Неофрегеанство — це метаонтологічний підхід у філософії математики, що поєднує ідеї платонізму та неологіцизму. Воно фокусується на існуванні математичних об'єктів, особливо чисел, використовуючи принципи абстракції як основний інструмент для обґрунтування таких онтологічних висновків. Представники — Боб Хейл та Кріспін Райт.
Основні положення
Платонізм: існують незалежні від свідомості абстрактні об'єкти. Неологіцизм: математика аналітична. Принципи абстракції: ключем до обґрунтування перших двох принципів є опора на принципи абстракції, такі як принцип Юма.
Основна ідея Неофрегеанці відмовляються від куайнівського підходу, де центральну роль у онтології відіграє квантор існування. Натомість вони зосереджуються на мові та сингулярних термінах. Згідно з тезисом синтаксичного пріоритету, об'єктом вважається все, що може бути позначено сингулярним терміном у межах істинних тверджень. Наприклад, твердження «Ейфелева вежа була побудована у XIX столітті» є істинним, отже, сингулярний термін «Ейфелева вежа» позначає об'єкт.
Принцип Юма Принцип Юма є центральним для неофрегеанської позиції й формулюється так: Число F дорівнює числу G, якщо й лише якщо F і G рівночисельні. Цей принцип дозволяє переходити від тверджень про рівночисельність до тверджень про існування чисел. Наприклад:
Вилки і ложки на столі рівночисельні. Число вилок дорівнює числу ложок. Отже, числа існують.
Методологія Неофрегеанці вважають, що через принципи абстракції можна обґрунтовано вводити нові поняття й об'єкти. Це дозволяє уникати глибоких метафізичних дискусій, натомість зосереджуючись на аналізі мови й концептуальної істини.
Критика та паралелі Неофрегеанський підхід критикується за залежність від мовних конструкцій і можливу недостатню онтологічну глибину. Однак він знаходить паралелі з легкою онтологією Емі Томассон, де концептуальна компетентність використовується для тривіального розв'язання онтологічних питань. Томассон вважає неофрегеанство частковим випадком її теорії, оскільки принципи абстракції обмежені лише абстрактними об'єктами.
Див. також
Легка онтологія Емі Томасон
Джерела