Трюс Менгер-Оверстеген (; , Схотен — , Гротебрук, Нідерланди) — нідерландська скульпторка і художниця. Під час Другої світової війни брала участь в антинацистському нідерландському русі опору разом зі своєю сестрою Фредді Оверстеген і подругою Ганні Схафт. Праведниця народів світу (1967).
Біографія
Ранні роки Трюс Оверстеген народилася 29 серпня 1923 року в селі Схотен, Нідерланди у сім'ї торговця Якоба Вілельма Оверстегена (; 1898—1986) та Трейнтьє ван дер Молен (; 1900—1974?). Через два роки народилася сестра Фредді. Їхня сім'я жила баржі, у трюмі якої, перед початком війни в самих Нідерландах, вони переховували втікачів із Литви. Мати була комуністкою, вона вчила дітей співчувати іншим, наприклад, вони робили ляльки для дітей, які постраждали від громадянської війни в Іспанії.
1933 року батьки розлучилися, сестер виховувала мати. Вони переїхали з баржі в маленьку квартиру. Її мати пізніше одружилася вдруге і народила її зведеного брата Роббі (). Сім'я жила бідно.
Друга світова війна Під час Другої світової війни родина Оверстегенів переховували у своєму домі євреїв. Сестри роздавали антинацистські брошури, що привернуло увагу командира Гарлемської Ради опору Франса ван дер Віля (). З дозволу матері дівчата долучилися до Ради опору. На той момент Трюс було 16 років. Дівчата приєдналися до групи з п'яти повстанців, пройшли мінімальну підготовку, в тому числі їх навчили стріляти.
1943 року до групи приєдналася Ганні Схафт, і троє дівчат, єдині у групі, діяли окремо, влаштовуючи диверсії нацистам у Нідерландах. Вони використовували динаміт, щоб вивести з ладу мости та залізничні колії. Вони також вивозили єврейських дітей з країни або допомагали їм втекти з концтаборів.
Оверстегени і Схафт також вбивали німецьких солдатів. Вони заманювали солдатів до лісу, фліртуючи з ними у тавернах, барах, і запрошували їх «прогулятися» в лісі, а потім убивали їх. Єдина операція, яку вони відмовилися виконувати, полягала у викраденні дітей Артура Зейсса-Інкварта для обміну, бо дівчата переживали, що діти можуть постраждати у ході завдання.
Серед успішних операцій — підрив німецького поїзда поблизу Сантпорта, а 1 березня 1945 року Схафт і Оверстеген стратили офіцера поліції Націонал-соціалістичного руху Віллема Зіркзе ().
21 березня 1945 року Схафт арештували, Оверстеген переодягнулася німецькою медсестрою, щоб врятувати подругу, але на той час Схафт уже стратили.
Після війни По завершенні війни Оверстеген працювала в Службі політичних розслідувань (; POD), але звільнилася, коли вступила в шлюб. 1 листопада 1945 року одружилася із Пітером Менгером (; 1919—1993), з яким познайомилася під час війни. У них було четверо дітей, старшу дочку назвали на честь Ганні Схафт. Менгер-Оверстеген регулярно виступала в університетах і школах про війни, антисемітизм, толерантність і байдужість. У 1982 році видала книгу про свій досвід під час війни «Не тоді, не зараз, ніколи» ().
1996 року заснувала Національний фонд Ганні Схафт (), сестра Фредді Оверстеген ввійшла до правління, а дочка Ганні Менгер очолила його.
У 1960-х сім'я Менгер-Оверстегенів переїхала з Гарлема до Венгейзена. Наприкінці життя Менгер-Оверстеген страждала від деменції.
Трюс Менгер-Оверстеген померла 18 червня 2016 року у місті Гротебрук.
Творчість Спогади про війну були дуже травматичними, тож за порадою чоловіка Менгер-Оверстеген почала малювати. 1963 року вона почала вчитися у гарлемській незалежній мистецькій школі (), серед засновників якої був учасник опору, скульптор Марі Андріссен, який також викладав у Менгер-Оверстеген.
Статуї авторства Менгер-Оверстеген розміщені у різних містах Нідерландів і за кордоном. Серед найвідоміших робіт — «Жінка в русі опору» (), присвячена Ганні Схафт та іншим учасницям опору. Її відкрила 3 травня 1982 року принцеса Юліанна у Гарлемі"Monument onthuld van verzetsvrouw Hannie Schaft", Leeuwarder Courant, 4 травня 1982.
Деякі з її робіт:
«Камінь мільйонів сліз» () у Роттердамі; «Лейденські жінки в опорі» () у Лейдені (1985); «Прапор надії» () в Йоганнесбурзі-Совето, Південна Африка; «Їхні жертви заради нашого майбутнього» (), меморіал у Гротебруці; «Єврейський ринок» () в Амстердамі; «Пам'ятник глухим євреям — жертвам війни» () в Амстердамі; «Зупиніться, зупинітся, зупиніться» (), меморіал у Зандамі; «Розпач» () у Горні; «Замерзлі сльози» () в Центрі пам'яті табору Вестерборк.
Також її роботи брали участь у низці виставок у Нідерландах та за межами країни.
Нагороди та вшанування пам'яті
10 травня 1967 року Яд Вашем визнав її Праведницею народів світу.
1998 року, на її 75-й день народження, Менгер нагородили орденом Оранських-Нассау за заслуги. 15 квітня 2014 року Трюс Менгер-Оверстеген разом із сестрою отримали від прем'єр-міністра Марка Рютте Мобілізаційний бойовий хрест.
12 червня 2014 року Трюс разом із сестрою Фредді та мером Гарлема Бернтом Схнейдерсом відкрили вулицю Трюс-Оверстегенстрат () у гарлемському районі Besluit college van B&W Haarlem d.d. 5 maart 2013 en Haarlems Dagblad d.d. 12 juni 2014: "Verzetshelden Oversteegen 'voor eeuwig verbonden met Haarlem'" op archive.org, яка виходить на вулицю Фредді-Оверстегенстрат (). Обидві вулиці є паралельні до Ганні-Схафтстрат (). У Монтфорті (Утрехт) також є вулиця Трюс-Оверстегенстрат.
У 1997 році у Відні, Австрія, відбулася прем'єра вистави за мотивами життя Ганні, Фредді і Трюс. Виставу також поставили в Нідерландах.
2016 року вийшов документальний фільм «Дві сестри в Опорі» (), режисери — Манон Горнстра () та Тейс Земан ().
2024 року Pendragon Pictures оголосили про зйомки повнометражного художнього фільму «Рудоголова» () про Ганні, Фредді та Трюс. Режисер — Тімоті Гайнс.
Виноски
Посилання