Фенантрен — трициклічний ароматичний вуглеводень.
Властивості Блискучі безбарвні кристали, нерозчинні у воді, розчинні в органічних розчинниках, tпл=101 °C, tкип=340 °C.
Електронний спектр поглинання фенантрену (розчин у гексані) має піки на 30300 см−1 (з коефіцієнтом екстинкції ε=250), 34200 см−1 (ε=14800), 39900 см−1 (ε=67000), 47300 см−1 (ε=35500), 53400 см−1 (ε=31000)J. B. Birks. Photophysics of aromatic molecules. London et al.: Wiley, 1970..
Розчини фенантрену флуоресціюють блакитним кольором (максимум спектра флюоресценції нм, а фосфоресценції — нм). Квантові виходи відповідно дорівнюють та C. A. Parker. Photoluminescence of solutions. Amsterdam: Elsevier, 1968., що створює виняткові умови для паралельного дослідження флюоресценції та фосфоресценції.
Хімічні властивості Фенантрен може вступати в реакції гідрування каталітично збудженим воднем з утворенням 9,10-дигідрофенантрен. Гідрований фенантреновий фрагмент входить до складу багатьох природних речовин - стеринів, гормонів, алкалоїдів, смоляних кислот. Карбоновий скелет стеринів являє собою конденсовану систему фенантренового та п’ятичленного циклів.
Розповсюдження в природі Фенантрен разом зі своїм лінійним ізомером антраценом є в кам’яновугільній смолі. Похідні фенантрену, які мають гідратовані цикли, широко представлені у тваринному і рослинному світі, наприклад, стероїди).
Застосування Фенантрен використовується у виробництві барвників. Посилання Phenanthrene at scorecard.org
Примітки