Веніамін Фішельович Засла́вський (1 травня 1936, Київ — 23 грудня 2022) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1985 року та Національної спілки театральних діячів України. Заслужений діяч культури Польщі з 1989 року.

Життєпис Народився 1 травня 1936 року в місті Києві (нині Україна). Під час німецько-радянської війни був в евакуації. 1946 року повернувся до Києва, навчався в школі, студії образотворчого мистецтва Будинку Піонерів, у Художньому училищі, служив в Радянській армії. Після демобілізації вступив на факультет живопису до Київського державного художнього інституту, де навчався у Василя Забашти, Володимир Костецького, Данила Лідера, Іллі Штільмана, Миколи Духновського, Бориса Піаніди, Миколи Попова, Петра Басанця, Сергія Подерв'янськогоЗаславский Вениамин Фишельевич / Галерея «Nostalgie». , Миколи Глущенка.

Протягом 1967—1991 років обіймав посади художника-постановника, головного художника Київського театру оперети; водночас у 1974—1992 роках працював старшим викладачем театрального відділення Київського художнього інституту.

Мешкав у Києві в будинку на Русанівській набережній, № 6, квартира № 206. Помер 23 грудня 2022 року.

Творчість Працював у галузях театрально-декораційного мистецтва (оформив понад 70 вистав в Україні, Росії, Чехословаччині, Польщі) і станкового живопису (у реалістичному стилі писав переважно архітектурні пейзажі). Серед робіт: живопис

«Сирець. Київ» (1962); «Колгосп» (1964); «Золоті ворота» (1988); «Андріївка» (1988); «Священний Єрусалим» (1996; 2000); «Андріївський узвіз» (1997); «Нью-Йорк» (1998); «Стіна плачу. Єрусалим» (2003); «Панорама Києво-Печерської лаври» (2005); «Володимирська гірка. Київ» (2006); «Квіти Нью-Йорка» (2008); «Фіалки» (2008); «Діти Ізраїлю» (2009); серія «Вулиці старого Єрусалима» (2007); «Видубицький монастир» (2009); триптих «Єрусалим» (2010). </div> оформив вистави

Київський театр оперети «Весела вдова» Франца Легара (1968); «Поцілунок Чаніти» Юрія Мілютіна (1970); «Летюча миша» (1981), «Ніч у Венеції» (1985) та «Циганський барон» (1989) Йоганна Штрауса; «Зойчина квартира» Михайла Булгакова (1990); Київський театр юного глядача «Котовасія» Юхима Чеповецького (1972); Краківський оперний театр «Вільний вітер» Ісака Дунаєвського (1988). </div> Брав участь у всеукраїнських і всесоюзних мистецьких виставках з 1967 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1988, 1990, 1994–1996, 1998, 2001 роках, Кракові у 1989 році, Нью-Йорку в 1997, 2003 роках.

Твори художника представлені в музейних, галерейних і приватних колекціях в Україні, Ізраїлі, Сполучених Штатах Америки, Польщі, Великій Британії та інших країн.

Примітки

Література