Жан-Марі́ Гюста́в Ле Кле́зіо (; 13 квітня 1940, Ніцца) — класик сучасної французької та маврикійської літератури, лауреат Нобелівської премії з літератури 2008 року.

Біографія Народився 13 квітня 1940 року в Ніцці. Батько його був англійцем, з сім'ї бретонців, що перебралися в XVIII столітті на острів Маврикій, мати — француженкою.

Коли Жан-Марі виповнилося 8 років, родина Ле Клезіо переїхала мешкати до Нігерії. Під час переїзду до Нігерії — подорож тривала місяць — Ле Клезіо робить перші кроки в літературі, написавши свої перші дві книжки «Un long voyage» та «Oradi noir».

Завдяки перебуванню в англомовній Нігерії Ле Клезіо з дитячих років виховується в двомовному середовищі, і з однаковою майстерністю опановує як французьку, так й англійську мови.

1950 року родина Ле Клезіо повертається до Ніцци, де молодий Жан-Марі закінчує середню освіту, після чого вступає до Бристольського університету, де протягом 1958–1959 років продовжує вивчення англійської мови. Пізніше, в 1963 році отримує ступінь бакалавра в Institut d’Études Littéraires (Ніцца, Франція). Ступінь магістра Ле Клезіо отримує в університеті Екс-ан-Прованса 1964 року, 1983 року захищає роботу з ранньої історії Мексики на ступінь доктора в університеті Перпіньяна. Працює в університетах Бангкоку, Мехико, Бостона, Остіна та Альбукерке.

До своєї персони як письменника Ле Клезіо привернув вже першим романом «Протокол» (, 1963), за який того ж року був удостоєний премії Ренодо, французької премії, яка за авторитетом поступається лише Гонкурівській премії. Вихований на традиціях екзистенціалізму та «нового роману», Ле Клезіо майстерно жонглює словами, намагаючись підняти їх над побутовим примітивізмом і надати їм колишню силу для відтворення реальності. Перший роман поклав початок серії творів, яка містила збірки оповідань «Гарячка» (, 1965) та «Потоп» (, 1966), в яких він талановито описує загальний страх мешканця сучасного європейського мегаполісу.

Письменник багато подорожує по Південній Америці, Південно-Східній Азії і Африці, де знаходить сюжети для нових текстів. У різні роки він жив в Таїланді, США, Японії, Нігерії, на острові Маврикій. Здійснюючи велику подорож по Мексиці і Панамі, Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо якийсь час жив серед індіанців, де захопився культурою індіанців і зайнявся перекладом французькою мовою мексиканських міфів.

Ле Клезіо був двічі одружений, він батько двох дочок.

Ле Клезіо опублікував понад 30 книг — романів, збірок новел, перекладів мексиканських міфів, зокрема книги «Пустеля», «Подорожі по ту сторону», «Золота рибка», «Небесні жителі», «Мондо», «Дієго і Фріда» (історія життя і любові Фріди Кало і Дієго Рівери). Твори Ле Клезіо було перекладено англійською, німецькою та іншими мовами, зокрема українською.

Бібліографія Le procès-verbal. Париж, «Gallimard», 1963 Le jour où Beaumont fit connaissance avec sa douleur. Париж, «Mercure de France», 1964 La fièvre.Париж, «Gallimard», 1965 Le déluge. Париж, «Gallimard», 1966 L'extase matérielle. Париж, «Gallimard», 1967 Terra amata. Париж, «Gallimard», 1967 Le livre des fuites. Париж, «Gallimard», 1969 La guerre. Париж, «Gallimard», 1970 Haï. Женева, «Skira», 1971 Mydriase. Монпейє, «Fata Morgana», 1973 Les géants. Париж, «Gallimard», 1973 Voyages de l'autre côté. Париж, «Gallimard», 1975 L'inconnu sur la terre. Париж, «Gallimard», 1978 Vers les icebergs. Монпейє, «Fata Morgana», 1978 Voyage au pays des arbres. Париж, «Gallimard», 1978 Mondo et autres histoires. Париж, «Gallimard», 1978 Désert. Париж, «Gallimard», 1980 Trois villes saintes. Париж, «Gallimard», 1980 Lullaby. Париж, «Gallimard», 1980 La ronde et autres faits divers. Париж, «Gallimard», 1982 Celui qui n'avait jamais. Париж, «Gallimard», 1982 Balaabilou. Париж, «Gallimard», 1985 Le chercheur d'or. Париж, «Gallimard», 1985 Villa Aurore. Париж, «Gallimard», 1985 Voyage à Rodrigues. Париж, «Gallimard», 1986 Le rêve mexicain ou la pensée interrompue. Париж, «Gallimard», 1988 Printemps et autres saisons. Париж, «Gallimard», 1989 La grande vie. Париж, «Gallimard», 1990 Onitsha. Париж, «Gallimard», 1991 Étoile errante. Париж, «Gallimard», 1992 Pawana. Париж, «Gallimard», 1992 Diego et Frida. Париж, «Stock», 1993 La quarantaine. Париж, «Gallimard», 1995 Poisson d'or. Париж, «Gallimard», 1996 La fête chantée. Париж, «Le Promeneur», 1997 Hasard. Париж, «Gallimard», 1999 Coeur brûlé et autres romances. Париж, «Gallimard», 2000 Révolutions. Париж, «Gallimard», 2003 L'Africain. Париж, «Mercure de France», 2004 Ourania. Париж, «Gallimard», 2006 Raga: approche du continent invisible. Париж, «Seuil», 2006 Ballaciner. Париж, «Gallimard», 2007 Ritournelle de la faim. Париж, «Gallimard», 2008

Премії Премія Théophraste Renaudot (1963) Премія Larbaud (1972) Премія Paul Morand de l'Académie française (1980) Премія Jean Giono (1997) Премія Prince de Monaco (1998) Stig Dagermanpriset (2008) Нобелівська премія з літератури (2008)

Українські переклади Потоп. Київ, «Видавництво Жупанського», 2010. — 252 с. (Серія «Лауреати Нобелівської премії»). ISBN 978-966-2355-04-8 «У лісі парадоксів» , пер. Олени Кобчинська, «Потоп» пер. Галини Чернієнко

Джерела Angelique Chrisafis (2008-10-10). «Nobel award restores French literary pride», The Guardian. "«He has joint Mauritian citizenship and calls the island his „little fatherland“» «The Nobel Prize in Literature 2008» «Jean-Marie Gustave Le Clezio wins the 2008 Nobel Literature Prize», Times Online (2008-10-09). Retrieved on 2008-10-09 «Le Clépto-Maalouf: un air de famille» (in French). L'Express Livres. Retrieved on 2008-10-09 «France's Le Clezio wins Nobel literature prize», Boston Herald (2008-10-09). Retrieved on 2008-10-09 Marshall, Bill; Cristina Johnston. France and the Americas. ABC-CLIO, 2005. ISBN 1-85109-411-3. p. 697 Pollard, Niklas; Estelle Shirbon (2008-10-09). «„Nomadic“ writer wins Nobel prize», International Herald Tribune. Retrieved on 2008-10-09 Lee Esther (2008-01-02). «Acclaimed French author praises Korean literature», JoongAng Daily Thompson, Bob (2008-10-09). «France's Le Clezio Wins Nobel Literature Prize», The Washington Post. Retrieved on 2008-10-09 «Frenchman wins 2008 Nobel in Literature». NYTimes, Oct. 10, 2008. Retrieved on 2008-10-13 Lhoste, Pierre, Conversations avec J.M.G. Le Clézio. — Paris: Mercure de France, 1971 Brée, Germaine, Le monde fabuleux de J.M.G. Le Clézio. — Amsterdam: Rodopi, 1990 J.M.G. Le Clézio / textes réunis par Gabrielle Althen. — Marseille: Sud, 1990 Onimus, Jean, Pour lire Le Clézio. — Paris: PUF, 1994 Cortanze, Gérard de, J.M.G. Le Clézio: le nomade immobile. — Paris : Éd. du Chêne, 1999 Chung, Ook, Le Clézio: une écriture prophétique. — Paris: Imago, 2001 Jollin-Bertocchi, Sophie, J.M.G. Le Clézio: l'érotisme, les mots. — Paris: Kimé, 2001 Rimpau, Laetitia, Reisen zum Ursprung: das Mauritius-Projekt von Jean-Marie Gustave Le Clézio. — Tübingen: Niemeyer, 2002 Jarlsbo, Jeana, Écriture et altérité dans trois romans de J.M.G. Le Clézio: Désert, Onitsha et La quarantaine. — Lund: Romanska institutionen, Univ., 2003 Lectures d'une oeuvre J.-M.G. Le Clézio / collectif coordonné par Sophie Jollin-Bertocchi et Bruno Thibault … — Nantes: Du Temps, 2004 Kastberg Sjöblom, Margareta, L'écriture de J.M.G. Le Clézio: des mots aux thèmes. — Paris: Honoré Champion, 2006 Salles, Marina, Le Clézio: notre contemporain. — Rennes: Presses Universitaires de Rennes, 2006 Suzuki, Masao, J-MG Le Clézio : évolution spirituelle et littéraire: par-delà l'Occident moderne. — Paris: L'Harmattan, 2007

Примітки

Посилання

Наталія Ксьондзик: Ж.-М. Г. ле Клезіо, мавриканець, індіанець, нобеліанець Перший переклад Ле Клезіо українською мовою — перший розділ роману «Золота рибка» (1996) J.M.G. Le Clézio (1940-), Біографія — Biography, from `Books and Writers`. Interview with Jean-Marie Gustave Le Clézio , in Label France No. 45 (Англ.) J.M.G. Le Clézio, про своє бретонське коріння (англ.) «Nobel Goes Global With Literary Prize» , by Bob Thompson, Washington Post, October 10, 2008