Ірина Солошенко (24 липня 1970, Київ, Українська РСР, СРСР) — українська медикиня, юристка та волонтерка, керівниця медичного напрямку в благодійному фонді "КОЛО".
Почала волонтерську діяльність як медикиня Майдану під час революції гідності. Найбільш відома безпосередньою участю в створені медичних вагонів, реалізацією проєкту забезпечення апаратами гемодіалізу реанімаційних відділень НВМКЦ ГВКГ та проєктом реновації медичного обладнання Центру крові ЗСУ.
Освіта Ірина Солошенко має два дипломи про вищу освіту — першу вона здобула у 1994 році в Українському державному педагогічному університеті ім. Драгоманова за спеціальністю дефектолога-логопеда. В 2010 році закінчила Київський національний університет внутрішніх справ з отриманням спеціальності юриста.
Також має свідоцтво медичної сестри.
Кар'єра У співпраці із багатьма фондами проявила свою ефективність як кризова менеджерка.
З 2023 року працює керівницею медичного напрямку благодійного фонду «КОЛО». У 2017-2019 роках створила ФОП Солошенко Ірина Леонідівна (робота з базами даних, інтернет-ресурсами, внесення даних до інтернет-ресурсів). У 2014-2017 роках стала однією із засновниць ГО Волонтерська Сотня Доброволя.
У 2011-2015 рр.роках була начальницею комерційного відділу в ДП ІВЦ «Відомості Національних комісії з цінних паперів та фондового ринку» (робота з клієнтами, укладання договорів, складання позивних заяв, відстоювання прав підприємства у судових процесах). У 2011 році працювала юристкою в «Маєстро і Партнери» м. Київ (складання договорів, консультації щодо господарського права). У 2009-2010 роках працювала юрисконсульткою (надання юридичних консультацій, складання позивних заяв. Досвід захисту в судових справах, спеціалізація — господарське право). 'У 2006-2009 роках була економісткою ТОВ «Агенція Фондового Ринку» м. Київ (складання договорів, пошук нових ринків збуту, організація роботи відділу та контроль роботи). В 2002-2005 роки працювала директоркою та у заснованому нею ТОВ «ІреЛен» м. Київ (створення, реєстрація фірми з нуля, ведення документації, звітності. Успішний досвід в відведенні двох земельних ділянок у Києві під будівництво та експлуатацію автомийки та автозаправки). У 1994-1998 роки працювала менеджеркою з маркетингу у науково-виробничій фірмі «Рута-фарм» (знаходження ринку збуту медикаментів, відкриття аптеки). В 1987-1989 роках була помічницею вихователя в дитячому спеціалізованому дошкільному закладі м. Київ.
Волонтерська діяльність
Революція гідності Ірина Солошенко —Медикиня майдану. Чергувала в Будинку Профспілок, як медсестра асистувала під час операцій та перев'язувала поранених у Михайлівському соборі. Є свідком розстрілу Небесної Сотні. Давала покази щодо розстрілів протестувальників на Майдані 20 лютого 2014 року в Генпрокурорі та ДБР. «Спогади лікарки-волонтерки Майдану Ірини Солошенко».
«Я саме добудувала й оформила будинок 22 листопада 2013 року. Але те, що коїлося на Майдані, — побиття студентів, перші поранені, перші вбиті — змусило мене змінити своє життя докорінно. Окрім двох вищих освіт у мене ще було свідоцтво медичної сестри, тож я пішла в медичну службу Майдану.»
Відразу після анексії Росією Криму Солошенко написала заяву за власним бажанням на мобілізацію, а після відмови військкомату пішла туди, де відчувала себе найбільш корисною — до Головного військового шпиталю, де на громадських засадах стала волонтеркою з 2014 по 2017 рр.
Ірина Солошенко возила допомогу військовим і медикам у зону АТО, допомагала евакуйовувати цивільних. Співзасновниця Волонтерської Сотні «Доброволя».
«Восени 2014 року ми вперше поїхали на схід. Ми бачили перші зруйновані села, перші підірвані мости та вирви від обстрілів. Все це тоді викликало шок.»
Її жартома називають «королевою гуманітарки» — вона делікатна й елегантна, має бездоганну репутацію у волонтерських колах. Незрідка абсолютно незнайомі люди з різних країн шлють допомогу шпиталю на її ім'я. Бо на запитання «Чи знаєш когось порядного і тямущого?» сотні людей відповідають: «Солошенко».
«Я дуже не люблю, коли мене так називають — „королева гуманітарки“, бо одразу виникають хибні уявлення про склади та накопичення. Я швидше нормальний кризовий менеджер, логіст та проджект-менеджер, ніж королева гуманітарки…»
Особисте життя
У 2015 одружилася з Сергієм Литвинком, завідувачем приймального відділення «ГВКГ», якого зустріла у шпиталі, куди прийшла як волонтерка у 2014-му.
«Так по черзі ми й їздили на схід: я — в зону АТО як волонтерка, а чоловік — у відрядження до ООС як медик, що організовував евакуацію поранених».
Російське вторгнення в Україну (з 2022) 24 лютого 2022 року Ірина Солошенко хотіла мобілізуватися як медикиня до лав ЗСУ, проте не змогла через неповнолітню на той час дитину. Тоді пішла у НВМКЦ ГВКГ до чоловіка, полковника медичної служби.
«Бої були під Києвом. І перші чотири місяці всі медики жили разом у шпиталі на казармовому становищі. У приймальному відділенні, в коридорі, надавали первинну хірургічну допомогу та стабілізували поранених. Лікарі спали тут-таки на лавках, у спальниках.»
Медичні вагони Завдяки менеджерським навичкам Ірина Солошенко стала ініціаторкою перероблення, реновації медичних вагонів з УЗ і КМС. Разом із головним анестезіологом ЗСУ Бугаєм Олександром і працівниками УЗ спланували практичне розташування та оснащення медичного обладнання в вагонах. А з цим забезпечили їхню енергоавтономність, встановивши генератори.
«З березня 2022 року, коли постала необхідність перевозити велику кількість поранених в безпечніші шпиталі далі від лінії фронту, „Укрзалізниця“ разом з Командуванням медичних сил зробили перші прості, але важливі рішення. У плацкартних вагонах видалили бокові сидіння для того, щоб змогла заїхати каталка. Це було дуже важливо. За допомогою цих вагонів, у перший місяць повномасштабного вторгнення вдалось вивезти багато поранених. Це була така екстрена робота, яка врятувала в той час.»
«Блаженнійший Митрополит Епіфаній 29 березня 2024 року звершив благословення евакуаційних залізничних вагонів, які перевозитимуть поранених та травмованих бійців ЗСУ до тилових госпіталів»."Наші медичні потяги — це фактично лікарні на залізниці", — Володимир Зеленський, Президент України.
Будівництво приймального відділення У 2024 року Ірина Солошенко стала ініціаторкою побудування в НВМКЦ ГВКГ нового сучасного приймального відділення.
Із полум'я зродились
Артбук, мета якого зібрати 19 200 000 грн на створення нового інклюзивного ургентного приймального відділення НВМКЦ. А ще — увічнити людей, які наближають перемогу світла над темрявою.
Марафон з Сергієм Храпком та Олександром Швецовим. Двоє протезованих захисників вирішили пройти піший марафон, аби зібрати кошти на гастроскоп у приймальне відділення Головного військового клінічного госпіталю.
Олександр Швецов та Сергій Храпко ішли назустріч один одному вздовж траси «Київ-Житомир». Таким чином вони зібрали гроші на гастроскоп й додаткове подароване обладнання на три мільйони для київського госпіталю, встановили Національний рекорд та змотивували людей, котрі на протезах.
«Це найнеочікуваніша й найприємніша підтримка проєкту на сьогодні, хоч і важко було її прийняти. Ці двоє ветеранів лікувалися в шпиталі, були одними з найперших важких поранених, а я була їхнім волонтером тоді.»
Адаптивний одяг Спеціально розроблений одяг, призначений для людей з обмеженою рухливістю: лежачих хворих, людей з інвалідністю, пацієнтів після операцій, а також людей похилого віку та всіх, хто зазнає труднощів з використанням традиційного одягу.
Разом із ПУМБ і агенцією Ми однієї крові за участі Сергія Жадана започатковано ініціативу з забезпечення адаптивним одягом евакуаційні вагони та медичні заклади Дніпра, Харкова.
Центр крові ЗСУ В умовах повномасштабної війни для планування ведення бойових дій і вчасного заготовлення та постачання крові та її компонентів, Командуванням Медичних сил було прийнято рішення організувати окремо Центр Крові ЗСУ. З філіалами в Одесі і Львові. Задача Центру Крові — спільно з військовими планувати запаси та забезпечення всієї лінії фронту та лікарень.
Ініціатива “Сила Крові” спрямована на підтримку поранених бійців та пацієнтів, які потребують термінових переливань крові.
"Сила Крові".</big> Завдяки спільним зусиллям ми не лише розвиваємо культуру донорства в Україні, а й рятуємо життя тих, хто боронить нашу країну.
[https://www.kolo.fund/medicine/bloodtransformer "Кровомобіль трансформер"
Проєкт існує за допомоги:
Океан Ельзи Повернись живим Vodafone Ukraine ПУМБ ProCredit bank Бізнес-центр Європасаж CapsLock MacPaw Foundation MacPaw
Відзнаки та нагороди
Волонтерська премія від ініціативи Євромайдан SOS (2014 року) «За суспільне служіння» Орден Княгині Ольги III ступеня (2015 року) Відзнака від Міністерства оборони «Знак пошани» (2022 року) Відзнака від Міністерства оборони «За сприяння обороні» (2024 року) Медаль «Хрест Свободи» (2024 року) Хрест «За сприяння Медичним Силам» (2024 року) Відзнака Президента України Золоте Серце (2024 року) Почесна грамота Київського міського голови (2025 року) УП 100. Сила жінок 2025 (2025 року) Жінка III тисячоліття (2025 року)
Додаткові відеоматеріали, інтерв'ю та статі
Центр крові ЗСУ. Проєкт "Сила Крові". «Медики Майдану». «Із полум'я зродились»: Small Talk з авторами ідеї артбуку". «Волонтери завершують ремонт палат у відділенні гематології в Національному інституті раку (НІР) у Києві». «Перша вітчизняна. Другий фронт», — документальний фільм. «Відома волонтерка дала ексклюзивне інтерв'ю „ФАКТАМ“». «З фронту — до лікарні». «Цифровий Архів Майдану». Інтерв’ю з волонтеркою Іриною Солошенко. Волонтерка Ірина Солошенко про евакуацію. Історія волонтерки Ірини Солошенко, яка змінила систему евакуації поранених. Ірина Солошенко про евакуацію поранених для Slawa TV. Документальний проєкт «Будь її голосом».
Примітки