoria's Heyday 1973 — The English 1974 — Outcries And Asides 1974 — A Visit To New Zeland 1975 — The Carfitt Crisis And Two Other Stories 1975 — Particular Pleasures 1976 — Found, Lost, Found; Or The English Way Of Life 1977 — Instead Of The Trees 1982 — Seeing Stratford 1984 — Musical Delights

Переклади українською мовою Джон Бойтон Прістлі. Скандальна історія містера Кеттла і місіс Мун: Комедія / З англ. пер. Юрій Лідський, Леонід Теміс // Журнал «Всесвіт» 1959. — №1. Джон Бойнтон Прістлі. Випадок у Лідінґтоні . (Електронний ресурс) / Пер. з англ. // Ізборник. — К., 2012. — Режим доступу: http://izbornyk.org.ua/london/leadington.htm .

Фільмографія 1933 — «The Good Companions», реж. Віктор Севіль (Victor Saville) 1935 — «Dangerous Corner», реж. Філ Роузен (Phil Rosen) 1936 — «Laburnum Grove», реж. Керол Рід (Carol Reed) 1938 — «When We Are Married», реж. Філіп Дорте (Philip Dorté) 1939 — «Таверна „Ямайка“», реж. Альфред Гічкок (співавт. сценарію до фільму за романом Дафни дю Мор'є) 1954 — «An Inspector Calls», реж. Ґай Гамільтон (Guy Hamilton) 1957 — «The Good Companions», реж. Дж. Лі Томпсон (J.Lee Thompson) 1962 — «Time And The Conways», реж. Джон Олден (John Olden) 1963 — «The Old Dark House», реж. Вільям Касл (William Castle) 1967 — «Гендель і гангстери», реж. В'ячеслав Бровкін (фільм-спектакль за однойменним оповіданням) 1972 — «Небезпечний поворот», реж. Володимир Басов (екранізація однойменної п'єси) 1976 — «Шалене золото», реж. Самсон Самсонов (за мотивами п'єси Джона Прістлі «Treasure on Pelican» («Скарб острова Пелікан») 1978 — «31 червня», реж. Леонід Квініхідзе 1979 — «Інспектор Гулл», реж. Олександр Прошкін (за мотивами п'єси «Він прийшов») 1980 — «Скандальна подія в Брікміллі», реж. Юрій Соломін (за мотивами п'єси «Скандальна подія з містером Кеттлом і місіс Мун») 1984 — «Час і сім'я Конвей», реж. Володимир Басов (за однойменною п'єсою) 1991 — «Привиди зеленої кімнати», реж. Юрій Борецький (за повістю «Дженні Вільєрс») 2015 — «Візит інспектора», реж. Aisling Walshd (екранізація однойменної п'єси) Примітки

Джерела Vincent Brome, J.B. Priestley, 1988 Cook, Judith Priestley, 1997 Коротка біографія Джона Бойнтона Прістлі (англ.)

Посилання

Сайт J.B.Priestley J.B.Priestley Society Пристлі на lib.ru