Західноатлантичні мови (або Атлантичні мови чи Північноатлантичні мови) — велика підгрупа нігеро-конголезьких мов, поширена у Західній Африці.

Атлантичні мови поширені вздовж узбережжя Атлантичного океану від Сенегала до Ліберії, а також серед скотарів-кочівників фульбе, носіїв мови фульфульде, далі на сході. Представники багаточисельного народу фульбе живуть у багатьох країнах Сахелю, від Сенегала до Нігерії, Камеруну та Судана. Крім фульфульде, доволі поширеною є мова волоф у Сенегалі та деякі інші мови фульбе. Також доволі значними є мова серер та діалектний кластер діола. Мова темне, поширена у Сьєрра-Леоне, раніше включалась до атлантичних, однак у сучасних роботах її відкидають.

Більшість атлантичних мов мають мутації приголосних та іменні класи, подібні до далеко споріднених мов банту. Деякі з мов цієї групи тонові, а деякі, як-от волоф, мають мелодійний наголос. Типовий порядок слів — SVO.

Класифікація

Традиційна класифікація Атлантичну сім'ю вперше виокремив Сигізмунд Келле у 1854 році. На початку XX ст., Карл Майнхоф стверджував, що фульфульде — хамітська мова, але у роботі Августа фон Клінгенхабена та Джозефа Грінберга було установлено спорідненість із мовами волоф та серер. У роботі Вілсона (1989) зазначається, що цілісність сім'ї як такої спирається на слабкі докази, хоч і ясно, що ці мови входять до нігеро-конголезьких на базі таких спільних рис, як подібна система іменних класів. Однак, робота з порівняння мов нігеро-конголезької сім'ї знаходиться на початковому етапі. За класифікаціями нігеро-конголезьких мов, що зазвичай базуються на лексикостатистиці, визначається, що атлантичні мови є досить віддаленими від нігеро-конголезьких, але меншою мірою, ніж мови манде або інші африканські мови, що не мають іменних класів.

Девід Сейпір (1971) запропонував поділити атлантичні мови на три гілки: північну, південну, та мову біджаго з архіпелагу Біжаґош біля берега Гвінеї-Бісау:

Атлантичні Північні Сенегальські: Фульфульде–серер; волоф Чангін Бак (без мови біджаго) мови східного Сенегалу й Гвінеї-Бісау Тенда Біафада–паджаде Кобіана–касанга–баньюм Налу–мбулунгіш–бага мботені Біджаго Південні Суа Мел (в тому числі мова гола) Лімба

На класифікацію Сейпіра часто посилаються у довідниках з мов Африки (наприклад, Bender 1989, Williamson & Blench 2000). Ця класифікація також використовується в Ethnologue (22-е видання, 2019).

Нові пропозиції Єдність атлантичної групи мов давно ставилась під сумнів, наприклад у роботі Dalby (1965), де стверджувалось, що мови мел можуть бути окремою гілкою нігеро-конголезьких мов. На нинішньому етапі дослідження вже не вважається, що атлантичні мови у початковому вигляді (тобто разом з південною групою мов) не є єдиною групою.

У роботах Segerer (2010, 2016) та Pozdniakov & Segerer (2017) пропонується звужена версія атлантичних мов, з якої виключено всі мови південної гілки. Ці мови (мови суа, лімба, гола, мел) розглядаються у цих роботах як самостійні групи у нігеро-конголезькій сім'ї. Мови бак відокремлені від північних мов, та визначені, як координатна підгілка атлантичних мов у вузькому розумінні. Біджаго у цих класифікаціях вважається однією з мов бак.

У Güldemann (2018), крім того, мови налу та мбулунгіш–мботені («Ріо Нунес») вважаються некласифікованими гілками вищого порядку у нігеро-конголезькій сім'ї.

Воссен та Діммендааль (2020) Оновлена класифікація атлантичних мов, за: Vossen & Dimmendaal (2020), ст. 166, за роботою Позднякова та Сегерера):

Атлантичні Північні Волоф: волоф, лебу Ньюн-буй Ньюн (Гуньямоло, гуджахер, губеехер, і т. д.) Буй (Касанга, кобіана) Тенда-джаад Тенда: басарі, танда, бедік, бапен; коньягі Джаад: біафада; бадіаранке Фульфульде-серер Фульфульде (пулар, пулаар, фульфульде, і т. д.) Серер Чангін Палор, ндут Ноон, лаала, саафі Налу Налу Баге форе Бага мботені Бак Балант: ганджа, кентохе, фраасе Джоола-манджаку Джоола: фогні, банджал, каса, кваатай, карон, еджамат, кеераак, і т. д.; байот (?) Манджаку Бок, кур, бассарел Пепел Манканья Біджого: камона, кагбаага, каджоко

Меррілл (2021) У роботі Merrill (2021) висувається гіпотеза, що атлантичні (або північноатлантичні) мови не є самі по собі групою нігеро-конголезьких мов, а що кожна з гілок атлантичних мов сама по собі є гілкою нігеро-конголезьких мов вищого порядку. Щобільше, Меррілл припускає, що через дивергентність атлантичних мов, прабатьківщина нігеро-конголезьких мов може знаходитись на північний захід від субсахарської Африки.

Північноатлантична географічна зона Фульфульде-серер (гілка) Фульфульде Серер Чангін Волоф Байнунк-кобіана-касанга (гілка) Кобіана Гуджахер Губеехер Гуньяамоло Біафада-паджаде (гілка) Паджаде Біафада Тенда (гілка) Коньягі Бассарі Бедік Бак (гілка) Джоола Манджак Баланта Біджого (гілка)

У Merrill (2021) також зазначається, що є схожості між мовами тенда та біафада-паджаде, та що між ними може існувати .

Прамова Праатлантичні лексичні інновації, реконструйовані у роботі Pozdniakov & Segerer (2017): ГлосаАтлантична прамовазірка*kʷʊʈлітати*yiiʈпомирати*keʈгнити*pʊʈтри*taʈоко*giʈпечінка*heɲперо*lungволосся*walбаобаб*bak ~ *ɓakбачити*jok (?)стовбур дерева*dikнароджувати*was / *bas У Wilson (2007, ст. 36) також пропонуються припущення щодо реконструйованих праатлантичних слів: ГлосаАтлантична прамоваголова*kopвухо*nopоко*kitріт*tum Приклади спорідненої атлантичної лексики: Мова«око»«печінка»«перо»«волосся»«баобаб»«бачити»«стовбур дерева»«народжувати»Атлантична прамова*giʈ*heɲ*lung*wal*b/ɓak*jok?*dik*w/basТенда-джаад*gəɬ*ceeɲ*dɔ̰̀ngw*mbalɓakjeek?*basФула-серер*gitxeeɲwiilɓaak/ɓokjaklek-ɓas-ilНьюн-буй*giɬkɩɩɲlungbɔknjug?leex/rienbɔsВолоф -ətdung*-warjàkkwəs-inЧангін*ʔəɬ*kɛɛɲɓaʔ/ɓɔh*dikɓəsНалуcetbɛɛkyɛkdik/likДьюлаkiɬhɩɩɲ*walbakjʊknʊk-anβɔsМанджак*kiɬ*-ɩɲlung*wɛlbakjʊkbasБалант*kít/githɩ́ɩ́ɲɛ̰̀wul/hulndíŋá/ndiikБіджогоŋɛrunk-wajoŋnik-an -gbʸa Реконструкції для окремих гілок західноатлантичної групи можна знайти у Merrill (2021).

Числівники Порівняння числівників за мовами: КласифікаціяМова12345678910Сенегамбійські, серерСерер-сіне (1)leŋƭiktadiknahikƥetikɓetaa fo leŋ (5 + 1)ɓetaa ƭak (5 + 2)ɓetaa tadak (5 + 3)ɓetaa nahak (5 + 4)xarɓaxaayСенегамбійські, серерСерер-сіне (2)leŋɗiktadiknahikɓedikɓetuː fa leŋ (5 + 1)ɓetuː ɗik (5 + 2)ɓetuː tadik (5 + 3)ɓetuː nahik (5 + 4)xarɓaxayСенегамбійські, фульфульде-волофВолофbɛn:ɲaːrɲɛtːɲɛntdʒuroːmdʒuroːm bɛn: (5 + 1)dʒuroːm ɲaːr (5 + 2)dʒuroːm ɲɛtː (5 + 3)dʒuroːm ɲɛnt (5 + 4)fukːСенегамбійські, фульфульде-волофФульфульде