Запорíзький тролéйбус — тролейбусна система, один із видів громадського міського транспорту міста Запоріжжя.
Історія
21 травня 1949 року Запорізька міська рада ухвалила рішення про підготовку кадрів у складі 23 осіб для обслуговування нового виду електротранспорту — тролейбуса. Ідею прокласти першу тролейбусну лінію від Запоріжсталі до 6-го селища обговорювалася ще у 1941 році, проте через початок німецько-радянської війни її реалізацію було відкладено на 8 років.
У 1949 році розпочалося будівництво тролейбусної лінії завдовжки 6 км від головної прохідної металургійного комбінату «Запоріжсталь» до Соцміста. У жовтні-грудні 1949 року було встановлено 480 опор і змонтовано 12 км контактної мережі при фінансовій підтримці у будівництві металургійного комбінату «Запоріжсталь». У серпні 1949 року до міста надійшли шість нових тролейбусів МТБ-82Д. У грудні 1949 року, біля «Запоріжсталі», був побудований ангар на 6 тролейбсів МТБ-82Д у синьо-жовтому забарвленні, що був єдиним приміщенням депо на той час (зберігся понині) з єдиним токарним верстатом ДІП-200 та оглядовою канавою, а також відкритий майданчик площею 300 м² в районі розворотного кільця.
22 грудня 1949 року відбулося урочисте відкриття тролейбусного руху в місті Запоріжжя. Маршрут № 1 пролягав від головної прохідної «Запоріжсталі», далі Південним шосе, проспектом Сталіна (нині — просп. Металургів) до вулиці 12 Грудня (нині — вул. Богдана Хмельницького). Лінія сполучила житлові масиви Соцміста із заводами та металургійними комбінатами міста. Щодня на лінію виходило 4 тролейбуси, у салоні тролейбуса налічувалося 38 сидячих місць, проте в «години пік» вміщувалося понад сотні пасажирів. Вартість проїзду складала на той час 40 копійок, а до зупинки «Діагональна» — 20 копійок.
У 1953 році побудований тролейбусний парк на 25 машиномісць за адресою Південне шосе, 13 (біля колишнього алюмінієвого комбінату).
26 квітня 1958 року відкритий тролейбусний маршрут № 3 «Проспект Сталіна — ЗТЗ», що сполучив Соцмісто із Правим берегом через греблю Дніпровської ГЕС. Тролейбусна мережа досягла 30 км. Перелік тролейбусних маршрутів (1958) № Початковий пункт Кінцевий пункт1 Запоріжсталь Проспект Сталіна3 Проспект Сталіна ЗТЗ У 1961 році тролейбусну лінію проеладено по проспекту Леніна до новозбудованих житлових масивів та телецентру на Вознесенці, з відкриттям маршруту № 2 «Площа Профспілок — ЗТЗ».
8 січня 1963 року тролейбус сполучив центр міста зі старою частиною. Новою лінією, що пролягла проспектом Леніна (нині — Соборний проспект) та новозбудованою дамбою імені Ленінського комсомолу (Вознесенівський узвіз) від вулиці XXI Партз'їзду (вулиці Якова Новицького) до площі Радянської (майдану Університетського), почав курсувати маршрут № 3 «ЗТЗ — Площа Радянська».
У червні 1964 року прокладена тролейбусна лінія від площі Профспілок вулицею Сєдова до Південного шосе, а також введена в експлуатацію лінія по бульвару Шевченка. За новим напрямком почав курсувати маршрут № 4 «Набережна — Запоріжсталь».
Станом на 1964 рік тролейбусний парк № 1 перебудовано на 75 машиномісць.
У 1965 році прокладена тролейбусна лінія від площі Радянської (майдану Університетського) до вокзалу Запоріжжя І. Новопрокладеною лінією почав курсувати маршрут № 3 «Ввокзалу Запоріжжя І — ЗТЗ».
У 1966 році відкрита тролейбусна лінія вулицею Космічною до кінцевої зупинки «Сімферопольське шосе». Цією лінією були запушені нові маршрути: № 5 «Космічний мікрорайон — Міськрада», № 6 «Космічний мікрорайон — Набережна», № 7 «Космічний мікрорайон — Вокзал Запоріжжя II» та № 8 «Космічний мікрорайон — ЗТЗ».
У 1967 році прокладена тролейбусна лінія вулицями Дзержинського (Олександрівською) та Леппіка (Дніпровською) від площі Радянської (майдану Університетського) до вокзалу Запоріжжя II.
17 липня 1971 року відкритий тролейбусний парк № 2, який був розрахований на 120 машиномісць. Парк № 2 обслуговував тоді маршрути № 6 «Космічне шосе — Набережна» та № 8 «Космічне шосе — ЗТЗ».
На початку 1973 року надійшли перші 5 тролейбусів ЗіУ-682. У березні 1973 року тролейбуси почали працювати на маршрутах міста.
У 1969 році розпочаті роботи з модернізації Дніпровської ГЕС, під час яких була передбачена перебудова дорожної частини греблі. У 1974 році розпочалися роботи з будівництва тролейбусної лінії від вулиці Сергія Тюленіна (нині — вулиця Величара) через острів Хортицю до заводу «Перетоворювач». У серпні 1975 року 13-кілометрова тролейбусна лінія через новозбудований Арковий міст та острів Хортиця була відкрита як альтернативне сполучення з Правим берегом. На період реконструкції дорожної частини ДніпроГЕС автомобільний рух по греблі був відсутній, а сполучення між берегами відбувалось через Хортицю, в тому числі і маршрути № 2, 3 та 8. У жовтні 1978 року урочисто відкритий тролейбусний маршрут № 3 через Дніпровську ГЕС, оновленою дорогою через греблю. У середині 1970-х років в місті діяло 13 маршрутів, понад 200 машин, а загальна протяжність тролейбусної мережі сягнула 140 км.
У 1979 року відкрита тролейбусна лінія до Осипенківського мікрорайону, якою почали курсувати маршрути № 11 «Вулиця Сєдова — Вулиця Руставі» та № 12 «ЗТЗ — Вулиця Руставі».
У 1981 році у Космічному мікрорайоні прокладена друга тролейбусна лінія, що пролягла вулицями Радгоспною (нині — вул. Олександра Говорухи), Парамонова, Комарова (нині — вул. Закарпатського Легіону) та Чумаченка. 22 вересня 1981 року відкритий тролейбусний маршрут № 14 «Вулиця Чумаченка — Набережна».
Станом на 1982 рік у Запоріжжі на маршрутах працювали 220 тролейбусів, загальна довжина тролейбусної мережі міста складала понад 155 км.
12 липня 1982 року відкритий маршрут № 16 «Вокзал Запоріжжя II — Вулиця Руставі», траса якого пролягла через острів Хортиця. Тролейбусний маршрут № 16 сполучив Осіпенківський мікрорайон зі Старим містом. Тролейбусна лінія на острові побудована ще у 1975 році, щоб тролейбуси мали можливість оминати греблю ДніпроГЕС, рух якою був деякий час закритий через реконструкцію. У 1983 році маршрут № 16 подовжений до Арматурного заводу, який прямував через острів Хортицю до 2002 року.
5 листопада 1984 року, з нагоди чергової річниці Жовтневої революції, відкрита тролейбусна лінія до Бородінського мікрорайону вулицями , та Товариською, який сполучив житловий масив та площу Профспілок в центрі міста. Відстань між кінцевими зупинками склала — 10 км, час у дорозі — 30 хвилин. Маршрут тоді обслуговували сім машин. У прокладанні нової тролейбусної лінії залучалися: ЗТТУ та «Діпроелектро» (розробка проєкту), ЗТЗ (виготовлення контактного дроту та трансформаторної підстанції), енергомеханічний завод (виготовлення металевих опор), «Дніпроенерго» (установка опор та контактної мережі) .
У 1984 році на 15-ти маршрутах завдожки 172,1 км було задіяно 230 машин (кожна місткістю до 126 осіб), що дозволяло перевести понад 70 млн пасажирів на рік.
У 1989 році відзначене 40-річчя з часу відкриття тролейбусного руху в Запоріжжі. Станом на 1989 рік на балансі підприємства перебувало 260 тролейбусів, які обслуговували 15 маршрутів. Щорічно перевозилося до 85 млн пасажирів.
У 1990 року до тролейбусного парку № 1 надійшли перші два зчленованих тролейбуси ЗіУ-683Б [Б00] (№ 629 та 631), а 1991 року — ще дев'ять машин (№ 643, 645, 653, 681, 683, 685, 691, 693, 695), силові блоки для яких виготовлялися на одному з підприємств Запоріжжя.
У 1991 році до міста надійшла перша партія нових тролейбусів ЗіУ-682Г [Г00]. Друга партія таких же тролейбусів надійшла у 1992 році, оновивши парк № 1 на 20 та парк № 2 — на 30 машин. Тролейбусні парки досягли рекордні 269 машин.
У 1992 році до тролейбусного парку № 2 надійшли зчленовані тролейбуси ЮМЗ Т1 виробництва «Південмаш».
Станом на 1993 рік діяли 22 тролейбусних маршрути: Перелік тролейбусних маршрутів (1993) № Початковий пункт Кінцевий пункт Примітки3 Вокзал Запоріжжя I Вулиця Піщана 4 Набережна Комбінат «Запоріжсталь» Через площу Профспілок5 Вулиця Чумаченка 7 Вокзал Запоріжжя II Тролейбусний парк № 2 8 Сімферопольське шосе Завод «Запоріжкабель» 9А Комбінат «Запоріжсталь» Комбінат «Запоріжсталь» Кільцевий, зовнішнім кільцем9Б Комбінат «Запоріжсталь» Комбінат «Запоріжсталь» Кільцевий, внутрішнім кільцем10 Набережна Завод «Кремнійполімер» 11 Арматурний завод 12 Вулиця Піщана Арматурний завод 13 Набережна БК «Запоріжвогнетрив» 14 Набережна Вулиця Чумаченка 15 Вокзал Запоріжжя II Вулиця Чумаченка 16 Вокзал Запоріжжя II Арматурний завод Через острів Хортиця17 Бородінський мікрорайон 18 Порт імені Леніна Бородінський мікрорайон 19 Порт імені Леніна Арматурний завод 20 Сімферопольське шосе 21 Порт імені Леніна Завод «Запоріжкабель» 22 Порт імені Леніна Вулиця Піщана 23 Вокзал Запоріжжя I Площа Леніна 24 Площа Леніна У 1994 році надійшла остання партія з п'яти тролейбусів ЗіУ-682Г [Г00] (№ 713, 715, 717, 719, 721), а також — перший тролейбус моделі ЮМЗ Т2 (№ 022). У 1996 році компанія «Інтергаз» подарувала місту ще два нових тролейбуси ЮМЗ Т2 (№ 024 та 026). Динаміка планового випускурухомого складу Рік Трамвай, од. Тролейбус, од. 1986 216 152 1988 228 160 1990 244 165 1995 250 135 2000 210 105 2002 180 100 2008 110 100 2010 105 95 2014 100 65 2016 75 48
У 1998 році закритий маршрут № 12 «Вулиця Піщана — Осипенківський мікрорайон».
Станом на 1999 рік на балансі двох тролейбусних парків перебували 219 тролейбусів, з яких 135 щодня виходили на лінію та обслуговували 20 маршрутів. На той час 74 тролейбуси використовувалися вже понад 10 років і наприкінці 1999 року термін експлуатації завершився у 99 тролейбусів. Щодня тролейбусами перевозилося близько 260 тисяч пасажирів.
У жовтні 1999 року взаємно змінені схеми маршрутів № 11 та 16 — тролейбуси маршруту № 11 почали курсувати через острів Хортиця, а тролейбуси маршруту № 16 — греблею Дніпровської ГЕС.
У 2000 році до тролейбусного парку № 2 надійшов зчленований тролейбус ЮМЗ Т1 (№ 028), що раніше працював у Києві.
У травні 2000 року закриті маршрути № 18, 19, 22 та 23; маршрут № 5 подовжено від площі Леніна до Бородінського мікрорайону; маршруту № 11 відновлена історична траса — через греблю Дніпровської ГЕС, натомість Хортицею почав курсувати тролейбусний маршрут № 24 «Вокзал Запоріжжя II — Арматурний завод».
У 2001 році скасований маршрут № 21, натомість побудована нова тролейбусна лінія вулицями Луначарського та від залізничного вокзалу Запоріжжя I до 4-го Південного мікрорайону подовжений маршрут № 3, відкриття якого відбувалися у два етапи: 24 серпня, з нагоди Дня Незалежності України, відкрита перша черга від вокзалу Запоріжжя I до кільця на перетині вулиць Автозаводської та ; 6 жовтня, з нагоди Дня міста, відкрита друга черга — маршрут № 3 було подовжено до нової кінцевої зупинки «4-й Південний мікрорайон».
Восени 2001 року припинено рух автотранспорту, в т. ч. і тролейбусів, через аварійний стан Аркового мосту. Маршрут № 24 було закрито, а контактну мережу , на I мосту Преображенського, острові Хортиця, арковому мосту та демонтовано через загрозу її розкрадання. У червні 2003 року Арковий міст було відкрито після капітального ремонту, проте поновлення тролейбусного сполучення було визнано недоцільним через недостатній пасажиропотік та необхідність значних витрат на відновлення контактної мережі.
У грудні 2001 року відкритий новий тестовий тролейбусний маршрут «4-й Південний мікрорайон — Набережна». Випробування маршруту тривало близько 5 місяців, проте через брак рухомого складу його було закрито.
У 2002 році тролейбусний маршрут № 20 було змінено на № 20А «Сімферопольське шосе — Арматурний завод». У березні 2002 року закритий маршрут № 15.
У грудні 2002 року, за фінансової підтримки ПБК «Славутич», відремонтовано 20 тролейбусів, кожен з яких був оформлений у синьо-жовтих кольорах із нанесенням логотипу пива «Славутич». 20 грудня тролейбуси почали курсувати на маршруті № 8, відтоді отримав назву «С-маршрут № 8». Щомісяця, у першу неділю, до весни 2004 року проїзд у тролейбусах «С-маршруту № 8» був безкоштовним.