Locus terribilis (досл. жахливе місце) або locus horridus — літературний топос, який протиставляється locus amoenus (приємне, мальовниче місце).
Короткий опис Часто Locus terribilis – це місце під землею або десь дуже високо, а часом — місце, населене монстрами. Хоча це місце нагадує опис пекела, воно пов'язане з різноманітними чуттєвими переживаннями.
Зі своїм символічним значенням тема Locus terribilis тісно переплітається з наративною ситуацією персонажів: їхніми вчинками, наслідками їхніх дій та контекстом, у якому вони перебувають.
Топос Locus terribilis був детально розглянутий Е. Р. Курціусом в книзі «Європейська література і латинське Середньовіччя» ().
Література Burke, Edmund. A Philosophical Enquiry into the Origin of our Ideas of the Sublime and Beautiful (1757). Curtius, Ernst Robert. European Literature and the Latin Middle Ages (1948). Frye, Northrop. Anatomy of Criticism (1957). Todorov, Tzvetan. The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre (1975). Beardsley, Monroe C. Aesthetics: Problems in the Philosophy of Criticism (1958). Julian Muela Ezquerra Le Locus Terribilis. Topique et expérience de l'horrible, Peter Lang Group Ag, International Academic Publishers (Verlag), 213 p. ISBN 978-3-0343-1322-3
Див. також
Locus amoenus Літературний топос