Олександр Васильович Мацю́к (31 липня 1958, Козацьке — 7 травня 2016, Київ) — український скульптор; член Спілки художників України з 1992 року.

Життєпис Народився 31 липня 1958 року в селі Козацькому Звенигородського району Черкаської області (нині Україна). 1987 року закінчив Київський художній інститут; 1991 року — творчі майстерні Академії мистецтв СРСР у Києві. Навчався у Григорія Хусіда, Віктора Сухенка, Івана Макогона, Валерія Швецова, Василя Бородая.

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Генерала Тупикова, № 11, квартира № 80Мацюк Олександр Васильович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 202.. Помер у Києві 7 травня 2016 року.

Творчість Працював у галузях станкової і садово-паркової скульптури (автор скульптурних композицій, портретів, натюрмортів). Використовував переважно гіпс, бронзу, камінь. Серед робіт:

«Осінній натюрморт» (1987); «Осінь» (1989, бронза); «Смерть Федеріко Ґарсіа Лорки» (1991, Музей Російської академії мистецтв); «Вінсент ван Гог» (1996, бронза); «Дівчинка» (1997); «Ноти» (1998); «Піж­­мурки» (1999); «Король» (1999); «Велика клоунеса» (2000); «Художниця» (2002); «Жінка і сонце» (2006); «Дівчинка з пташкою» (2009); «Свіжий вітер» (2011); «Стрибок» (2011); «Амазонка» (2016, бронза). </div> З 1987 року брав участь у міжнародних симпозіумах в Україні, Китаї, Туреччині, Таїланді; учасник київських Великого скульп­турного салону у 1995, 1998, 2001 роках, Всеукраїнського трієнале скульптури у 2003, 2006, 2011 роках, виставки в Мистецькому арсеналі у 2012 році.

Окремі твори зберігаються у київському Музеї сучасного мистецтва України.

Виноски

Примітки

Література