Гроно консерваторів Східної Галичини — пам'яткоохорона установа, яка займалася охороною, збереженням та реставрацією пам'яток Східної Галичини. Існувала протягом 1889—1923 років у Львові.
Історія 1848 року в річці Збруч біля Гусятина виявлено Збручанський ідол, який з ініціативи майбутнього консерватора Кола консерваторів Східної Галичини Мечислава Потоцького був переданий до Краківського наукового товариства.
1850 року у Відні створена «Центральна комісія для вивчення і збереження історичних будівель» для охорони пам'яток Австрійської імперії, до складу якої входила Галичина. 1873 року Центральна комісія реорганізована в Центральну комісію для вивчення і консервації пам'яток історії та мистецтва, яка розділювалася на три секції: археологічну, пам'яток архітектури та мистецтва і архівних пам'яток.
24-25 травня 1888 року в будівлі Національного музею в Кракові відбувся Перший з'їзд консерваторів Галичини. Під час засідання було прийнято ухвалу про створення організацій в Східній та Західній Галичині, які мають допомагати і координувати консерваторів та кореспондентів щодо коштів, які щорічно виділяв Галицький крайовий сейм для утримання та реставрації пам'яток. Їх виконавчі органи (комітети) розташовувалися у Львові та Кракові. Також на з'їзді прийняли ухвалу про початок інвентаризації історичних пам'яток та укладення карти консерваторських округів.
Восени 1889 року у Львові східногалицькі консерватори і кореспонденти заснували організацію «Коло консерваторів Східної Галичини», яку в 1905 році перейменовано в «Гроно консерваторів Східної Галичини».
17 грудня 1889 року в Кракові західногалицькими консерваторами та кореспондентами засновано «Гроно консерваторів Західної Галичини», яке очолив .
1911 року відповідно до реформи в Галичині було засновано посаду єдиного державного консерватора, яка перетворила Львівське «Гроно» на товариство любителів старовини. 1916 року східногалицькі консерватори на засіданні вирішили реорганізувати власну організацію в «Крайове гроно консерваторів Східної Галичини». 1923 року організація остаточно припинила діяльність у зв'язку з інтеграцією її функцій у нову державну систему охорони пам'яток.
Протягом 1892, 1900, 1902—1910 років при Гроні консерваторів Східної Галичини видано три томи видання «Консерваторська тека».
У різні роки в організації працювали Ксаверій Ліске, Антоній Шнайдер, Адам Кіркор, Олександр Чоловський-Сас, Ізидор Шараневич, Владислав Пшибиславський, Влодзімеж Антоневич, Богдан Януш, Теодор Мар'ян Тальовський, Войцех Кентшинський, Юліан Захаревич, Олександр Колесса, Євген Барвінський та інші.
Керівники Францішек Строїнський (1856—1859), Адольф Вольскрім (1859), Мечислав Потоцький (1864—1878), в. о. (1878), Войцех Дідушицький (1879), Владислав Лозинський (1889—1898), Людвік Цвіклінський (1898—1902), Людвік Фінкель (1902—1907), Владислав Абрагам (1907—1912), Карел Гадачек (1912—1914), Тадеуш Щидловський (1914—1916), Владислав Абрагам (1916—1920) в. о. Юзеф Піотровський (1920).
Джерела Булик Н. М. Пам'яткоохоронні традиції кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. у археологічному середовищі Галичини // Сіверщина в історії України. — Глухів, 2016. — Вип. 9. — С. 42–49. Саламаха І. Охорона пам'яток історії та культури Східної Галичини у другій половині XIX-на початку XX ст: організаційні засади, законодавство, фінансування. — Львівський національний університет імені Івана Франка. — 2015. — 202 с. Саламаха І. Участь «Грона консерваторів Східної Галичини» у проведенні реставраційних робіт у Львові на початку ХХ ст. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Історія. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2019. — Вип. 1. — С. 83–88. Саламаха І. Державна охорона історичних пам'яток у Східній Галичині напередодні Першої світової війни (1910–1914) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2008. — Вип. 17. — С. 73—79.