Сергій Борисович Островський ( — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, заступник голови Держплану Ради міністрів Української РСР.
Життєпис З 1930 року — землевпорядник, маркшейдер, геодезист на руднику комбінату «Апатит».
Освіта вища. Член ВКП(б).
У 1940-х роках — відповідальний працівник «Головвугілля»; працівник комбінату «Московвугілля».
До січня 1956 року — заступник начальника управління Міністерства вугільної промисловості СРСР.
У січні 1956 — травні 1957 року — заступник міністра вугільної промисловості Української РСР — начальник технічного управління Міністерства вугільної промисловості Української РСР.
У 1957 — квітні 1963 року — начальник відділу паливної промисловості Держплану (Державної планової комісії) Ради міністрів Української РСР.
У квітні 1963 — січні 1966 року — заступник голови Держплану Ради міністрів Української РСР — начальник відділу народногосподарського плану. З січня 1966 до липня 1967 року — заступник голови Держплану Ради міністрів Української РСР.
З 1967 року — начальник відділу вугільної, торф'яної та сланцевої промисловості Держплану СРСР.
Помер у 1988 році в Москві. Похований на Введенському цвинтарі Москви.
Нагороди чотири ордени Трудового Червоного Прапора три ордени «Знак Пошани» медалі Сталінська премія ІІІ ст. (1951) — «за створення та впровадження вибухобезпечного гірничного електроустаткування»
Примітки
Джерела газета «Радянська Україна» (Київ), квітень 1963. Островский Сергей Борисович (к 100-летию со дня рождения)