Суко́т (), інколи Суккот, також Свято шатрів / куренів (), Свято збору врожаю () — біблійне свято, що святкується 15-го дня місяця Тішрей (кінець вересня — кінець жовтня). Свято триває 7 днів. В юдаїзмі це одне з трьох паломницьких свят (Шалош Раґалім), в які, за часів існування Храму належало здійснити паломництво до нього.

Шатри також пов'язують зі Скинією.

У європейському перекладі Біблії свято є омонімом місцевості Сокхоф.

Тлумачення Слово «суко́т» є множина від єврейського слова «сука́» (), що означає «курінь, шатро, намет» (). Сука́ нагадує юдеям курені, у яких євреї кочували протягом 40 років пустелею після Виходу з Єгипту. Перед цим святом євреї будують курені та кожен живе в ньому протягом цілого свята. Тут сім'ї влаштовують трапези, розважають гостей, відпочивають і навіть сплять. Сука́, побудована поблизу синагоги, використовується чоловіками, які вивчають Тору, а також для трапез з кідушем, обрядів обрізання та «викупу» першого сина в сім'ї.

Кульмінацією свята є восьмий день, який має назву Шміні Ацерет («затримайтеся на восьмий»).

Суки́ (курені) також пов'язуються зі Скинією часів Виходу Єгипту.

Правила і традиції

Напередодні першого дня свята та в ніч другого (в діаспорі і перед третім) запалюють свічки. Як що в родині є жінки, то свічки запалюють вони, неодружені — одну, а одружені — (мінімум) дві.

У суц́і на столі повинні бути чотири види рослин: етро́ґ (цитрон), лулав (молода гілка фінікової пальми), гадасі́м (3 гілки мирту), араво́т (2 гілки верби).

Ці рослини символізують чотири типи людей. Є люди, які дотримуються всіх законів Тори. Вони мають «смак». Є люди, які роблять добрі вчинки. Вони розповсюджують «аромат». Етроґ має і смак, і запах. Він символізує праведників. Мирт має запах, але немає смаку. У лулава є смак, але немає запаху. Верба не має ні смаку, ні запаху.

Щодня (окрім Суботи) у світлий час доби, протягом свята чоловіки читають брахот (благословення), виконучи обряд «піднесення лулава» рухаючи руками чотири рослини (3 види в одній + 1 етроґ в іншій) тримаючи їх разом, на чотири сторони світу, вгору і вниз.

Прийнято впродовж свята їсти та спати (або навіть мешкати) в суц́і. Але можна знехтувати деякими правилами (проживання та прийом їжі в курені) у разі сильного дощу, холоду або за станом здоров'я.

Після благословення на їжу в суц́і, як що в трапезі є борошняні вироби чи хліб (з пшениці, жита, ячменю, вівса, полби) вимовляють спеціальну браху: „Благословенний, Ти, Вс-вишній, Всесильний наш, Владика Всесвіту, який освятив нас Своїми заповідями та наказав нам жити в курені“.

Перші два дні (в Ізраїлі лише перший) свята є Йом Тов ("день добрий"/"святковий"), закони цих днів дотичні до законів (заборон) у Шабат. П'ять (в Ізраїлі — шість) інших днів є () — "бунями" свята, у ці дні (окрім Суботи) немає сурових заборон як в Йом Тов. Тим не менше, прийнято не займатися буденними справами й в ці дні.

За традицією прийнято, що на свято кожну суку́ відвідують сім ушпізін («гостей»): Авраам, Ісаак, Яків, Давид, Мойсей, Аарон та Йосип.

Сьомий день свята Сукот називається  (Велика Ошана, , ), який має свої особливі закони.

Сука (шатро) Відповідно до галахи, стіни суки́ можуть бути зроблені з будь-якого матеріалу, включаючи дерево, брезент, штукатурка або звичайні стіни зі скла або алюмінію. Сука́ може стояти самостійно або включати декілька стін будівлі.

У Біблії

Ісру хаґ

Наступний день після свята Сукот називається (). Цей день служить для зв'язку найбільших свят (як Песах, Шавуот та Сукот, після кожного з цих свят відзначається Ісру хаґ), з рештою днів року.

Дати у найближчі роки Рік за юдейським календаремРік за григоріанським літочисленнямhttps://www.hebcal.com/Починається ввечеріЗакінчується ввечері5784202329 вересня6 жовтня5785202416 жовтня23 жовтня578620256 жовтня13 жовтня5787202625 вересня2 жовтня

В українській культурі У народній культурі «єврейськими кучками» також часто називають весь період осінніх єврейських свят, або навіть весняних — коли буває холодно з великою кількістю опадів.

Див. також Ушпізін (фільм) Радість Тори (Сімхат Тора) Чотири види рослин у Писанні: . .

. . .

Примітки

Джерела Кучки // Суккот // Українська Релігієзнавча Енциклопедія Сукот // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сукот

Посилання Юдеї розпочинають святкування Суккоту, згадуючи поневіряння в пустелі // РІСУ, 20.09.2021