Угоди́ про копа́лини — усталений узагальнювальний термін на позначення кількох спільних документів міжурядової та міжінституційної домовленості США та України про створення інвестиційного фонду з привілейованим доступом до українських стратегічних ресурсів: Двостороння угода (офіційно — Угода про встановлення правил та умов Інвестиційного фонду відбудови України) — нереалізована рамкова угода, підписання якої 28 лютого 2025 року було зірвано після публічної суперечки між Трампом, Венсом та Зеленським; Меморандум про намір між урядом США та урядом України щодо завершення формальної угоди про економічне партнерство та інвестиційний фонд реконструкції від 17 квітня 2025 року; Угода про фонд (офіційно — Угода між урядом США та урядом України про створення американо-українського Фонду інвестицій у реконструкцію) — рамкова угода, підписана від імені урядів 30 квітня та ратифікована парламентом України 8 травня 2025 року; Таємні угоди (Угода про обмежене партнерство та Угода про створення «Генерального партнера») — основний договір (контракт) та технічні додатки до нього на кількох десятках аркушів, але не оприлюднені (американські чиновники стверджують, що 30 квітня 2025 року обидва документи були підписані разом із рамковою угодою, тоді як українські політики запевняють, що документи лише погоджені, а не підписані).

Наразі оприлюднено лише одну рамкову угоду обмеженого змісту, тоді як більшість ключових умов і деталей співпраці залишаються невідомими для громадськості і ґрунтуються переважно на непідтверджених офіційними документами політичних заявах.

Угоди є виключно інвестиційними та не містять положень, які б надавали уряду США важелі впливу на Росію або механізми «мирного врегулювання» російської агресії проти України. Документи також не зобов'язують США надавати військову підтримку Україні та не є юридичною гарантією її безпеки.

У липні 2025 року очільником Інвестиційного фонду реконструкції України став Дональд Трамп.

Передісторія Тема українських копалин на Заході обговорюється давно й з ентузіазмом, тоді як в Україні стала доступною для широкого загалу лише у квітні 2024 року, коли під час розгляду Конгресом США законопроєкту про пакет безповоротної допомоги Україні частина республіканців пропонували перетворити частину допомоги на позику або кредит та розглядали ідею компенсації витрат США шляхом залучення американських компаній до розробки українських родовищ, зокрема рідкісноземельних мінералів. 9 червня сенатор-республіканець Ліндсі Грем висловив занепокоєння, що Україна має значні запаси критично важливих корисних копалин, оцінені в 10–12 трильйонів доларів, які прагне захопити Росія й розділити з Китаєм. Зрештою ідея співпраці у видобутку корисних копалин отримала позитивний відгук від президента України, який погодився розглядати її у контексті забезпечення гарантій безпеки для країни.

Пропозиція Зеленського 22–27 вересня 2024 року президент України Володимир Зеленський здійснив офіційний візит до США, де провів зустрічі з президентом Джо Байденом та кандидатами в президенти, й презентував «План перемоги України», який передбачалося спочатку ознайомити з американськими лідерами та Конгресом, а згодом оприлюднити у Верховній Раді (16 жовтня). Дональд Трамп, який послідовно виступав проти надання військової допомоги Україні, неодноразово під час своїх мітингів заявляв, що після повторного обрання планує негайно припинити війну в Україні, навіть якщо це буде на вигідних для Москви умовах, критикував президента України, називаючи його «найкращим комівояжером усіх часів» через активні закордонні візити та пошук підтримки, водночас проявив зацікавленість до двох ключових пунктів «Плану перемоги»: заміна частини американських військових контингентів, дислокованих у Європі, на українські війська та пункт про корисні копалини України.

В грудні стало відомо, що Україна планувала підписати з адміністрацією Байдена угоду про співпрацю у сфері видобутку та переробки корисних копалин, але, за словами офіційних осіб з обох сторін, українська влада двічі відкладала підписання. Тоді пророкували, що влада України можливо, чекає, поки новообраний президент вступить на посаду, щоб представити угоду як швидку перемогу своєї адміністрації.

Повернення до влади Трампа та його вимоги

3 лютого 2025 року новообраний Президент США Дональд Трамп виступаючи перед журналістами в Білому домі заявив, що хоче отримати компенсацію у близько 300 мільярдів доларів США у вигляді українських природних ресурсів за багатомільярдну допомогу, яку США надали Україні в її протистоянні російській агресії.

10 лютого в інтерв'ю телекомпанії Fox News Трамп повторив свою вимогу до України, оцінивши підтримку Вашингтона, яку він мав намір повернути, у 500 мільярдів доларів США:

Втім, тези Трампа про $350 та $500 млрд були відразу були спростовані провідними науковими установами світу. За даними , найдавнішого німецького аналітичного центру, який належить до 50 найкращих мозкових центрів світу за версією Університету Пенсильванії, Вашингтон виділив Україні загалом близько $114 млрд. Водночас дослідники вважають, що реальна вартість американської допомоги Україні значно нижча, ніж заявлено офіційно.

Процес укладення угод Переговори 12 лютого 2025 року Зеленський повідомив, що міністр фінансів США Скотт Бессент привіз в Україну чернетку «угоди про партнерство», яка передбачає інвестиції в корисні копалини України в обмін на подальшу допомогу від Вашингтона. 14 лютого був доопрацьований та переданий американській стороні проєкт меморандуму щодо партнерства. Водночас ще тривав аналіз чернетки фінансової угоди зі США щодо рідкісноземельних корисних копалин, відповідь планували надати наступного дня в Мюнхені на етапі зустрічі з віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом

15 лютого представники Трампа у відповідь скасували всі ключові правки від України та поставили українську делегацію перед умовою – або підписуєте те, що ми дали, або нічого. Попри те, що Зеленський сам запропонував США отримати частку в ресурсах України для збереження подальшої підтримки України, він відмовився підписувати у Мюнхені документ у тому вигляді, на якому наполягав Білий дім, заявивши, що «Україна не продається», водночас готовий працювати над «серйозним документом» в якому будуть від США гарантії безпеки для України. Трамп відповів, що гарантувати Україні безпеку мусить Європа.

17 лютого британський щоденник «The Telegraph» оприлюднив текст першої чернетки контракту до прийняття рішення з позначкою «Privileged & Confidential» та датованою 7 лютого 2025 року, у якій йшлося про те, що США та Україна повинні створити спільний інвестиційний фонд у який спрямовувалися б понад 50% з усіх доходів України від природних ресурсів та інфраструктури, допоки він не досягне 500 мільярдів доларів США. Угода була односторонньою та не передбачала жодних гарантій безпеки для України, ні військової підтримки України чи інших вигод для України, а була спрямована лише на повернення безповоротної допомоги, яку Україна отримала від США під час російського вторгнення, у подвійному значенні. За оцінкою журналістів «вимоги Трампа становили більшу частину ВВП України, ніж репарації, накладені на Німеччину за Версальським договором».

22 лютого американський щоденник «The New York Times» опублікував переглянуту угоду про корисні копалини та рідкісноземельні метали, в якій адміністрація Трампа висунула ще більш жорсткіші вимоги, зокрема компанії, близькі до Трампа, мали б одноосібно володіти 100% капіталу майбутнього фонду.

23 лютого під час пресконференції в рамках форуму «Україна. Рік 2025» Зеленський наголосив, що не збирається підписувати угоду, за яку потім розраховуватимуться десять наступних поколінь українців. Також він відмовився визнавати отриману безоплатну допомогу (грант) від США боргом, який у майбутньому міг створити небезпечний прецедент, адже аналогічні вимоги зможуть поставити й інші партнери.

26 лютого уряд України повідомив про погодження угоди з США щодо невикористаних копалин, але без гарантій безпеки. У Трампа наполягли, що наявність американського бізнесу в Україні сама собою стане гарантією безпеки й процвітання. Однак медіа розвінчали подібні заяви трампістів, нагадавши, що видобуток алмазів, дорогоцінних металів, урану тощо американськими компаніями у низці держав Африки не принесли на континент ані процвітання (скоріше, навпаки), ані безпеки. Також угода не надає відповіді, як розподілятиметься спільне володіння майбутнім фондом, під чиєю юрисдикцією буде зареєстрований фонд, його розмір й часові рамки, не пояснює чому наступна угода підлягає ратифікації лише Верховною Радою України, але не згадується Конгрес та чи матиме вона юридичну силу, враховуючи, те що, угода приймалася під примусом всупереч Віденській конвенції про право міжнародних договорів.

Нападки на керівництво України та скасування підписання

18 лютого 2025 року, після та відмови України від підписання угоди Трампа у Мюнхені, яка фактично була , Трамп звинуватив Україну у російському вторгненні. Пізніше про нібито 4% довіри українців до президента України, назвав його диктатором без виборів та зажадав виборів під час війни аби позбутися незручного партнера. Зеленський відповів, що Трамп живе в російській «бульбашці дезінформації».

Угоду очікувалося підписати об 20:00 (UTC+2) 28 лютого після зустрічі президентів в овальному кабінеті Білого дому, де планувалося обговорення подальшої підтримки України в контексті укладення рамкової угоди про копалини. Українська сторона наполягала на взаємовигідному партнерстві, яке забезпечувало б реальні гарантії безпеки для України, а не лише відмову від власних ресурсів. Але після того, як Трамп і Венс публічно у прямому ефірі принизили Президента України, її укладення скасували. Financial Times повідомив, що сварка Трампом була зарані спланована аби підірвати позиції Зеленського на переговорах. Видання також зазначило, що напруга між президентами накопичувалася роками, а їхня зустріч лише загострила давні суперечності.

Відновлення переговорів 3 березня 2025 року президент США Дональд Трамп висловив надію на підписання рамкової угоди. Проте вже 11 березня, під час зустрічі української та американської делегацій в Джидді (Саудівська Аравія) для обговорення рамок «мирного врегулювання» російської агресії проти України, після того, як українські парламентери запропонували підписати рамкову угоду, США відмовилися.

28 березня президент України Володимир Зеленський на брифінгу повідомив, що Міністерство економіки України напередодні отримало від міністра фінансів США Скота Бессента пропозицію детальної угоди зміненого формату «про створення інвестиційного фонду реконструкції», в якій, за словами українських парламентарів, американська сторона зробила «кілька кроків назад» у порівнянні з рамковою угодою, яка була погоджена обома сторонами раніше, ще раз додавши невигідні для України умови, які раніше відкинули: документом передбачалося створення органу управління фонду з п'яти осіб, де троє представників США матимуть право вето; пропозиція поширювалася й на українську нафту та газ; внеском США у реалізацію угоди вважалася б допомога, яку надали Україні з 2022 року. А 31 березня Дональд Трамп під час спілкування з журналістами на борту президентського літака Air Force One пригрозив президенту України «великими проблемами» у разі відмови у підписані такої угоди.

Відповідно до розпорядження КМУ № 316-р від 8 квітня 2025 року уряд України виділив 113 005 000,00 гривень із резервного фонду державного бюджету на залучення до 15 квітня консультантів для підготовки проєкту угоди зі США щодо копалин, що враховуватиме специфіку українського та американського законодавства. 9 квітня до переговорного процесу залучено американо-британську юридичну фірму () як зовнішнього радника.