Віктор Іванович Дерю́гін ( 16 січня 1961, Київ) — радянський і український кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв України з 2007 року.
Життєпис Народився 16 січня 1961 року в місті Києві (нині Україна). 1982 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, був учнем Дмитра Горбачова.
Упродовж 1984—1994 років працював асистентом режисера, режисером «Київнаукфільму»/Національної кінематеки України; у 1995—1997 роках обіймав посади художнього керівника, головного режисера Телерадіокомпанії «Київ»; у 1999 році головного режисера телекомпаній «Вісник»; у 1999—2000 — «Заграви»; у 2000—2002 роках — режисера «Інтера» та у 2002—2004 роках «Тоніса»; з 2005 року — директора творчого об'єднання документальних і художніх фільмів Національної телекомпанії України.
Творчість Поставив телесеріал «Домашні радості» (2000, 6 серій, телеканал «Інтер»); телепроєкт «Україна — наш спільний дім» (2002, телеканал «Тоніс»); фільми «Цього могло б не трапитись» (1989); «Рибаки та рибки» (1990); «Поети Києва» (1991); «Козацькими стежками» (1992); «Розвиток медицини в Україні у 19 столітті» (з кіноциклу «Невідома Україна», 1993); «Новий Париж» (1996, ТРК «Київ»); «Голодомор. Україна, XX століття: Технологія геноциду» (2005). Автор статті в Енциклопедії сучасної України про українського телеведучого і сценариста Андрія ДанильченкаДерюгін Віктор Іванович. Авторський внесок / Енциклопедія сучасної України..
Виноски
Примітки
Література