164-мм гармата зразка 1893 року () — морська гармата середнього калібру, яка використовувалася як допоміжне озброєння на багатьох французьких пре-дредноутах і броньованих крейсерах під час Першої світової війни. Вона використовувалася як залізнична артилерія в обох світових війнах і як берегова артилерія під час Другої світової війни.

Опис

164-мм гармата зразка 1893 року - була типовою французькою важкою гарматою того періоду. Вона використовувала клиновий затвор Веліна та картузний метальний заряд з обтюратором де Банжа для забезпечення гарної герметичності під час пострілу. Її було замінено на гармату Моделі 1893/96, яка використовувала пластикове ущільнення для обтюратора, відрізнялася конструкцією гармати, мала трохи довший ствол довжиною 46,6 калібрів, і нова гармата могла стріляти новим осколково-фугасним снарядом далі, ніж той, що використовувався старою гарматою.Kosar, p. 213

Морські установки

Гармати моделі 1893 та 1893/96 років встановлювалися в казематних поворотних установках з можливістю опускання до -10° та підняття до +25°. Гармати стріляли снарядами вагою 52 кг з початковою швидкістю 865 м/с на максимальну дальність 9000 м.Carrere, p. 121 Гармати також встановлювалися в одно- та двогарматних баштах, хоча дані про башти відсутні.Conway's, pp. 296-7

Служба на флоті

Гармата моделі 1893 року, встановлювалася на броньованих крейсерах і додредноутних лінкорах, включаючи:

Броньовані крейсери типу «Дюпле» - основне озброєння цього класу з трьох броньованих крейсерів складалося з двох гармат моделі 1893 року у подвійних баштах, спереду та ззаду. Броньовані крейсери типу «Глуар» - допоміжне озброєння цього класу з п'яти броньованих крейсерів складалося з чотирьох гармат моделі 1893 року в одиночних казематах, спереду та ззаду. Також було чотири гармати в одиночних баштах в центрі корабля. Броньовані крейсери типу «Гедон» - допоміжне озброєння цього класу з трьох броньованих крейсерів складалося з восьми гармат моделі 1893 року в одиночних казематах вздовж центральної лінії корабля. Броньовані крейсери типу «Леон Гамбетта» - допоміжне озброєння цього класу з трьох броньованих крейсерів складалося з чотирьох гармат моделі 1893 року в одиночних казематах, спереду та ззаду. Також було дванадцять гармат у шести подвійних баштах в центрі корабля. Лінкори типу «Республіка» - допоміжне озброєння цього класу з двох пре-дредноутних лінкорів складалося з восьми гармат моделі 1893 року в одиночних казематах з кожного борту. Також було дванадцять гармат у шести подвійних баштах в центрі корабля.

Залізнична гармата

Французи розмістили кілька запасних гармат моделі 1893 року на чотиривісних залізничних платформах у 1915 році, щоб використовувати їх як мобільну важку артилерію під позначенням «Canon de 164 modèle 1893/96 TAZ». Установка з гарматою важила 60 т і була 14,7 м завдовжки. Вона могла обертатися на повні 360°, якщо її виносні опори, по дві з кожного боку, були розгорнуті. Фотографії свідчать, що деякі установки мали надбудовані вантажні відсіки на обох кінцях установки, що обмежувало дугу обстрілу гармати приблизно 90° з кожного боку. Вона мала круглу платформу для екіпажу, яку потрібно було скласти для пересування. Деякі гармати були оснащені щитами.

Гармата могла підніматися максимум до 36°, але мінімальний кут стрільби становив 10°. Вона могла стріляти 50,5 кг фугасним снарядом зі швидкістю 775 м/с на дальність 18 000 м або 52,6 кг бронебійним снарядом зі швидкістю 770 м/с на дальність 15 400 м.

Кілька гармат моделі 1893/96 років були встановлені на ту ж залізничну платформу, що й старіша модель у 1917 році, хоча вона важила лише 60 тонн. Гармата могла підніматися між +3° і 40°, але зберігала той самий мінімальний кут стрільби 10°. Вона могла використовувати ті ж боєприпаси, що й старіші гармати, але також могла стріляти новим 49,8 кг фугасним снарядом, оснащеним балістичним ковпачком, зі швидкістю 830 м/с на дальність 19 200 м. Вісім з цих залізничних гармат залишалися на озброєнні Франції після закінчення Першої світової війни, і щонайменше чотири були захоплені німцями та отримали позначення 16 cm Kanone (E.) 453(f), хоча невідомо, як вони використовувалися, якщо взагалі використовувалися.

Берегова гармата

Німці використовували 32 гармати моделі 1893/96 років у берегових батареях у Франції як KM 93/96(f), а також 18 гармат моделі 1893 року з позначенням SKL/45(f), хоча невідомо, скільки з них було просто взято з існуючих французьких позицій берегової оборони або було встановлено ними знову.

Примітки

Джерела

Caresse, Philippe (2007). The Iéna Disaster, 1907. Warship 2007. London: Conway. pp. 121–138. ISBN 978-1-84486-041-8. Hogg, Ian V. Allied Artillery of World War One. Ramsbury, Marlborough, Wiltshire: Crowood Press, 1998 ISBN 1-86126-104-7 Kosar, Franz. Eisenbahngeschütz der Welt. Stuttgart: Motorbook, 1999 ISBN 3-613-01976-0

Посилання

Hogg, Ian V. Allied Artillery of World War One. Ramsbury, Marlborough, Wiltshire: Crowood Press, 1998 Kosar, Franz. Eisenbahngeschütz der Welt. Stuttgart: Motorbook, 1999