Софі́я Васи́лівна Майда́нська ( 7 вересня 1948, Азанка Свердловської області) — українська письменниця. Заслужений діяч мистецтв України (2004) .

Біографія

Середню та спеціальну освіту здобула в Чернівцях. Закінчила 1973 року Львівську консерваторію. Викладала з 1973 року в Кам'янець-Подільському педагогічному інституті (скрипка), потім у Київському інституті культури.

Закінчила Вищі літературні курси в Москві.

Член Національної спілки письменників України з 1979 року.

Нагороди і звання Заслужений діяч мистецтв України (2004), Орден княгині Ольги III ст. (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю

Творчість

Збірки віршів: «Мій добрий світ» (1977), «Долоні континентів» (1979), «Похвала землі» (1981), «Терези» (1986), «Повноліття надій» (1988), «Освідчення» (1990), «Ввійди і ти у цей собор» (вибране, 1993), «Зійшло мені сонце печалі» (вибране, 2007). Повісті: «Про дівчинку, яка малювала на піску», «По той бік студеного плину», «Провідна неділя». Романи: «Землетрус», «Діти Ніоби», «In te speravi». Книги для дітей: «Їде мишка на машині» (1989), «Ой радуйся, земле» (1990), «Пригоди Галки Димарівни» (1991), «Христос воскрес» (1993). П'єси: «Чарівна шабля», «Чалинка», «Кривавий скарб», «Зрада». Сценарії, лібрето: сценарій Першого фестивалю сучасної української пісні та популярної музики «Червона рута'89» (1989), сценарії для власноруч створеного театру поезії та музики українського бароко «Вертоград» (1990—1992), лібрето для ораторії «Святий Дніпро» (співавтор — композитор Валерій Кікта) до 40-річчя хору «Дніпро» в Едмонтоні (Канада) (1992), сценарій першої «Маланки» (карнавального свята) в Києві (1993), сценарій концертної програми до Дня Києва (1994), лібрето монументального музично-сценічного дійства «Золотий камінь посіємо» з нагоди ювілею Ніни Матвієнко (палац «Україна» в Києві) (1998), сценарій музично-сценічного дійства, присвяченого 1000-річчю української писемності (1999), постановка вечора «Щастя, де ти живеш?» до 270-річчя з дня народження Григорія Сковороди (2002), сценарій літературно-музичного вечора «Непереможна українська Брунгільда», присвяченого 130-річчю від дня народження Соломії Крушельницької (2003), сценарій і режисура літературно-музичної драми (фільм-моновистава) «Твої очі, як те море: листки обпалені коханням», поставленої на основі листів Івана Франка до Ольги Рошкевич, фрагментів повісті «Сойчине крило» та поезій зі збірки «Зів'яле листя» (2006). Есе «Шевченко і музика».

Окремим виданням вийшла книжка поезій в перекладі португальською мовою «RIO MONTES» (1998). Переклад здійснила Віра Вовк, українська письменниця в Бразилії.

Лауреат літературних премій «Благовіст» (1997) та імені Олеся Гончара (1998), конкурсу Фонду імені Петра і Лесі Ковалевих.

Див. також Пісенна Шевченкіана

Примітки

Джерела

 — С. 163; портрет.  — С. 177; портрет. Гусар Ю. Рветься серце до Рогізни [про Софію Майданську]/Юхим Гусар //Буковинське віче.- 2015. — 27 серпня (№ 32). — С. 3, портрет.

Публікації «Розбите світло першої сльози…»; Похвала коноплям; «Важка, як сповідь, ця морська вода…»; Іван // Антологія української поезії. — Т. 6. — К., 1986. — С. 403—404; с. 402 — фото, біографічна довідка. «Колись було весело нам…» // Оріон золотий: Любовна лірика українських радянських поетів. — К., 1986. — С. 353—354; с. 353 — біографічна довідка. По той бік студеного плину: Оповідання // Березіль. — 1992. — № 3—4. — С. 26—47. Город-легенда // Новый мир. — 1982. — № 12. — С. 249—251. Долоні континентів: Поезії. — К.: Молодь, 1979. — 94 с.; портрет — с. 2, про автора — с. 92. Похвала землі: Поезії / Рецензент Н. О. Кащук. — К.: Радянський письменник, 1981. — 62 с.

Посилання

Національна спілка письменників України. Письменницький довідник Софія Майданська: Феномен повернення // Молодий буковинець