«Половецькі танці» — 2-ї дії опери «Князь Ігор» російського композитора Олександра Бородіна.
Хор і половецький танець оркестрував Бородін за участю Миколи Римського-Корсакова до концерту 27 лютого 1879 року. Римський-Корсаков у своєму «Літописі» згадує про участь в оркеструванні Анатолія Лядова, проте рукописними матеріалами це не підтверджено.
Джерелом для лібрето, написаного самим автором за участю Володимира Стасова, стала пам'ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім», що розповідає про невдалий похід князя Ігоря проти половців. Для написання опери Бородін познайомився зі збереженим в Угорщині у нащадків половців половецьким фольклором. За сімейним переказом, рід батька Олександра Бородіна, імеретинського князя Луки Гедеанова (Гедеванішвілі), походив із половецьких князів, асимільованих грузинами.Князь Игорь. Опера. http://www.compozitor.spb.ru/catalog/?ELEMENT_ID=22181
«Половецькі танці» здобули величезну популярність і стали одним з найвідоміших і найвпізнаваніших у світі фрагментів російської класичної музики.
Зміст Половецький стан. Вечір. Дівчата-половчанки танцюють і співають пісню, в якій порівнюють квітку, яка прагне вологи, з дівчиною, яка сподівається побачитися з коханим.
Хан Кончак пропонує полоненому новгород-сіверському князю Ігореві Святославичу свободу в обмін на обіцянку не піднімати на нього меча. Але Ігор чесно каже, що якщо хан відпустить його, він відразу збере полки і вдарить знову. Кончак шкодує, що вони з Ігорем не союзники, і кличе бранців та бранок, щоб ті повеселили їх.
Починається сцена «Половецькі танці». Спочатку танцюють та співають дівчата (хор «Лети на крилах вітру»). Хореографічну дію поставлено на арії простої половецької дівчини та ханської доньки Кончаківни.
Потім починається спільний танець половців. Дію завершує спільний кульмінаційний танець.
половецьких танців став окремою балетною виставою, яка триває 15 хвилин. В опері він іде на початку та наприкінці другого акту. СценаЧасМузикаУчасть балету 1 Хор половецьких дівчат 6'10«На безводье, днём на солнце», половецька дівчина, хоркордебалет 2 Танець половецьких дівчат2'21 3 Кавантина Кончаківни5'56«Меркнет свет земной», Кончаківна, хор 4 Сцена і хор2'50«Подруги-девицы, напоите пленников», Кончаківна, хор 5 Речитатив і каватина Володимира 5'41«Медленно день угасал», Володимир Ігорович 6 Дует5'25«Ты ли Владимир мой», Кончаківна, Володимир Ігорович 7 Арія князя Ігоря6'49«Ни сна, ни отдыха измученной душе», князь Ігор 8 Сцена князя Ігоря з Овлуром4'07«Позволь мне, княже, слово молвить», князь Ігорь, Овлур 9 Арія Кончака6'57«Здоров ли князь», Кончак і князь Ігор 10 Речитатив3'22«Гей, пленниц приведи сюда», Кончак, князь Ігор 11 Половецький танець із хором10'55«Улетай на крыльях ветра», Кончак, хорПоловецька дівчина, чага, кордебалет
Постановки Прем'єра опери відбулася 23 жовтня (4 листопада) 1890 року в Маріїнському театрі.
Постановки :
23 жовтня року — Маріїнський театр, Петербург — балетмейстер Лев Іванов створив самостійний одноактний балет у складі оперного спектаклю 19 травня року — «Російські сезони», театр Шатле, Париж — постановка Михайла Фокіна. Диригент: Е. А. Купер, Сценографія: М. К. Реріх. Виконавці: , , С. В. Федорова 22 вересня року — Маріїнський театр, Петербург. Балетмейстер Михайло Фокін. Диригент: , художник: К. О. Коровін. Виконавці: , , Б. Х. Ніжинська, С. В. Федорова, А. Р. Больм 5 листопада року — Великий театр. Балетмейстер , у складі оперного спектаклю. 19 січня року — Великий театр. Балетмейстер Касьян Голейзовський. Художник Ф. Ф. Федоровський. 1951 року екранізовано — «Великий концерт» рік — балетмейстер Касьян Голейзовський. Постановка в Донецьку рік — Великий театр. Балетмейстер Касьян Голейзовський. Художник: Ф. Ф. Федоровський. Диригент: . Екранізовано 1972 року. рік — балетмейстер Касьян Голейзовський у театрі ім. Кірова, Ленінград. рік — одноактний балет балетмейстера Ігоря Моїсеєва в ансамблі народного танцю СРСР. Прем'єри: Палац спорту біля Версальських воріт у Парижі, (Москва), Ленінград та інші міста СРСР. Балет екранізовано.
Постановка Голейзовського Під час створення своєї постановки Голейзовський докладно вивчив історію. Як відомо, історичною основою сюжету опери Бородіна «Князь Ігор» є невдалий похід північних князів Ігоря та Всеволода Святославовичів на половців, оспіваний у знаменитому «Слові о полку Ігоревім». Поява половців на Русі відноситься до другої половини XI століття, точніше до 1061 року. За сто п'ятдесят років, до 1210 налічувалося близько п'ятдесяти великих половецьких набігів.Касьян Голейзовський, розділ «Про половецькі танці» () у книзі «Життя та творчість» ()
Змішання стилів Голейзовський пояснює тим, що племена поступово вливались у половецькі орди, зросталися з ними. Таке явище мало вплив на утворення своєрідних танцювальних засобів половців.
Балет ставився за партитурою. Кожен малюнок будувався відповідно до ритму, мелодії та тембру оркестрових барв. У Бородіна схід у музиці справжній, стихійний.
Касьян Голейзовський — «елементи в танцях»:
Синкопа, підкреслена в «дикому танці чоловіків», «танці хлопчиків», «чагах» та фіналі. Мелодія, що обволікає, чарує своєю ніжністю — «Плавний танець дівчат» Гармонія — знамениті квінти Бородіна, що вдало і сміливо підкреслюють загальний малюнок Динаміка — прискорення руху від moderato до presto Нюансування — сила звуку. На акценти та паузи.
Постановка Фокіна 19 травня року Михайло Фокін створив свою хореографічну версію «Половецьких танців» у дягілєвських російських сезонах; прем'єра пройшла у театрі «Шатле», Париж. З декораціями Миколи Реріха (зокрема, театральним задником 1908 року розміром 10 × 23 метри), диригент Еміль Купер; ролі виконували — , , Софія Федорова (Федорова 2-га).
писала про те, як Фокін втілив у танці свої хореографічні фантазії та переконливо розкрив музичні образи.
З жовтня року готував програму до столітнього ювілею дягілєвських «Російських сезонів» із трупою Кремлівського палацу.
У березні/квітні року показ балету відбувся в «театрі Єлисейських Полів».
Музика
Акт починається з Хору половецьких дівчат та Арії Кончаківни Танці половецьких дівчат — перший танець (No. 8, presto, 6/8, F major) Половецький танець із хором — (No. 17. Introduction: Andantino, 4/4, A Major) Повільний танець половецьких дівчат (Andantino, 4/4, A Major) Танець чоловіків дикий (Allegro vivo, 4/4, F Major) Спільний танець (Allegro, 3/4, D Major) Танець хлопчиків (Presto, 6/8, D Minor) Танець дівчат, «ковзний» (у музиці реприза (reprise) у поєднанні з танцем хлопчиків у швидкому темпі (Moderato alla breve, 2/2) Танець хлопчиків та танець половців (reprise, Presto, 6/8, D Minor) Фінальний кульмінаційний танець (Allegro con spirito, 4/4, A Major)
Запис музики
1970 — «Мелодія» 1978—1979 — ДАВТ: , , Володимир Атлантов, , Олександр Ведерников, Олена Образцова 1997 — Jimmy Ltd. — BSA — Jimmy Music Group «Jimmy Classic» ADD/OM 03 — 122—124 (Swiden)
Аранжування музики Бородіна
Популярну мелодію виконують багато відомих сучасних музикантів і джазменів у власному аранжуванні: французький піаніст Рішар Клайдерман, російський саксофоніст Олексій Козлов.
Сара Брайтман записала пісню англійською мовою.
1953 року створено мюзикл , пісню з якого «» 1954 року випустив окремим синглом Тоні Беннетт. Потім її також записали й іншими виконавці, серед яких: гурт , , Рей Коніф, Сара Брайтман.
1975 року Хуліо Іглесіас використав тему Половецьких танців у своїй пісні «Quiéreme» з однойменного альбому.
2011 року симфо-гурт Niobeth зробила кавер-версію «Polovtsian Dances».
Російський гурт «Арія» в синглі «» (2009) також записав свою версію аранжування («На крилах вітру»).
Американський реп-виконавець Warren G разом із норвезькою зіркою сопрано Сіссель Ширшебо 1998 року записав збірку , в якому поєднано реп і класичну музику, де він читає реп на музику з опери О. П. Бородіна «Князь Ігор».
Саундтрек аніме-серіалу композитора Сіро Сагісу містить аранжовані фрагменти «Половецького танцю з хором».
Використано в саундтреку відеогри .
Використано в саундтреку відеогри BioShock Infinite у додатку .
Аранжовані фрагменти використано в саундтреку гри X4 в додатку Cradle of Humanity.
Примітки
Література
Энциклопедия «Русский балет». Научное издательство «Большая Российская Энциклопедия». Издательство «Согласие», страница 365. Книга «Большой Театр СССР». Государственное Музыкальное Издательство, Москва, 1958, страница 57
Посилання
Макс Альперт. «Половецькі танці» у Великому театрі, 1944 Короткий зміст опери Відео: Половецькі танці Відео: Половецькі танці, Михайлівський театр Відео: Половецькі танці Фортепіанний квартет Anno Domini