Фредри

Фре́дри (однина Фре́дро, ) — шляхетський рід гербу Бонча в Червоній Русі. Перші згадки датуються XIV століттям.

Відомості За Несецьким, предками Фредрів були Межби (родовий відмінок Mierzbów), відомих з 966 року. Одним з них був Клеменс Межб, який отримав від польського монарха Мечиславатак у Несецького обширні маєтності поблизу Червенська.Niesiecki K. Korona Polska … — Т. 2. — S. 167.

Згідно з «Гербами лицарства польського» Бартоша Папроцького, найдавніші представники роду Фредро підписувалися «з Низнова». Вони мали маєтності в Князівстві Руському, були господарями замків і виконували функції управителів краю.

Бартош Папроцький наводить переказ про походження прізвища Фредро: маршалок польського короля Казимира ІІІ Добєслав з Низнова в двобої з королівським фаворитом-німцем здолав його. Переможений волав «Fryd Her, Fryd Her, Fryd Her», через що Добислав отримав прізвисько Фридер (Fryder), а його нащадки стали називатися Фредровими.

Єжи Дунін-Борковський вважав їх угорцями, тому що королева Марія у 1385 році надала села Дмитровичі, ЄжманичіЯксманичі?, Плешевичі, Поповичі, які потім посідали Фредри, Яну, Владислав та Міхалу, синам Андрія з Кіс Паллюді, та їх стриєчному братові Андрію, сину Філіпа. Адам Бонецький не погоджувався з цим.Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 312—313.

Представники

За Адамом Бонецьким Фрідро (Фредро) з Плешевичів — тесть Сенька БибельськогоГрушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 238—239., щирецький староста (1448–1449), у 1452 році взяв у заставу від Бучацьких Рошнів (Самбірський повіт); перша дружина Бибельська ( до 1441), друга — Дорота Лігенза, дочка ленчицького воєводи Анджей, у XV столітті вже іменувався Фредро, був воєводою подільським і старостою кам'янецьким, галицьким каштеляном. Фридруш; Бонецький припускав, що він — ідентичний з перемиський каноніком Фридериком (Фрідром, Фредром), згаданий в джерелах у 1431–1448 роках Анджей (Індрих, Гінджих,Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314. Інджик, Генрик,Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 313.), найстарший син другої дружини, його дружина — Гербуртівна (не пізніше 1463, вдова Яна Кміти з Дубецька), у 1466 році набув війтівство у Краківці (у 1479 році від Яцимирських набув його правом дідича) Анджей (з Млодовичів), у 1521 році названий стриєчним братом Францішека; дружина Анна N. (діти Станіслав, Анджей, Якуб, Анна, від них походить Ельжбета, дружина Станіслава Жолкевського у 1582 році, другий її шлюб) Ельжбета, чоловік Христофор Дрогойовський Ян (підписувався з Плешевичів, іноді з Новоседлиць, мав прізвисько Сас (Шах, Саш), 1508), дружина — Катерина Кердей з Оринина і Давидківців, у 1465 продав Бучацьким 2 села на Поділлі;Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 314—315. за Гарбачиком, певний час по смерті батька — брат «неподільний» воєводи АнджеяGarbacik J. Fredro (Frydro, Fridro, Fredrowicz) Andrzej, z Pleszewic, Czeszek, Lubinia i Lackiego (Laczskie) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113. Рафал, дружина Катажина, донька Дерслава Вільчека Миколай, дружина Комарницька Станіслав ( 1555), хорунжий галицький, др. Ельжбета Моравська, сини Томаш, Зофія, чоловіки Олександр Красицький, Потоцький Пйотр, дружина Барбара N. Анджей, 3-й син Станслава Ян — 4-й синS. 318., ловчий перемиський, др. Анна Яксманицька Марцін ( 1646) — посідач (дідич) війтівств (Нижанковичі, Малнів), др. ЕваBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 319 Яни(і)цькаBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 320. Ян, дружина Саломея Нагурська Станіслав (з Плешевичів), дружина Катажина Лащевська Антоній Юзеф, дружина Тереса Урбанська (дідичка ключа Рудки, її 2 шлюб) Яцек ( 7 лютого 1828) — дідич сіл Гочів, Тісна, представник лицарського стану, віце-маршалок Галицького станового сейму 1817 року, нащадок Анджея Фредра, що жив на межі XV–XVI ст.Garbacik J. Fredro Aleksander (1793—1876) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 105. Александер Софія Андрей (Шептицький) Константій — пробощ, декан перемиський (РКЦ?) Ельжбета — черниця Константій Каспер, дружина Магдалена Дуніковська Зигмунт ( 1663), стольник і каштелян сяноцький, староста янівський, др. Тереса Сьлежановська, Софія Барановська з Васючина Кароль (син першої) Анджей ( 1621) перемиський войський 1601, Ян, разом з батьком зробили запис для монастиря в м. ЯзловецьBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 317. Габріель, ксьондз, бернардин, єпископ Бакеу 1627 Єжи Стефан ЯнBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 316. Зофія Кшиштоф Габріель Зигмунт, др. Анна (може, з Паньова) Пйотр (Ходновський) Анджей, вишенський та уйський староста, дипломат, др. ОріховськаReychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw : Nakladem Polskiej Akademii Umiejętności, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114. Францішек, дружина Катажина Дершняк, Станіслав — войський самбірський, фундатор кальвінського збору в Краковці;. — S. 606. др. Ельжбета N. і МагдаленаBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 5. — S. 315. з Добрачина (Добрачинська) Анджей ( 1591) — войський самбірський, військовик, засновник містечка Немирів, дружина Барбара Дрогойовська Валентій — підчаший перемиський, дружина Аґнешка з Млодятич Скорута Станіслав, дідич Моранця (Моранецький), дружина Анна з Тшцінських Александер, у 1635 львівський чесник (чашник) Єжи Ян Стефан Анна, чоловік Станіслав Коритко Анна, чоловік Ян Гербурт, перемиський войський Якуб (підписувався з Рубешовичів), у 1474 році під час військового походу це село та Поповичі віддав у руки зведеного брата Анджея; дружина — Ядвіга Одровонж Годовська, хорунжанка галицька, їх сином ма бути Вавжинець (бездітний, посол до султана Баязида) Ядвіга

За Несецьким Єнджей — за даними Коронної метрики, галицький каштелян (бл. 1400 рокуНесецький висловив сумнів у цій посаді, оскільки вона, на його думку, мала б появитись пізніше, він ставить 1436 рік), снятинський староста часів Ягайла, був членом комісії короля щодо поділу маєтностей Бучацьких Ян підписувався як «Ян з Низнова», мав посаду воєводи руського (1468).

Пйотр — дружина Анна Паньовська Анджей — посол «менший» до Порти наприкінці 16 ст., син Пйотра та Анни Паньовської, дідич Хідновичів (Ходновичів), Пачковиць, ТамановичівReychman J. Fredro Andrzej, posel mniejszy… // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 113—114.

Миколай — підкоморій подільський, син чи онук галицького каштеляна Єнджея, дружина — Анна Кердеївна з Гедиміновичів Ян Єнджей (Анджей) Якуб з Рубешовичів Вавжинець — підкоморич подільський Генрик — чоловік Катерини Чурило, доньки Андрія Рафал — дідич Крукеничів, Чишок, зять львівського підкоморія (1497 року) Дерслава Вільчека гербу ПорайNiesiecki K. Korona Polska…  — T. 4. — S. 532. Францішек — каштелян любачівський; вдало оборонив Любачів від нападу татар-ногайців. Чоловік Катажини Дершняківної, доньки перемиського каштеляна Станіслава гербу (роду) Вренби, також відомого як Корчак. Діти: Станіслав — войський самбірський, фундатор кальвінського збору в Краковці; — S. 606. дружина — Добрачиньська. Діти: Валентій — підчаший перемишльський, одружений з Аґнешкою Скорутою; Анджей — мав доньок Анну Яскманицьку, дружину писаря перемишльського, Зофію Красіцьку, дружину войського перемишльського, Катажину Вояковську і Ельжбету Пелчину. Ян — каштелян сяноцький, одружений з Пакошевською. Мав двох доньок — Анну та Дороту. Єжи — войський самбірський, одружений зі Стадницькою. Зигмунт — дідич Хідновичів Миколай — чоловік Катажини Комарніцкої Анна — дружина Якуба Гербурта

Ян — ловчий перемиський, дружина — Анна Яксманицька гербу Леліва, донька перемиського судді Валентій — підчаший белзький, дружини: Барбара ЛащPrzybos A. Fredro Walenty z Pleszowic h. Boncza (1602-przed 1677) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 126. Катажина Ястшембска Станіслав Антоній — чернігівський каштелян Александер Антоній — перемиський єпископ РКЦks. Kwolek J. Fredro Aleksander Antoni (1674—1734) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 104—105. Антоніна — дружина завіхостського каштеляна Ґнєвоша Станіслав Александер — підстолій подільськийCzaplinski W. Fredro Stanislaw Aleksander // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 125.

Єжи — перемиський стольник Анджей Максиміліан Єжи Богуслав — львівський каштелян, ловчий великий короннийPrzybos A. Fredro Jerzy Boguslaw z Pleszowic h. Boncza (†po 1710) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123. Станіслав Юзеф — львівський каштелян, дідич Куп'ятичів, Даровичів, Ярославичів

Каспер — чоловік Магдалени Дуніковської Зиґмунт (†1663) — дідич Ходновичів, каштелян сяноцький, син КаспераCzaplinski W. Fredro Zygmunt (†1663) // Polski Słownik Biograficzny. — Krakόw, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 127. Кароль — кросненський старостаCzaplinski W. Fredro Karol (†1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1948. — T. VII/2, zeszyt 32. — S. 123—124.

Яцек ( 7 лютого 1828) — дідич маєтків Гочів, Тісна, представник лицарського стану, віце-маршалок Галицького стан. сейму 1817, нащадок Анджея Фредра, що жив на межі XV–XVI ст. Александер (1793–1876) — граф, польський комедіограф, поет, мемуарист, масон; син графині Маріанни Дембіньської, одружений із Зофією з Яблоновських, батько Софії Шептицької, дід Романа (митрополита Андрея) Шептицького. Ядвіґа з Фредрів Стадніцька — перша дружина перемиського каштеляна Станіслава Стадніцького.

Анна Вінцентіна (†1733) — дружина крем'янецького старости Михайла Фрaнцисkа Чорторийського ( після 1692) Загиблі у битві під Сокалем 2 серпня 1519 р. представники роду були поховані в Латинській катедрі Львова. Антоні — перший абат монастиря бернардинів (Бережани)Тихий Б. Монастир бернардинів // Пам'ятки України. — К., 2013. — № 5 (188) (трав.). — С. 24.

Маєтності Одним з маєтків Фредрів був Сурохів.

Див. також Палац Фредрів-Шептицьких

Примітки

Джерела та література Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 312—322. Lozinski W. Zycie polskie w dawnych wiekach (1907). — Lwow : Altenberg — Gubrynowicz & syn, 1921 (IV edycja). — S. 206. Niesiecki K. Korona Polska przy Zlotey Wolności Starozytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga, Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota, Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona… — Lwow : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. Niesiecki K.. Korona Polska przy Zlotey Wolności Starozytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga, Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota, Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona… — Lwow : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — Т. 2. — S. 167—171. Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego. — Krakόw, 1584. — S. 601—604.

Посилання Михайло Галевич. Дещо з історії Старосамбірщини. Osoby o nazwisku «Fredro» w Genealogii Potomkow Sejmu Wielkiego.