Ліси Кламату та Сіскію (ідентифікатор WWF: NA0516) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на заході США.

Географія Екорегіон лісів Кламату та Сіскію охоплює гори , що лежать на південному заході Орегону та на північному заході Каліфорнії, між річкою Ампкуа на півночі та на півдні. Ці гори є частиною Тихоокеанських Берегових хребтів, які, у свою чергу, є найзахіднішою частиною Північноамериканських Кордильєр. Вони розташовані на схід від гір та та на захід від Південних Каскадних гір.

Гори Кламат включають низку гірських хребтів: гори , гори , гори , , та гори Йолла-Боллі. Їх найвищою вершиною є гора заввишки 2754 м, розташована в горах Триніті. В екорегіоні зустрічаються різноманітні гірські породи, що сформувалися у різні геологічні періоди, зокрема вулканічні зеленокамені, глинисті сланці, андезити, габро, діорити, граніти, мармури, а також деякі з найбільших серпентинітових та перидотитових формацій у Північній Америці, які породили характерні . Ці багаті на важкі метали ґрунти є токсичними для багатьох видів рослин, однак є місцезростанням деяких ендемічних видів. Густота річкової мережі в регіоні є доволі високою. Більшість великих річок стікають з гір Кламат на схід до Тихого океану. На південному краю екорегіону у високогір'ях є кілька льодовикових озер.

Ліси Кламату та Сіскію є найпівнічнішою частиною , однієї зі світових гарячих точок біорізноманіття. На півночі цей екорегіон переходить у ліси Вілламеттської долини, на заході — у Центрально-Тихоокеанські прибережні ліси та у прибережні ліси Північної Каліфорнії, на сході — у ліси Центральних та Південних Каскадних гір та у ліси сходу Каскадних гір, а на півдні — у чапараль та рідколісся внутрішніх районів Каліфорнії.

Клімат В межах екорегіону домінує середземноморський клімат (Csb або Csa за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується теплим сухим літом та прохолодною вологою зимою. У долинах, особливо на сході регіону, середньорічна кількість опадів становить приблизно 470 мм, а у високогір'ях, особливо на західних схилах гір ближче до узбережжя, вона може перевищувати 3000 мм.

Як і в інших частинах Каліфорнійської флористичної провінції, клімат регіону залишався відносно стабільним протягом тривалого періоду часу, що дозволило зберегтися реліктовим видам. Крім того, пересічений рельєф регіону призводить до утворення численних кліматичних мікрорефугіумів на північних схилах, на дні долин, у стрімких каньйонах, западинах та улоговинах.

Флора Завдяки пересіченому рельєфу, складній геології та різноманітним ґрунтам, а також завдяки кліматичній стабільності екорегіон лісів Кламату та Сіскію вирізняється високим флористичним різноманіттям. Тут зустрічаються різноманітні рослинні угруповання, зокрема помірні дощові ліси, вологі внутрішні ліси, дубові ліси та савани, високогірні ліси та альпійські луки. Також тут зустрічається кілька (пов'язаних з певними типами ґрунтів) рослинних угруповань. У горах Кламат зростає тридцять видів хвойних дерев, зокрема сім ендемічних видів, що робить їх одними з найбагатших хвойних лісів світу за видовим різноманіттям. У 2013 році в межах однієї квадратної милі було виявлено 18 видів хвойних рослин, що є найвищим показником серед усіх помірних хвойних лісів на Землі. Загалом в екорегіоні зустрічається понад 3500 видів рослин, зокрема багато рідкісних видів та ендеміків.

Поблизу узбережжя Тихого океану у горах Кламат зростають тихоокеанські помірні дощові ліси, у яких переважають прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), західні тсуґи (Tsuga heterophylla), сіткійські ялини (Picea sitchensis), велетенські ялиці (Abies grandis), порт-оксфордські кипарисовики (Chamaecyparis lawsoniana) та коротколисті тиси (Taxus brevifolia). У деяких долинах також зустрічаються велетенські вічнозелені секвої (Sequoia sempervirens), найвищі дерева світу. Серед широколистяних дерев, що зустрічаються у дощових лісах Кламату, слід відзначити американський суничник (Arbutus menziesii), великолистий клен (Acer macrophyllum), тихоокеанський рододендрон (Rhododendron macrophyllum), каліфорнійський лавр (Umbellularia californica) та густоцвітий нотолітокарпус (Notholithocarpus densiflorus).

У вологих або дещо сухих внутрішніх лісах переважають жовті сосни (Pinus ponderosa), сосни Ламберта (Pinus lambertiana), сосни Джеффрі (Pinus jeffreyi), прибережні дуґласії (Pseudotsuga menziesii var. menziesii), одноколірні ялиці (Abies concolor var. lowiana), прекрасні ялиці (Abies magnifica var. shastensis), каліфорнійські річкові кедри (Calocedrus decurrens), вузлуваті сосни (Pinus attenuata) та скручені сосни (Pinus contorta), а також деякі широколистяні дерева, зокрема густоцвіті нотолітокарпуси (Notholithocarpus densiflorus) та американські суничники (Arbutus menziesii).

У більш сухих дубових саванах та рідколіссях переважають орегонські дуби (Quercus garryana), каліфорнійські чорні дуби (Quercus kelloggii), американські суничники (Arbutus menziesii) та жовті сосни (Pinus ponderosa). На найбільш сухих ділянках на невеликих висотах, зокрема у долинах річок Рог та Ампкуа, зустрічаються зарості чапаралю, у яких переважають чагарники мучниці (Arctostaphylos spp.) та червонокорінника (Ceanothus spp.), зокрема (Ceanothus integerrimus), а також найпівнічніші популяції каліфорнійських гіркокаштанів (Aesculus californica).

У високогірних лісах переважають жовті сосни (Pinus ponderosa), сосни Ламберта (Pinus lambertiana), західні яловці (Juniperus occidentalis), гірські тсуґи (Tsuga mertensiana), одноколірні ялиці (Abies concolor), прекрасні ялиці (Abies magnifica), сріблясті ялиці (Abies amabilis), ендемічні сосни Брюера (Picea breweriana) та майже ендемічні сосни Бальфура (Pinus balfouriana var. balfouriana).

У горах Кламат зустрічаються одні з найбільших у Північній Америці серпентинітових пустищ, багато з яких простягаються до великих висот. Незважаючи на відносно велику кількість опадів, ці території здебільшого позбавлені рослинності через високий вміст токсичних важких металів у ґрунті. Серед рослин, що зустрічаються на серпентинітових пустищах, слід відзначити жовту сосну (Pinus ponderosa), сосну Джеффрі (Pinus jeffreyi), вузлувату сосну (Pinus attenuata) та скручену сосну (Pinus contorta), а також майже ендемічну каліфорнійську дарлінгтонію (Darlingtonia californica) — хижу рослину, яка має видозмінені листки у формі глечика.

Фауна Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити чорнохвостого оленя (Odocoileus hemionus), (Cervus canadensis roosevelti), американського зайця (Lepus americanus), великовухого зайця (Lepus californicus), каліфорнійського кролика (Sylvilagus bachmani), гірську аплодонтію (Aplodontia rufa), соснового бурундука (Neotamias amoenus), бурундука Аллена (Neotamias senex), сономського бурундука (Neotamias sonomae), майже ендемічного сіскійського бурундука (Neotamias siskiyou), західну сіру вивірку (Sciurus griseus), вивірку Дугласа (Tamiasciurus douglasii), літягу Гумбольдта (Glaucomys oregonensis), канадського голкошерста (Erethizon dorsatum), пишнохвостого лісового хом'яка (Neotoma cinerea), майже ендемічну сономську деревну полівку (Arborimus pomo), золотистого ховраха (Callospermophilus lateralis) та каліфорнійського ховраха (Otospermophilus beecheyi). На берегах річок зустрічаються канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus).

Серед великих хижаків, поширених в регіоні, слід відзначити барибала (Ursus americanus), (Puma concolor couguar) та руду рись (Lynx rufus), а серед дрібніших хижих ссавців — койота (Canis latrans), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), звичайну росомаху (Gulo gulo), ільку (Pekania pennanti), тихоокеанську куницю (Martes caurina), (Mustela richardsonii), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), американського борсука (Taxidea taxus), смугастого скунса (Mephitis mephitis), західного плямистого скунса (Spilogale gracilis), північноамериканську котофредку (Bassariscus astutus) та звичайного ракуна (Procyon lotor). Раніше в горах Кламат мешкали гризлі (Ursus arctos horribilis) та каскадські вовки (Canis lupus fuscus), однак вони були винищені в екорегіоні.

Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити американського орябка (Bonasa umbellus), гірського тетерука (Dendragapus fuliginosus), гірську перепелицю (Oreortyx pictus), (Accipiter atricapillus), неоарктичного канюка (Buteo jamaicensis), беркута (Aquila chrysaetos), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), віргінського пугача (Bubo virginianus), плямисту сову (Strix occidentalis), західну сплюшку (Megascops kennicottii), чорноволу гілу (Melanerpes formicivorus), північну жовну (Dryocopus pileatus), (Sphyrapicus ruber), американську горіхівку (Nucifraga columbiana), каліфорнійську сойку (Aphelocoma californica), чорноголову сизойку (Cyanocitta stelleri), канадського повзика (Sitta canadensis), рудоспинну гаїчку (Poecile rufescens), гірську гаїчку (Poecile gambeli), зеленоспинного віреона (Vireo cassinii), північного солітаріо (Myadestes townsendi), ялинового піві-малюка (Empidonax hammondii), західного піві-малюка (Empidonax difficilis), рябогруду вівсянку (Passerella iliaca), жовтобрового кіпаля (Hesperiphona vespertina), ялинового шишкаря (Loxia curvirostra), соснового чижа (Spinus pinus) та кармінову чечевицю (Haemorhous purpureus).

Герпетофауна екорегіону включає західну парканну ігуану (Sceloporus occidentalis), західного гримучника (Crotalus oreganus), а також багато видів амфібій, зокрема шастську саламандру (Hydromantes shastae), сіскійську саламандру (Plethodon stormi) та (Aneides klamathensis). У річках регіону нереститься дев'ять видів лососів, зокрема чавича (Oncorhynchus tshawytscha), нерка (Oncorhynchus nerka), кижуч (Oncorhynchus kisutch) та райдужна форель (Oncorhynchus mykiss). Також в екорегіоні зустрічається багато ендемічних наземних равликів, павуків та інших безхребетних.

Екорегіони IV рівня У схемі екорегіонів Агенції з охорони довкілля США ліси Кламату та Сіскію відомі як екорегіон III рівня «Кламатські гори». У межах екорегіону Кламатських гір виділяють вісімнадцять екорегіонів рівня IV.

Долини Рогу та Іллінойсу (78a) Регіон долин Рогу та Іллінойсу охоплює тераси та заплави у долинах річок Рог та , розташовані на висоті від 274 до 610 м над рівнем моря. Історично долини та Іллінойсу підтримували дубові рідколісся, які перемежовувалися ділянками луків. У рідколіссях переважали орегонські дуби (Quercus garryana), каліфорнійські чорні дуби (Quercus kelloggii), американські суничники (Arbutus menziesii) та жовті сосни (Pinus ponderosa), а в їх підліску — купини (Festuca californica) та чагарники сніжноягідника (Symphoricarpos spp.) й ірги (Amelanchier spp.). У прибережних районах зростали верби (Salix spp.) та каліфорнійські тополі (Populus trichocarpa). Значна частина території регіону була перетворена на сільськогосподарські угіддя та поселення, і мало що залишилося від початкової рослинності. Залишки дубових саван, прерій та сезонних водно-болотних угідь залишилися переважно на вершинах столових гір , розташованих на північ від Медфорда. В інших частинах регіону переважають фруктові сади, орні землі та пасовища. Клімат, рослинний покрив та, як наслідок, землекористування, тут більш подібні до внутрішніх долин Північної Каліфорнії, ніж на , розташовану північніше. Загалом регіон охоплює 738 км² в штаті Орегон, у трьох окремих районах навколо міст Медфорд, Ешленд, Грантс-Пасс та Кейв-Джанкшн, а також деякі райони на північному кордоні Каліфорнії.

Передгірські дубові савани (78b)