Судові справи інциденту в Керченській протоці — міжнародно-правові наслідки інциденту в Керченській протоці 25 листопада 2018 року в міждержавних справах між Україною та Російською Федерацією. Справи розглядаються в: • Постійній палаті третейського суду щодо затримання українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів і • Європейському суді з прав людини щодо інциденту в Керченській протоці.
27 червня 2022 року міжнародний арбітражний трибунал Постійної палати третейського суду (ППТС) у Гаазі виніс проміжне рішення, у якому визнав свою юрисдикцію у справі: спір щодо затримання українських військово-морських суден та їхніх екіпажів (Україна проти Російської Федерації). У ході розгляду трибунал керується положеннями Конвенції ООН з морського права (ЮНКЛОС) та аналізує, чи порушила Російська Федерація зобов'язання, які вона взяла на себе добровільно.
У Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі справа розглядається на відповідність на дотримання Російською Федерацією Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ).
Справа в Постійній палаті третейського суду
Правові спори між Україною і Російською Федерацією щодо тлумачення та застосування Конвенції ООН з морського права 1982 року (ЮНКЛОС) можуть розглядатися загальним арбітражем, оскільки обидві держави її ратифікували.
Провадження включають: розгляд питання про тимчасові заходи у Міжнародному трибуналі ООН з морського права (МТМП) у Гамбурзі (Німеччина); арбітражне провадження відповідно до Додатка VII ЮНКЛОС у Постійній палаті третейського суду (ППТС) у Гаазі (Нідерланди). 25 травня 2019 року МТМП постановив застосувати тимчасові заходи та зобов'язав РФ звільнити українських моряків і повернути кораблі. 27 червня 2022 року арбітраж ППТС визнав, що має юрисдикцію щодо частини вимог України, та перейшов до розгляду справи по суті.
Суть
Повна офіційна назва провадження англійською:
Україна стверджує, що Російська Федерація порушила Конвенцію ООН з морського права шляхом: затримання українських військово-морських кораблів та їхніх екіпажів; кримінального переслідування українських військовослужбовців; порушення імунітету військових кораблів; невиконання наказу МТМП про тимчасові заходи від 25 травня 2019 року. Україна також стверджує, що катер «Бердянськ» і буксир «Яни Капу» були затримані за межами 12-мильної зони навколо Криму, а катер «Нікополь» — на відстані 19 морських миль від узбережжя Кримського півострова.
За позицією України, справа стосується затримання кораблів і подальшого утримання моряків після інциденту в Керченській протоці, а дії РФ мали правоохоронний характер.
Рішення про тимчасові заходи
16 квітня 2019 року Україна подала до Міжнародного трибуналу ООН з морського права (МТМП) клопотання про застосування тимчасових заходів відповідно до ЮНКЛОС.
10 травня 2019 року в Гамбурзі відбулися слухання у «Справі про затримання трьох кораблів ВМС України (Україна проти Російської Федерації), тимчасові заходи» ().
25 травня 2019 року МТМП постановив, що Російська Федерація має: негайно звільнити 24 українських військовослужбовців; повернути Україні військово-морські кораблі «Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу»; утримуватися від дій, які можуть загострити спір. Трибунал також зобов'язав сторони подати звіти про виконання тимчасових заходів до 25 червня 2019 року.
Рішення підтримали 19 суддів трибуналу; суддя ad hoc від РФ проголосував проти.
7 вересня 2019 року РФ передала Україні 24 українських моряків у межах взаємного обміну утримуваними особами.18 листопада 2019 року РФ повернула Україні кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу».
Рішення щодо юрисдикції
22 серпня 2020 року Російська Федерація подала попередні заперечення щодо юрисдикції арбітражного трибуналу Постійної палати третейського суду. Російська сторона стверджувала, що: спір стосується «військової діяльності», а тому має бути виключений із обов'язкового арбітражу; Конвенція ООН з морського права не регулює імунітет військових кораблів у територіальному морі; арбітраж не має юрисдикції щодо тверджень про невиконання наказу МТМП про тимчасові заходи; Україна не виконала обов'язку щодо проведення консультацій перед початком арбітражу. Україна заперечувала ці доводи та стверджувала, що спір стосується правоохоронних заходів після інциденту в Керченській протоці, а не безпосередньо військового зіткнення.
11—15 жовтня 2021 року в Гаазі відбулися слухання щодо юрисдикції.
27 червня 2022 року арбітраж постановив, що має юрисдикцію щодо частини вимог України та перейшов до розгляду справи по суті.
Після рішення щодо юрисдикції Російська Федерація заявила відводи окремим арбітрам та оскаржила формування оновленого складу трибуналу. 29 липня 2025 року арбітраж відхилив ці заперечення та визнав трибунал належно сформованим.
Попередні обмеження юрисдикції, визнані арбітражем
Військова діяльність (стаття 298(1)(b) ЮНКЛОС) Трибунал визнав, що не має юрисдикції щодо спорів, які стосуються виключно військової діяльності. Водночас він зазначив, що питання про характер дій Російської Федерації — чи йшлося про правоохоронну операцію, чи про військові дії — потребує окремого аналізу під час розгляду справи по суті.
Суверенітет над Керченською протокою Російська Федерація стверджувала, що інцидент у Керченській протоці стосується питань суверенітету і тому не підлягає розгляду арбітражем. Трибунал повністю не прийняв цей аргумент, однак наголосив: його компетенція обмежується питаннями, що прямо випливають із ЮНКЛОС. Питання ширшого суверенітету залишаються поза межами провадження.
Імунітет військових кораблів Трибунал погодився розглядати вимоги України щодо порушення імунітету військових кораблів. Разом із тим він підкреслив, що розгляд обмежуватиметься тлумаченням і застосуванням ЮНКЛОС. Ширші аспекти міжнародного права щодо військових суден арбітраж окремо не оцінюватиме.
Компенсація та відповідальність Арбітраж також уточнив межі розгляду вимог про відшкодування шкоди. Питання компенсації та відповідальності Російської Федерації можуть розглядатися лише настільки, наскільки вони пов'язані з можливими порушеннями ЮНКЛОС і входять до юрисдикції трибуналу.
Відводи арбітрів і зміни у складі трибуналу 17 жовтня 2023 року російська сторона заявила відвід арбітрам Дональду МакРею та Рюдігеру Вольфруму. Російська Федерація посилалася на їхню підтримку декларації Інституту міжнародного права щодо збройної агресії проти України.
6 березня 2024 року троє інших членів трибуналу винесли рішення щодо цих відводів. Того ж дня судді МакРей і Вольфрум подали у відставку.
Після призначення заміщуючих арбітрів російська сторона подала нове заперечення проти арбітра Джеймса Л. Катека. Рішення щодо цього заперечення датоване 11 квітня 2025 року та було оприлюднене 6 травня 2025 року.
Окремо РФ оскаржила законність формування оновленого складу трибуналу після заміни арбітрів. Це заперечення стосувалося призначення Джеймса Л. Катека, Кеті-Енн Браун і Ґудмундура Ейрікссон.
29 липня 2025 року арбітраж відхилив ці заперечення та визнав трибунал належно сформованим.
Хід справи 31 березня 2019 року Україна повідомила РФ про правовий спір у міжнародному арбітражному трибуналі Постійної палати третейського суду (ППТС) і подало позовну заяву до Арбітражу ППТС у Гаазі.
16 квітня 2019 року МЗС України подало клопотання про запобіжні заходи до Міжнародного трибуналу ООН з морського права (МТМП) у Гамбурзі за Конвенцією ООН з морського права щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів.
10 травня 2019 року в МТМП у Гамбурзі розпочалися публічні слухання щодо незаконного захоплення трьох українських військово-морських суден та 24 моряків у справі № 26 — «Справа про затримання трьох кораблів ВМС України (Україна проти Російської Федерації), тимчасові заходи» ().
25 травня 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права оголосив рішення про застосування тимчасових запобіжних заходів: РФ має негайно повернути катери та звільнити всіх членів екіпажів, сторони повинні надати попередній звіт про виконання заходів щонайпізніше 25 червня 2019 року. Рішення підтримали всі судді, крім представника РФ Проте в рішенні не вказувалася заборона на подальше кримінальне переслідування українських моряків російською стороною, як того вимагала українська сторона. Невиконання наказу Морського трибуналу несе репутаційні ризики для Російської Федерації.
25 червня 2019 року МЗС РФ направило ноту Україні та Міжнародному трибуналу ООН (МТМП), у якій умовою повернення Україні моряків назвало продовження кримінального переслідування моряків за російським законодавством, але вже на території України. МЗС України направило ноту у відповідь: ця пропозиція — неприйнятна, загострює спір між Україною та РФ, та є прикладом невиконання Росією рішення Міжнародного трибуналу ООН.
7 вересня 2019 року РФ звільнила 24 полонених моряка.
18 листопада 2019 року РФ передала Україні катери «Бердянськ», «Нікополь» та буксир «Яни Капу» в акваторії Чорного моря. 20 листопада 2019 року вони прибули в український порт Очаків.
Спір по суті розглядає інший судовий орган — Арбітражний трибунал ППТС у Гаазі, сформований відповідно до додатку VII Конвенції ООН з морського права (ЮНКЛОС), який має юрисдикцію щодо всіх правових спорів між Україною та Росією за ЮНКЛОС. У спеціально сформованому Арбітражі з п'яти осіб є судді з Ісландії, Німеччини, РФ та Великої Британії, голова суду — канадський професор Дональд МакРей; у 2023 році суддю Голіцина Владіміра замінив юрист Вилєгжанін Алєксандр.
21 листопада 2019 року в Гаазі почалися перші процесуальні слухання Арбітражного трибуналу. Рішенням Арбітражу справа має назву «Спір щодо затримання українських військово-морських кораблів та членів їхніх екіпажів (Україна проти РФ)» (). Суд виніс свій перший процедурний наказ: затверджено регламент та графік роботи Арбітражу. Арбітраж також визначив, що письмові позиції сторін будуть оприлюднені в момент початку слухань. Промови представників сторін будуть відкритими. Рішення щодо доступу громадськості до решти слухань будуть прийняті Арбітражем додатково напередодні слухань.
У січні 2020 року Слідче управління ФСБ РФ призупинило розслідування зі звинуваченням «порушення кордону» у справі українських моряків.
22 травня 2020 року МЗС України подало на розгляд Арбітражного суду свій Меморандум у справі, який містить викладення фактів, обґрунтування юридичної позиції, доказ і свідчення; повідомило деталі позову РФ.
22 серпня 2020 року РФ подала заперечення щодо юрисдикції Арбітражного трибуналу.
листопада 2020 року Арбітраж виніс рішення: розділити провадження на дві стадії — юрисдикційну та по суті — на попередньому етапі Арбітраж розгляне заперечення щодо юрисдикції, подане РФ 22 серпня 2020 року.
8 жовтня 2021 року головою делегації та представником України призначена Оксана Золотарьова (директор Департаменту міжнародного права МЗС України)Указ Президента України Про делегацію України для участі у слуханнях Арбітражного трибуналу у справі України проти Російської Федерації щодо затримання українських військово-морських суден та членів їхніх екіпажів .
11—15 жовтня 2021 року відбулися слухання з питання юрисдикції в Арбітражному трибуналі ППТС у Гаазі.
27 червня 2022 року Арбітраж визнав свою юрисдикцію з урахуванням обмежень, які виклав, переходить до розгляду справи по суті, також зобов'язав РФ подати контрмеморандум упродовж шести місяців.
17 жовтня 2023 року РФ заявила відвід арбітрам Дональду МакРею та Рюдігеру Вольфруму, посилаючись на їхню підтримку заяви Інституту міжнародного права щодо агресії проти України. 6 березня 2024 року троє інших членів трибуналу винесли рішення щодо цього оскарження, після чого МакРей і Вольфрум подали у відставку.
21 серпня 2025 року Російська Федерація заявила про вихід з арбітражного процесу.
Справа в Європейському суді з прав людини