Миха́йло Євге́нович Рако́вський (, місто Москва, тепер Російська Федерація — , місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, голова Державного комітету з приладобудування, засобів автоматизації та систем управління при Держплані СРСР — міністр СРСР. Кандидат технічних наук (1946).

Життєпис Народився в родині вчителя.

У 1927—1931 роках — студент Московського хіміко-технологічного інституту імені Менделєєва, здобув спеціальність інженера-технолога.

У серпні 1931 — вересні 1933 року — інженер виробничого відділу тресту «Союзгаз» Народного комісаріату важкої промисловості СРСР у Москві.

У вересні 1933—1936 роках — інженер, головний інженер будівництва експериментального галієвого заводу «Будгаз» тресту «Союзгаз» на хуторі Мельників (станції Дергачі) Саратовського краю.

У 1936—1941 роках — старший інженер, груповий інженер, заступник начальника цеху, в.о. начальника цеху тресту «Теплоконтроль».

У липні 1941 — жовтні 1942 року — заступник головного інженера проєктно-монтажної контори тресту «Теплоконтроль» Народного комісаріату електропромисловості СРСР у Москві.

Член ВКП(б) з жовтня 1942 року.

У жовтні 1942 — червні 1948 року — директор тресту «Центротеплоконтроль» Народного комісаріату (Міністерства) авіаційної промисловості СРСР у Москві та Челябінську.

У червні 1948 — липні 1954 року — начальник спеціального монтажного управління «Теплоконтроль» Міністерства машинобудування СРСР.

У липні 1954 — лютому 1956 року — начальник проєктно-конструкторського бюро (ПКБ-12) тресту «Теплоконтроль» Міністерства машинобудування та приладобудування СРСР у Москві.

У лютому 1956 — травні 1957 року — заступник міністра приладобудування та засобів автоматизації СРСР.

У липні 1957 — вересні 1958 року — заступник начальника відділу електротехнічної та приладобудівної промисловості Держплану СРСР.

У вересні 1958 — жовтні 1959 року — заступник голови Науково-технічної ради з комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів Держплану СРСР.

У жовтні 1959 — червні 1960 року — виконувач обов'язків начальника Обчислювального центру при Держплані СРСР.

У червні 1960 — квітні 1963 року — заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР з автоматизації та машинобудування.

26 квітня 1963 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного комітету з приладобудування, засобів автоматизації та систем управління при Держплані СРСР — міністр СРСР.

У жовтні 1965 — червні 1966 року — перший заступник міністра приладобудування, засобів автоматизації та систем управління СРСР.

У червні 1966 — лютому 1979 року — заступник голови Держплану СРСР.

З лютого 1979 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 9 травня 1984 року в Москві. Похований на Новодівичому цвинтарі Москви.

Нагороди два ордени Леніна орден Жовтневої Революції три ордени Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Дружби народів (12.04.1983)

Примітки

Джерела Гарнюк С. Совет Народных Комиссаров СССР. Совет Министров СССР. Кабинет Министров СССР. 1923—1991. — Москва, 1999 Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник / Сост. В. И. Ивкин. Москва, 1999