Митрополит Іларіо́н, Григорій Валерійович Алфеєв (; *24 липня 1966, Москва) — єпископ РПЦ, з 7 травня 2003 року єпископ Віденський і Австрійський, представник Московського Патріархату при європейських міжнародних організаціях у Брюсселі. З 31 березня 2009 року єпископ Волоколамський, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату (з 1 лютого 2010 року — митрополит). Богослов, патролог, церковний історик, композитор. Автор монографій, присвячених життю та вченням отців Церкви, перекладів з грецької та сирійської мов, праць з Догматичного богослов'я, численних публікацій в періодичній пресі. Автор музичних творів камерного та ораторіального жанру.

7 червня 2022 синод РПЦ звільнив Алфеєва з посту глави ВЗЦЗ МП, призначивши його митрополитом Будапештським і Угорським.

Батько — Валерій Григорович Дашевський, мати — Валерія Анатоліївна Алфеєва.

За даними credo.press, він є одним із кандидатів на пост глави Православної Церкви Америки.

Життєпис 2018 року виступав проти надання автокефалії ПЦУ в Україні і заявив, що «на УПЦ МП нападають… демони для того, щоб відторгнути її від церковної єдності».

На початку 2020 року в інтерв'ю розповів про ідею РПЦ організувати реабілітаційні центри для дітей постраждалих від війни у Сирії.

Власник дорогих апартаментів у Іспанії площею 235 м2, ціна станом на 2011 рік склалада 950 000 євро.

2020 року назвав Леніна зрадником, якого треба судити і поховати.

25 листопада 2020 року після визнання Кіпрською православною Церквою ПЦУ заявив що «процес розколу світового православ'я триває» і звинуватив у всьому Вселенського патріарха Варфоломія.

У травні 2021 року глава Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату митрополит Іларіон порівняв очолювану ним структуру із прикордонною службою і назвав однією із основних задач захищати кордони Московської Церкви в Україні, які за його словами, порушив Вселенський патріархат, коли надав Томос про автокефалію ПЦУ. «Діяльність ВЗЦЗ можна порівняти зі служінням прикордонників: ми покликані охороняти зовнішні рубежі нашої Церкви. Найважчим викликом […] стали антиканонічні дії Константинопольського Патріарха, який своїм визнанням розкольників в Україні […] зруйнував відносини з Московським Патріархатом […]», — сказав митрополит РПЦ Іларіон (Алфеєв).

7 червня 2022 Синод РПЦ звільнив Алфеєва з посту глави Відділу Зовнішніх церковних зв'язків РПЦ і направив його на Будапештсько-Угорську кафедру.

Звинувачення У 2024 році келійник Алфєєва Георгій Сузукі звинуватив його в домаганнях, надавши відео- та фотопідтвердження і листування з ним.«Іларіон, як і обіцяв, зруйнував моє життя…» Алфєєв відповів, що це була спроба «зістригти гроші».Митрополит назвав звинувачення у домаганнях спробою «зістригти гроші» РАПСІ оголосило надані матеріали підробкою.«Докази» провини митрополита Іларіона виявилися фальшивкою 24 травня 2026 року Алфєєва було затримано чеською поліцією — за одними даними у Карлових Варах, за іншими у місті Унгошть — за підозрою у перевезенні чотирьох (за іншими відомостями трьох) контейнерів із речовиною білого кольору. Сам Алфєєв назвав усе це провокацієюУ Чехії затримали митрополита Іларіона. Невдовзі на підтримку Алфєєва виступило МЗС РФ, вимагаючи його звільнення.Коментар офіційного представника МЗС Росії М. В. Захарової у зв'язку із затриманням у Чехії митрополита Іларіона (Алфєєва)

Критика У вересні 2019 його розкритикував митрополит Нігерійський Олександр (Янніріс): "Нехай ліпше… російський архієрей усвідомить, що в нього немає взагалі жодного права шельмувати, виправляти, роздавати поради, а ще ж «погрожувати» ескалацією кризи архієреям інших (географічних) широт. Одне слово, що заманулося сказати …поетові?? Що буде перервано спілкування з тією Церквою, яка, бачте, посміла розійтися з поглядом Російської Церкви у питанні України???  А чи не зникає з її уваги той факт, що будь-яка така дія виявиться бумерангом для Російської Церкви, ба більше, що цими діями вона ще й сама опиниться у цілковитій ізоляції. Нехай буде відомо преосвященнішому братові, що Африка, Олександрійський Патріархат не стане і ми ніколи не дозволимо йому стати протекторатом Російської Церкви. І нехай буде відомо братові, що ні Блаженніший, ні архієреї Трону не стануть  підданими у васальній залежності…."Ти завдав нам рани, ти і вилікуй її, Волоколамський митрополите!…Вимагаємо негайного публічного вибачення з Вашого боку перед нашим Предстоятелем і його синодом за цю Вашу недоречність. Іншого вибору у Вас немає…".

«Ця сама недоречність (безглуздя) преосвященнішого Іларіона повинна подіяти на багатьох із нас, як пробудження, не лише за нашу позицію в питанні з українською автокефалією, але й для того, щоб ми постійно протидіяли дедалі загрозливішому й „агресивнішому“ російському церковному імперіалізмові і його неканонічному втручанню в інші юрисдикції з потоптанням православної екклезіології…» — додав він.

Санкції Здійснює пропаганду збройної агресії проти України та використання транснаціональної корупції для впливу на іноземні уряди, розпалює ворожнечу та нетерпимість між РПЦ та ПЦУ

Нагороди Лауреат Макаріївської премії. Орден «За заслуги» III ст. (Україна, 27 липня 2013) — за значний особистий внесок у розвиток духовності, багаторічну плідну церковну діяльність та з нагоди відзначення в Україні 1025-річчя хрещення Київської Русі Орден Заслуг (Угорщина) Орден Дружби (Російська Федерація)

Музичні твори Слід зазначити, що дуже часто роботи Іларіона містять явні цитати з класики (Бах, Гендель, Сен-Санс та ін.)

«Літургія» для змішаного хору (2006) «Всенічне бденіє» для солістів та змішаного хору (2006) «Страсті за Матвієм» для солістів, хору та оркестру (2006) «Різдвяна ораторія» для солістів, хору хлопчиків, змішаного хору та симфонічного оркестру (2007) «Memento» для симфонічного оркестру (2007) «Песнь сходження». Симфонія для хору та оркестру (2008)

Праці Таинство веры. Введение в православное догматическое богословие. М.-Клин: Изд-во Братства Святителя Тихона, 1996. Издание второе — Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2000. Издание третье — Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2004. Издание четвёртое — Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2005. Издание пятое — Санкт-Петербург: Библиополис, 2007. Отцы и учители Церкви III века. Антология. Т. 1-2. М.: Круглый стол по религиозному образованию и диаконии, 1996. Жизнь и учение св. Григория Богослова. М.: Изд-во Крутицкого патриаршего подворья, 1998. Издание второе — СПб.: Алетейя, 2001. Издание третье — М.: Сретенский монастырь, 2007. Духовный мир преподобного Исаака Сирина. М.: Изд-во Крутицкого патриаршего подворья, 1998. Издание второе — СПб.: Алетейя, 2001. Издание третье — СПб.: Алетейя, 2005. Преподобный Симеон Новый Богослов и православное Предание. М.: Изд-во Крутицкого патриаршего подворья, 1998. Издание второе — СПб.: Алетейя, 2001. Издание третье — СПб.: Издательство Олега Абышко, 2008. Преподобный Исаак Сирин. О божественных тайнах и о духовной жизни. Новооткрытые тексты. Перевод с сирийского. М.: Изд-во «Зачатьевский монастырь», 1998. Издание второе — СПб.: Алетейя, 2003. Издание третье — СПб.: Издательство Олега Абышко, 2006. Преподобный Симеон Новый Богослов. Главы богословские, умозрительные и практические. Перевод с греческого. М.: Изд-во «Зачатьевский монастырь», 1998. Восточные Отцы и учители Церкви IV века. Антология. Т. 1-3. М.: Круглый стол по религиозному образованию и диаконии, 1998—1999. Ночь прошла, а день приблизился. Проповеди и беседы. М.: Изд-во Крутицкого патриаршего подворья, 1999. Православное богословие на рубеже эпох. Статьи, доклады. М.: Изд-во Крутицкого патриаршего подворья, 1999. Издание второе, дополненное — Киев: Дух і літера, 2002. Преподобный Симеон Новый Богослов. «Прииди, Свет истинный». Избранные гимны в стихотворном переводе с греческого. СПб.: Алетейя, 2000. Издание второе — СПб.: Издательство Олега Абышко, 2008. Восточные Отцы и учители Церкви V века. Антология. М.: Круглый стол по религиозному образованию и диаконии, 2000. Христос — Победитель ада. Тема сошествия во ад в восточно-христианской традиции. СПб.: Алетейя, 2001. Издание второе — СПб.: Алетейя, 2005. О молитве. Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2001. Издание второе — Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2004. Вы — свет мира. Беседы о христианской жизни. Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2001. Издание второе — Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2004. Человеческий лик Бога. Проповеди. Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2001. Преподобный Симеон Новый Богослов. Преподобный Никита Стифат. Аскетические произведения в новых переводах. Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2001. Издание 2-е — СПб.: Издательство Олега Абышко, 2006. Священная тайна Церкви. Введение в историю и проблематику имяславских споров. В двух томах. СПб.: Алетейя, 2002. Издание второе — СПб.: Издательство Олега Абышко, 2007. Во что верят православные христиане. Катехизические беседы. Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2004. Православное свидетельство в современном мире. СПб: Издательство Олега Абышко, 2006. Православие. Том I: История, каноническое устройство и вероучение Православной Церкви. М.: Сретенский монастырь, 2008.

Англійською мовою St Symeon the New Theologian and Orthodox Tradition. Oxford: Oxford University Press, 2000. The Spiritual World of Isaac the Syrian. Cistercian Studies No 175. Kalamazoo, Michigan: Cistercian Publications, 2000. The Mystery of Faith. Introduction to the Teaching and Spirituality of the Orthodox Church. London: Darton, Longman and Todd, 2002. Orthodox Witness in a Modern Age. Geneva: WCC Publications, 2006. Christ the Conqueror of Hell. The Descent into Hell in Orthodox Tradition. New York: SVS Press (in preparation).

Французькою мовою Le mystère de la foi. Introduction à la théologie dogmatique orthodoxe. Paris: Cerf, 2001. L'univers spirituel d'Isaac le Syrien. Bellefontaine, 2001. Syméon le Studite. Discours ascétique. Introduction, texte critique et notes par H. Alfeyev. Sources Chrétiennes 460. Paris: Cerf, 2001. Le chantre de la lumière. Initiation à la spiritualité de saint Grégoire de Nazianze. Paris: Cerf, 2006. Le Nom grand et glorieux. La vénération du Nom de Dieu et la prière de Jésus dans la tradition orthodoxe. Paris: Cerf, 2007. Le mystère sacré de l'Eglise. Introduction à l'histoire et à la problématique des débats athonites sur la vénération du Nom de Dieu. Fribourg: Academic Press, 2007.

Італійською мовою La gloria del Nome. L'opera dello schimonaco Ilarion e la controversia athonita sul Nome di Dio all'inizio dell XX secolo. Edizioni Qiqajon. Bose, Magnano, 2002. La forza dell'amore. L'universo spirituale di sant'Isacco il Syro. Bose: Qiqajon, 2003. Cristo Vincitore degli inferi. Bose: Qiqajon, 2003.

Німецькою мовою Geheimnis des Glaubens. Einführung in die orthodoxe dogmatische Theologie. Aus dem Russischen übersetzt von Hermann-Josef Röhrig. Herausgegeben von Barbara Hallensleben und Guido Vergauwen. Universitätsverlag Freiburg Schweiz, 2003. 2. Ausgabe — Fribourg: Academic Press, 2005.

Грецькою мовою O agios Isaak o Syros. O pneumatikos tou kosmos. Athina: Akritas, 2005.

Сербською мовою Тајна вере: увод у православно догматско богословље. Превод са руског Ђорђе Лазаревић; редактор превода Ксенија Кончаревић. Краљево: Епархијски управни одбор Епархије жичке, 2005.

Фінською мовою Uskon mysteeri. Johdatus ortodoksineen dogmatiseen teologiaan. Ortodoksisen kirjallisuuden Julkaisuneuvosto. Jyväskylä, 2002.

Угорською мовою A hit titka. Bevezetés az Ortodox Egyház teológiájába és lelkiségébe. Magyar Ortodox Egyházmegye, 2005.

Польською мовою Tajemnica wiary. Wprowadzenie do prawosławnej teologii dogmatycznej. Warszawska Metropolia Prawosławna (w przygotowaniu).

Румунською мовою Hristos, biruitorul iadului. Coborarea la iad din perspectiva teologica. Bucureşti: Editura Sophia, 2008.

Японською мовою Sinkō no kimitsu. Nikolai Takamatsu yaku. Tōkyō Fukkatsu dai Seidō, 2004.

Примітки

Література