Торунський привілей був виданий 7 січня 1520 року польським королем Сигізмундом Старим і затверджений 4 грудня 1520 року на сеймі в Бидгощі. Основним його рішенням було введення обов'язкової панщини з розрахунку один день на тижденьAdam Tatomir, Tysiąc lat dziejów Polski, Warszawa 1962, s.99.. До видання Торунського статуту розмір панщини, встановленої для селян королівства, становив від 2 до 4 днів на рікAntoni Mączak. Encyklopedia historii gospodarczej Polski do 1945 roku. O.Z Warszawa 1981, s. 34.. Відсутність обмежень влади шляхти і духовенства над селянами призвела з часом до багаторазового збільшення панщини, що в багатьох випадках призводило до втечі селянTadeusz Łepkowski, Słownik historii Polski, Warszawa 1973, s.573..
Положення
встановлення обов'язкового мінімуму панщини з розрахунку один день на тиждень; вільне (лише для шляхти) судноплавство по Віслі; обмеження компетенції гродських судів, коли виконавцем злочину, вчиненого в місті, є шляхта.
Примітки
Посилання
Перипетії Торунського статуту