Ю́рій Євге́нович Рибчи́нський ( 22 травня 1945, Київ) — радянський та український поет, драматург, сценарист, один із засновників сучасної української естрадної пісні. Герой України (2020)Рибчинський отримав звання Героя України, Горянський — орден, а Міхалок та Dzidzio — звання заслужених артистів // Детектор Медіа, 24 серпня 2020, народний артист України (2000).

Біографія Народився 22 травня 1945 року в Києві, у старовинному районі міста Подолі.

У 1967 році закінчив Київський державний університет імені Т. Шевченка. З 1970 року на творчій роботі.

Позаштатний радник президента України з питань культури (квітень 1997 — січень 2000).

У березні 1998 року балотувався в народні депутати України від СДПУ(О), № 39 в списку.

Син Юрія Рибчинського — Євген — поет, продюсер, автор пісень, політичний діяч.

Виступає проти вилучення з назви Національної музичної академії імені Петра Чайковського прізвища російського композитора, вважаючи, що «етнічно Чайковський не був росіянином»У Києві точаться суперечки щодо перейменування Національної музичної академії імені Чайковського // НВ.Київ. — 2022. — 21 червня..

Творчість Серйозно поезією він захопився в 1960-ті роки. То був період високого піднесення й розквіту літературного жанру. Навчаючись у Київському державному університеті, Рибчинський друкує свої поезії в періодичних виданнях. Коли Юрію було вісімнадцять років, його твори з'явилися в популярному журналі «Юність» та газеті «Комсомольская правда». Відтоді ім'я Ю. Рибчинського стало відомим далеко за межами України.

З роками зростали популярність й авторитет Ю. Рибчинського, розширювалося коло композиторів, з якими він працював.

Автор текстів до пісень композиторів: Володимира Івасюка («Кленовий вогонь», «У долі своя весна»), Ігоря Поклада («Осіння пісня», «Дикі гуси», «Чарівна скрипка», «Тече вода», «Зелен-клен»), Ігоря Шамо («Три поради»), Миколи Мозгового («Минає день», «Знов я у гори йду»), Геннадія Татарченка («Віват, король…»), Олександра Осадчого («Земле моя», «Шлях до Тараса»), Павла Зіброва («Хрещатик») та багатьох інших.

Загалом на пісні покладено понад 150 віршів Рибчинського.

Його пісні в різні часи виконували: Ніна Матвієнко, Ярослав Євдокимов, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Анісімови Любов і Віктор, Таїсія Повалій, Наталія Бучинська, Наталія Могилевська, Мозговий Микола, Руслана Лижичко, Павло Зібров, Тамара Гвердцителі, Валерій Леонтьєв, Олександр Малінін, Володимир Мулявін, Лоліта Мілявська, та інші. Поета по праву називають одним з основоположників української естрадної пісні. Юрій Рибчинський пише для «зірок», але також наділений талантом відкривати нові імена.

Автор лібрето «Пізня середа» (1975), «Товариш Любов» (1977), «Брехуха» (1976), рок-опери «Біла ворона. Жанна д'Арк» (1991), опери «Біла ґвардія».

У 2007 відбулася прем'єра рок-опери «Парфумер», лібрето до якої написав Юрій Рибчинський.

Книги

Юрій Рибчинський. Поїзд. — Київ: Український письменник, 2005. — 159 с. Юрий Рибчинский. Белая ворона. — Київ: Український письменник, 2010. — 308 с. (російською) Юрій Рибчинський Безсоння. — Київ: Український письменник, 2010. — 351 с. Юрий Рибчинский. ЧеLOVEк. — Київ: Український письменник, 2010. — 371 с. (російською) Юрій Рибчинський. Театр дерев. 1991.

Нагороди та відзнаки Звання Герой України з врученням ордена Держави (22 серпня 2020) — за визначні особисті заслуги у збагаченні української культури та мистецтва, формуванні національної ідентичності, багаторічну плідну творчу діяльність Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (21 травня 2015) — за визначний особистий внесок у розвиток національної культури, збагачення вітчизняного пісенного мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність Народний артист України (25 травня 2000) — за вагомий особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, багаторічну плідну творчу діяльність Заслужений діяч мистецтв України (29 червня 1995) — за особистий внесок у збагачення національної мистецької спадщини, високий професіоналізм Відзнака президента України «Національна легенда України» (20 серпня 2021) — за визначні особисті заслуги у становленні незалежної України і зміцненні її державності, вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, спорту, багаторічну плідну професійну діяльність Лавреат Всесоюзних конкурсів «Краща пісня року» (1972, 1974, 1976, 1978-80, 1983, 1987-89)

Примітки

Джерела Президент України присвоїв звання Героя України трьом громадянам України /Укрінформ, 24.08.2020/

Посилання Юрій Рибчинський: «Я неформальний і неформатний» // Портал Українця, Володимир Коскін, 09.02.2007 Пісні Ю. Рибчинського на сайті pisni.org.ua «Чарівна скрипка»