Шарлотта Армстронг () — американська письменниця детективного жанру, сценаристка, драматург, журналістка. Під своїм ім'ям та псевдонімом Джо Валентайн вона написала 29 романів, а також численні оповідання, п'єси та сценарії. За сімома її романами було знято кінофільми, в яких, зокрема, знімалися такі відомі актори, як Мерилін Монро та Клод Рейнс.

Біографія Вона була дочкою гірничого інженера Френка Голла Армстронга та Клари Паско Армстронг. Закінчила середню школу у , штат Мічиган, у червні 1921 року відразу після того, як їй виповнилося 16 років. Один навчальний 1921–1922-й рік навчалася в коледжі у Лейк-Форесті, штат Іллінойс, і тоді ж працювала редактором студентського видання «Феррі Тейлс». Навчалася в університеті Вісконсіну в Медісоні впродовж двох років і отримала ступінь бакалавра мистецтв у Барнард-коледжі в 1925 році.

Під час роботи в The New York Times у відділі реклами, репортером моди для Breath of the Avenue (довідник для покупців) вона познайомилася з Джозефом (Джеком) Льюї, з яким вступила в шлюб у 1928 році. Працювала також в бухгалтерській фірмі.

У неї була донька та двоє синів.

Літературна творчість У 1939 році, живучи в Кейп-Коді, штат Массачусетс, Армстронг почала свою кар'єру письменниці з написання п'єс «Найщасливіші дні» та «Кільце навколо Елізабет». Обидва потрапили на Бродвей, проте «Найщасливіші дні» провалилися, а «Кільце навколо Елізабет» також не вдалось. Ця відсутність успіху спонукала Армстронга перейти до написання детективно-фантастичних творів: «Лягай Макдафф!» (1942), «Справа дивних сестер» (1943) і «Невинна квітка» (1945), які склали трилогію про детектива-аматора, професора Макдугала Макдаффа.

Її успішне використання інструменту драматургії саспенс у романі став поштовхом для її кар'єри, і незабаром її визнали піонером домашнього саспенсу. Пізніше екранізований у фільмі «Розмова про незнайомця» роман Шарлотти Армстронг «Ворог» 1951 року став хорошим прикладом роботи її в цьому жанрі.

Публікації Армстронг зазвичай відбувалися одним із двох шляхів. Усі її романи були опубліковані «Coward-Mccan», навіть «Протеже», який був опублікований посмертно. Проте її оповідання публікувалися в журналах. Більшість їх опубліковано в журналі , але деякі інші опубліковані в «The Saturday Evening Post» і журналі «Argosy».

У вересні 1952 року фентезійна повість Армстронг «Триденна магія» (1948) була опублікована в «Фентезі & Сайнс фікшн». Довга версія була передрукована в антології 1979 року «Таємничі видіння» , Джозефа Оландера та Чарльза Г. Во. Редактори у своїй передмові зазначили, що це була «потужна і майже забута новела», яка продемонструвала, що, хоча відома письменниця була «найвідомішою напруженістю та стилем», вона могла «стати настільки ж відомою завдяки гумору та стилю». Пізніше екранізований у фільмі «Розмова з незнайомцем» роман Армстронг «Ворог» 1951 року є хорошим прикладом роботи її в цьому жанрі.

Багато романів Армстронга, такі як «Ворог», також містять приховані політичні алегорії. У цих історіях персонажі групуються в об'єднання, щоб спробувати розгадати таємницю. Групки, як правило, швидко роблять перший запропонований висновок, і в процесі цього ігнорують будь-які протиріччя. Приблизно в той же час страх перед комуністичним впливом на американські інституції та проникнення радянських шпигунів поклали початок заснованій на таких засадах епохи сенатора Маккарті. Протягом того часу сотні американців були звинувачені в тому, що вони комуністи або співпрацювали з комуністами, деякі з них на підставі сумнівних і перебільшених доказів, що іноді призводило до незаслужено знищеної кар'єри та втрати роботи. У романі «Ворог» переважає панування натовпу, оскільки люди ігнорували докази, подібно до маккартизму, який домінував у політиці того часу. Ці елементи маккартизму також присутні в її романі 1951 року «Пустощі», який був екранізований у фільмі режисера Роя Бейкера з Мерилін Монро і у головних ролях.

Визнання На знак визнання її роботи будинок, куди Армстронг переїхала і жила у Глендейлі, штат Каліфорнія, до самої смерті, став відомий як «Будинок Шарлотти Армстронг». У 1965 році Центр архівних досліджень Говарда Готліба звернувся до Армстронг із проханням стати сховищем усіх її робіт. Армстронг погодилася, і тепер Центр Готліба є найкращим архівом для пошуку будь-яких робіт Армстронг. Крім того, приблизно в 1956 році Армстронг і її родина зібрали збірку творів про неї та її сім'ю під назвою «Шарлотта Армстронг, пам'ятка майстерної оповідачки».

У 1957 році Армстронг отримала премію Едгара за роман . Два інші романи були номіновані на цю премію, обидві в 1967 році: «Магазин подарунків» і «Лимон у кошику».

Ентоні Бучер, автор «Дев'яти по дев'ять» () написав про Армстронг: «Одна з небагатьох справжніх чарівниць сучасності»Charlotte Armstrong .

Газета «New York Times» написала: «Армстронг пише з бравурною майстерністю, накопичуючи агонію та напругу» та «Шарлотта Армстронг — американська королева саспенс-романістів».

Твори

Серія Макдугала Даффа (Лягай Макдафф!) (1942) (Справа дивних сестер) (1943) (Невинна квітка) (1945) (також мав назву «Death Filled the Glass» / Смерть наповнила келих)

Інші романи

(Непідозрюваний) (1946) (Шоколадне павутиння) (1948) Fatal Lady (Фатальна дама) (1950) Mischief (Пустощі) (1950) (Темноокий незнайомець) (1951) Catch-as-Catch-Can (Спонтанний) (1953) The Trouble in Thor (Неприємності в Торі) (1953) The Better to Eat You (Краще їсти своє) (1954) A Gun is a Nervous Thing (Зброя — це нервова річ) (1955) The Dream Walker (Мрійник) (1955) (Драм отрути) (1956) (отримав премію Едгара) And Already Lost… (І вже втрачений…) (1957) Incident at a Corner (Інцидент на розі) (1957) Something Blue (Щось блакитне) (1959) The Seventeen Widows of San Souci (Сімнадцять вдів Сан-Сусі) (1959) The Girl with a Secret (Дівчина з таємницею) (1959) The Ring in the Fish (Кільце в рибі) (1959) Then Came Two Women (Потім прийшли дві жінки) (1962) The One-Faced Girl (Дівчина з одним обличчям) (1963) The Mark of the Hand (Знак руки) (1963) The Witch's House (Будинок відьми) (1963) Who's Been Sitting in My Chair? (Хто сидів на моєму стільці?) (1963) A Little Less Than Kind (Трохи менше ніж добро) (1964) Run — If You Can (Біжи — якщо можеш) (1964) The Turret Room (Кімната з баштою) (1965) Dream of Fair Woman (Мрія про прекрасну жінку) (1966) The Gift Shop (Сувенірний магазин) (1966) Lemon in the Basket (Лимон у кошику) 1967 The Balloon Man (Людина з повітряних кульок) (1968) Seven Seats to the Moon (Сім місць на Місяць) (1969) The Protege (Протеже) (1970)

Оповідання The Albatross (Альбатрос) (1957) (збірка): The Albatross (Альбатрос) The Enemy (Ворог) Laugh It Off (Відсміятися) What Would You Have Done? (Що б ви зробили?) All the Way Home (Весь шлях додому) The Evening Hour (Вечірня година) The Hedge Between (Жива огорожа між) Ten Points for Mr. Polkinghorn (Десять балів для містера Полкінггорна) Miss Murphy (Місс Мерфі) Ride with the Executioner (Поїздка з катом) I See You (Я тебе бачу) (1966) (збірка):

Примітки

Джерела «Armstrong, Charlotte». gadetection.pbworks.com. Retrieved February 14, 2019. Khan Irman (January 29, 2015). «Perilous Discoveries: The Feminist Murder-Mysteries of Charlotte Armstrong». PopMatters. Retrieved October 13, 2018. Cypert, Rick (2008). The Virtue of Suspense: The Life and Works of Charlotte Armstrong. Selinsgrove: Susquehanna University Press. ISBN 978-1-57591-122-9.

Посилання Charlotte Armstrong 1905—1969 Charlotte Armstrong (Charlotte Armstrong Lewi) (1905—1969) Charlotte Armstrong Charlotte Armstrong офіційний сайт Charlotte Armstrong