Губін (, ) — місто в західній Польщі, на річці Любша. Належить до Кросненського повіту Любуського воєводства.
Назва Етимологія назви міста достеменно невідомо, є припущення, що ймовірно, походить від іменника лужицького «guba» — губа, рот, гирло (річки). Назва міста неодноразово видозмінювалося: Gubo (1207), Gubin (1211), Gobyn (1341), Gubnn (1516).
Географія Губін розташований у польській частині історичного регіону Нижня Лужиця, біля злиття річок Нейсе та Любша. Він розташований на національній дорозі 32, яка є кільцевою дорогою для Губіна. Вона починається біля прикордонного переходу з Губеном, прямує до Кросно-Оджанського та обласного центру Зеленої Гури, а далі веде до національної дороги 5, яка з'єднує Вроцлав та Познань. У Губіні також є залізничний прикордонний перехід на лінії Губін – Збоншинь.
Площа муніципалітету Губін становить 20,68 км² (7,98 кв. миль), з яких 61% використовується для сільськогосподарських потреб, а 5% – для лісових. Місто займає 1,5% площі Кросненського повіту.
Історія
Торгове поселення існувало з XI століття.https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Gubin;3908687.html На початку XI століття воно стало частиною ранньої Польської держави за Болеслава I Хороброго, а пізніше потрапило під контроль Лужицької марки. Губін почав розвиватися близько 1200 року як торговий та ринковий центр на дорогах між Лейпцигом та Познанем і між Герліцем та Франкфуртом. З XIII століття це був центр тканинної та виноробної торгівлі. На початку XIII століття він був частиною Сілезького герцогства у складі роздробленої Польщі під владою П'ястів, і згадується під назвою Губін у документі герцога Генріха Бородатого 1211 року. Втрачений Польщею в 1224 році, згодом він часто змінював свою приналежність. У пізніші століття його назва була германізована до Губена. Генріх III, маркграф Майсена, надав цьому поселенню Магдебурзьке право 1 червня 1235 року та оголосив його оппідумом (містом). У 14 столітті було збудовано ратушу.
У 1319 році місто було безуспішно обложене королем Яном Богемським, а згодом воно потрапило до рук герцогів Саксен-Віттенберг, перш ніж його захопили Віттельсбахи у 1324 році.https://en.wikipedia.org/wiki/Zak%C5%82ad_Narodowy_im._Ossoli%C5%84skich Його повернули Сілезькі П'ясти у 1362 році, а у 1364 та 1367 роках герцог Болко II Малий підтвердив старі привілеї Губіна. З 1368 року місто було частиною Королівства Богемії, яке саме було курфюрстством Священної Римської імперії, у 1469 році воно перейшло під владу Угорщини, а в 1490 році знову відійшло до Богемії, потім ним правила династія Ягеллонів, а з 1526 року — Габсбурги. Місто відвідав король Польщі Сигізмунд I Старий.
У 1635 році курфюрст Ян Георг I Саксонський отримав Нижню Лужицю та Губен за Празьким миром. З 1697 року, в рамках польсько-саксонської особистої унії, місто відвідували король Польщі Август II Фрідріх та російський цар Петро І. У 1751 році Август III Польський та Саксонський заснував монетний двір у сучасному Губіні, який виготовляв польські мідні монети. Після Віденського конгресу 1815 року Королівство Саксонія передало місто Королівству Пруссія. Губен став столицею округу в провінції Бранденбург. У 1871 році Губен став частиною Німецької імперії.
Під час Другої світової війни, у 1944–1945 роках, німці керували підтабором концентраційного табору Ґросс-Розен, у якому було ув'язнено та використано для примусової праці близько 1000 жінок, більшість з яких були євреями. У лютому 1945 року німці евакуювали в'язнів, яких відправили до концентраційного табору Берген-Бельзен. Старе місто Губін було серйозно пошкоджено внаслідок радянського Вісло-Одерського наступуhttps://en.gross-rosen.eu/historia-kl-gross-rosen/filie-obozu-gross-rosen/ на останньому етапі війни, коли історична ратуша та церква були спалені.
Коли після війни на Потсдамській конференції лінію Одер-Нейсе було обрано новим східнонімецько-польським кордоном, Губен було розділено. Східна частина зруйнованого міста, включаючи історичний центр, стала польською під відновленою назвою Губін, тоді як західна частина під назвою Губен увійшла до складу Східної Німеччини. Довоєнне німецьке населення було експропрійовано та виселено до Губена 20 червня 1945 року.https://books.google.com/books?id=UXlfAgAAQBAJ&pg=PA235 Губін був знову заселений польськими поселенцями, частково з колишньої східної Польщі, яка була анексована Радянським Союзом.
Хоча ратушу, що датується 14 століттям, з того часу було відновлено, пізньоготична парафіяльна церква сьогодні є стабілізованою руїною. Нещодавно історичне товариство розробило плани реконструкції.
Губін належав до Зеленогурського воєводства з 1975 по 1998 рік. У 1951–2002 роках у Губіні базувався великий гарнізон Польської армії, включаючи 5-ту піхотну дивізію, яка у 1956 році перетворилася на 5-ту танкову дивізію «Саксонія». Гарнізон був закритий у 2002 році після реструктуризації.
З моменту набрання чинності Шенгенської угоди 21 грудня 2007 року прикордонний контроль між Губіном та Губеном було скасовано.
Герб Герби міста Губін та Губена майже ідентичні, що ще більше підкреслює їхню спільну історію як одного містечка. У той час як на оригінальному гербі Губена зображено саксонський герб, богемського лева та прусського орла, Губін після того, як став частиною Польщі, відмовився від саксонського та прусського щитів і замінив богемського двохвостого лева в центрі на польського орла.
Кухня Губін та його околиці є місцем вирощування сливи губинка, яка названа на честь міста та офіційно визнана Міністерством сільського господарства та розвитку сільських районів Польщі традиційним продуктом цього регіону.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Спорт В місті функціонує футбольний клуб «Карина», який виступає у четвертому дивізіоні чемпіонату Польщі.
Міста-побратими Губін побратим з:
Губен, Німеччина Квідзин, Польща Лаатцен, Німеччина Пакш, Угорщина
Примітки