Володимир Іванович Тимофієнко (5 лютого 1941, Одеса — 11 грудня 2007, Київ) — архітектурознавець, дослідник української архітектури і містобудування XVIII—XX століть, доктор мистецтвознавства.
Біографія
1941 — народився 5 лютого 1941 року в Одесі. 1965 — закінчив Інститут живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна у Ленінграді. 1968 — закінчив аспірантуру Ленінградського інженерно-будівельного інститутцу та захистив дисертацію «Архітектурно-містобудівний розвиток Одеси з кінця XVIII ст. до 1917 р.» і здобув науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Викладав у Воронезькому інженерно-будівельному інституті, завідував кафедрою в Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського, був професором Київського національного університету будівництва і архітектури. 1983—1992 — був відповідальним секретарем Головної редколегії Зводу пам'яток історії та культури УкраїниВолодимир Тимофієнко в останній вечір дописував книгу // «Газета по-українськи» 13.12.2007. 1994—2002 — науковий редактор щорічника «Архітектурна спадщина України» (вип. 1-5)Тимофієнко Володимир Іванович. 1993 — захистив дисертацію «Містобудівне мистецтво Північного Причерномор'я другої половини XVIII — початку ХІХ ст.» на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства. 1998 — почесний доктор Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури та містобудування (НДІТІАМ). 1998—2000 — віце-президент Української академії архітектури. 2004 — член експертної комісії з занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.Наказ від 7 жовтня 2004 року № 189 Державний комітет України з будівництва та архітектури Помер 11 грудня 2007 року в Києві.
Науково-дослідна праця
Працював у науково-дослідних інститутах: провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України, завідувач відділу науково-творчих досліджень, інформації та аналізу Інституту проблем сучасного мистецтва , НАОМА.
Премії, нагороди
Володимир Іванович удостоєний почесного звання Заслужений діяч науки і техніки України, відзначений двома Державними преміями України в галузі архітектури: 2002 — за «фундаментальні дослідження в галузі історії архітектури України XVIII — початку ХХ століть»Президент України; Указ від 15.06.2002 № 556/2002 Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2002 року 2007 — за «фундаментальне видання „Історія Української архітектури“»Президент України; Указ від 27.06.2007 № 573/2007 Про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2007 року Почесний член Української академії архітектури (УАА).
Праці Володимир Іванович Тимофієнко був автор і редактор понад тридцяти фундаментальних наукових видань, серед яких: «Методические рекомендации для подготовки Свода памятников истории и культуры по Украинской ССР» (К., 1981). «Одесса: Архитектурно-исторический очерк» (К., 1983; 1984). Одеса: Архітектура: Пам'ятники. Фотоальбом. – Київ: Мистецтво, 1984 (автор тексту). «Города Северного Причерноморья во второй половине XVIII века» (К., 1984). «Формирование градостроительной культуры Юга Украины» (К., 1986). «Українська садибна архітектура другої половини XVIII — першої третини XIX ст.» (К., 1993, співавт. В. Ю. Єрошев). «Брами, огорожі й ворота у забудові південних міст» (К., 1994). «Енциклопедія архітектурної спадщини України: Тематичний словник» (К., 1995).
«Нариси всесвітньої історії архітектури» (Т. 1, кн. 1, К., 2000). «Исторический центр города Одессы: Обзор истории развития» (Одесса, 2001). «Давня Америка: Розвиток архітектури і монументального мистецтва» (К., 2002). «Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття» (К., 2002). ISBN 966-96284-0-7. «Історія української архітектури» (К., 2003) Видавництво «Техніка» ISBN 966-575-066-6. «Історія архітектури Стародавнього світу: Підруч. для ВНЗ. НАН України» (К., 2006; 2007) ISBN 966-00-0705-1.
Збірники «Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини» (К., 2005—2007; вип. 2-3, наук. ред.). ISBN 966-8613-19-8.
Примітки
Література Історична наука у Національній академії наук України в особах: Енциклопедичний довідник . — К.: ІІУ НАНУ, 2018. — С. 633—634.