Європе́йська науко́ва пре́мія Ке́рбера () — наукова нагорода від . Концепцію нагороди розробили , Раймар Люст і . Вручається з 1985 щороку за наукові проєкти, проведені у Європі. На момент першої церемонії нагородження грошова складова у 3,5 рази перевищувала розмір Нобелівської премії, але вона ділилась між значною кількістю науковців. З 2005 року на нагороду кваліфікуються лише окремі особиKörber Foundation: «Excellent Brains. 25 Years of Cutting-Edge Science» 2009, p. 4 et seq.. В останні роки сума премії становить 1 мільйон євро (до 2008 року, було 750 000 євро). 8 науковців, нагороджених премією, стали нобелівськими лауреатами. Вважається однією з найпрестижніших європейських нагород.
Лауреати
1985—2004 1985: , Міхаель Деліус, Георг Ендерс, Йозеф Голль, , (застосування ударних хвиль в медицині) 1985: Теодор Балевскі, Румен Бачваров, Еміль Момчилов, Драган Ненов, Рангель Цветков (технологія лиття під тиском) 1986: Жан-Клод Глюкман, Свен Хаар, Джордж Яноссі, Давид Клацманн, Люк Монтаньє, (Дослідження ретровірусів СНІД) 1987: Карл-Гайнц Геррманн, Фрідріх Ленц, , (подальший розвиток електронної голографії) 1987: , , , Марті Саломаа (створення наднизьких температур) 1988: Альфонс Букенс, Васілій Драгалов, , (розширення гамбурзької піролітичної техніки для знищення токсичних відходів) 1989: Крістіан Брунольд, Юрій Глеба, Лутц Новер, Девід Філліпсон, , (активні речовини з культур клітин рослин) 1990: , Берт Булін, Клаус Гассельманн (прогнозування короткострокових змін клімату) 1991:Ларс Еренберг, , Вернер Лутц, Ганс-Гюнтер Нойманн (розпізнавання та профілактика раку, викликаного хімічними речовинами навколишнього середовища) 1992: Філіпп Бера, Вольфганг Кінцельбах, , , (вивчення поширення та трансформації забруднюючих речовин у ґрунтових водах) 1993: , Франсуа Кларак, , (біоніка ходьби: Технічне застосування біологічних знань) 1994: Денес Дудіц, , Енн Марі Ламберт, Горст Лерц (сучасна селекція рослин: від клітини до рослини) 1995: , Ерік Бетгерр, Ульф Гебель, Бо Баркер Йоргенсен, Нільс Петер Ревсбех, , Жірі Ваннер (генне зондування в дослідженнях навколишнього середовища та медицині) 1996: П'єр Шарль-Домінік, Антуан Кліф, , , , (середовище проживання верхівок дерев у тропіках) 1996: Майкл Ешбі, Ів Бреше, Мішель Раппа (комп'ютерне проєктування матеріалів) 1997: , Клаус Раєвський, (моделі мутантних мишей у клінічних дослідженнях) 1998: Вернер Гейл, , , Манфред Телен (магнітно-резонансна томографія з гелієм-3) 1998: , Вольфганг Гепль, Массімо Рудан (електронні мікроноси для підвищення безпеки на робочому місці) 1999: , , Джон Едріан Пайл, Майкл Андре Ремет (висотні платформи для телекомунікацій) 2000: Родні Дуглас, Амірам Грінвальд, , , (сприйняття форми в технології з розумінням природи) 2001: , , Енріко Мартінойя, , Норберт Зауер (оптимізовані культури за допомогою генної інженерії) 2002: Марк Фергюсон, Джеффрі Габбелл, Кей Кілті, Бйорн Старк, Майкл Вокер (загоєння ран без рубців за допомогою тканинної інженерії) 2003: Бернард Ферінга, , Джастін Моллой, Нік ван Гюльст (молекулярні ходунки, керовані світлом) 2004: , Тьєррі Геннет, Яак Якен, Людвіг Леле, Герт Матийс, (терапія нової групи спадкових захворювань)
З 2005 року 2005: (фотоніка і нові оптичні матеріали) 2006: Франц-Ульріх Гартль (шаперони згортання білка в біотехнології та медицині) 2007: (автоматизований синтез вуглеводних вакцин проти тропічних хвороб) 2008: (ліки проти раку та старіння) 2009: Андрій Гейм (графен, найтонший матеріал у Всесвіті) 2010: (ауксини — розуміння росту рослин) 2011: Штефан Гелль () 2012: Маттіас Манн (новаторська робота з протеому) 2013: Іммануель Блох (дослідження на стику квантової оптики та фізики твердого тіла, зокрема оптичних ґраток) 2014: Мей-Бритт Мозер, Едвард Мозер (дослідження мозку) 2015: (матеріалознавство) 2016: Ганс Клеверс (дослідження дорослих стовбурових клітин) 2017: (високоточна лазерна техніка) 2018: Сванте Паабо (він «революціонізував наше розуміння еволюційної історії сучасної людини») 2019: (розробка математичних методів для значного вдосконалення штучного інтелекту) 2020: (дослідження зору та сітківки) 2021: Клер Ґрей (робота з оптимізації акумуляторів за допомогою ЯМР-спектроскопії) 2022: (дослідження клітинних крапель) 2023: (новаторська робота в галузі автоматизованої обробки зображень і розробка нових методів, які дозволяють комп'ютерам розуміти зображення) 2024: (дослідження синтезу білка в клітинах мозку)
Примітки
Посилання Сайт премії Сайт премії Сайт премії Сайт премії