Робін Гівенс (; ) — американська акторка. З 1986 року і протягом п'яти років виконувала роль Дарлін Мерріман у ситкомі ABC «Староста класу». Її аб'юзивний шлюб з боксером Майком Тайсоном у 1988 році привернув значну увагу ЗМІ, як і їхнє різке розлучення. Пізніше кілька років була прессекретаркою Національної гарячої лінії з питань домашнього насильства, яке також описала у своїй автобіографії.

Продовжила акторську кар'єру, знявшись у фільмах і на телебаченні, як-от «Жінки маєтку Брюстер» (1989) і «Бумеранг» (1992). 1996 року знялася в ситкомі «Спаркс», який транслювався протягом двох сезонів на UPN. У січні 2000 року була ведучою синдикованого ток-шоу «Прости або забудь». 2007 року вийшла її автобіографія «Grace Will Lead Me Home». Відтоді виконувала повторювані ролі в «Грі», «Дім родини Пейн», «Чаку», «Рівердейлі» і його спін-офі «Кеті Кін», а також була частиною основного акторського складу «Бетвумен».

Ранні роки Мати ростила Робін та її сестру Стефані в Маунт-Верноні та Нью-Рошелі, Нью-Йорк. Гівенс вихована католичкою. У підлітковому віці підробляла моделлю та знімалася. Її фото з'являлися в таких журналах, як «Seventeen» і «Mademoiselle». В кіно дебютувала у 14 років у фільмі «Віз» (1978) як гостя на вечірці тітки Емми.

Закінчила Академію Нью-Рошель (приватну школу, яка закрилася у червні 1987 року). У 15 років вступила до коледжу Сари Лоуренс на медичну спеціальність, ставши однією з наймолодших учениць. Під час навчання знімалася в денних драмах. 1984 року закінчила коледж. Гівенс стверджувала, що кинула Гарвардську медичну школу, щоб зосередитися на своїй акторській кар'єрі, але в канцелярії заявили, що вона ніколи не подавала заявку на вступ.

Кар'єра

1980–1990-ті роки 1985 року Гівенс пройшла прослуховування для участі у «Шоу Косбі», у якому Білл Косбі став її наставником. Він переконав її кинути навчання і пообіцяв, що якщо вона не досягне успіху через два роки, він поверне її в медичну школу та заплатить за навчання. Незабаром Гівенс з'явилася в «Різних ходах» і телевізійному фільмі 1986 року «Мадам з Беверді-Хіллз» разом з Фей Данавей. Того ж року зіграла проривну роль багатої дівчини Дарлін Мерріман у ситкомі ABC «Староста класу». Серіал тривав п'ять сезонів, до 1991 року. 1989 року зіграла у фільмі «Жінки з маєтку Брюстер» з Опрою Вінфрі. Пізніше з'явилася в повнометражних фільмах «Лють у Гарлемі» (1991) і «Бумеранг» (1992).

1994 року знялася оголеною для журналу «Playboy». У той період Гівенс втратила голос, тому однією з причин знятися для журналу було те, що вона могла написати власну статтю. У травні 1995 року Гівенс посіла 88 місце в списку «100 найсексуальніших зірок в історії кіно» журналу «Empire». 1996 року зіграла Клаудію в телевізійному фільмі «Обличчя» (також відомому як «Обличчя, за яке потрібно померти») з Ясмін Бліт. Того ж року знялася в ситкомі UPN «Спаркс», який закрили 1998 року. Зіграла Деніз у «Принці з Беверлі-Гіллз».

2000-ті роки–тепер У січні 2000 року з'явилася в епізодично в кліпі Тоні Брекстон «He Wasn't Man Enough» в ролі дружини чоловіка-зрадника. Того ж року повернулася в індустрію розваг як ведуча ток-шоу «Пробач або забудь», замінивши телевізійну ведучу Mother Love в середині другого сезону шоу. Після приходу Гівенс рейтинги спочатку зросли, але незабаром впали. Шоу скасували після цього ж сезону.

2006 року повернулася на телебачення в теленовелі MyNetworkTV «Святі та грішники», але через низькі рейтинги його незабаром скасували. Продовжувала зніматися у телевізійних фільмах, а також виступала у програмі Trinity Broadcasting Network «Praise the Lord» (12 липня 2007) і «Шоу Ларрі Кінга». У червні 2007 року випустила свою автобіографію «Grace Will Lead Me Home». Повернулася до повнометражних фільмів з роллю у драмі Тайлера Перрі «Сім'я мисливців» (2008). У неї також була повторювана роль вигаданої версії себе в комедійній драмі CW «Гра». Крім того, зіграла постійну роль у шоу TBS «Дім родини Пейн» та гостьову роль у «Чорній мітці» телеканалу USA Network. Крім телевізійних і кіноролей, Гівенс грала на сцені. 2001 року з'явилася в оф-бродвейській постановці «Монологи вагіни». З лютого до 16 квітня 2006 року грала Роксі Гарт у бродвейській виставі «Чикаго». 2007 року гастролювала країною, виступаючи у «Люди, гроші та золотошукачі» I'm Ready Productions. Гівенс зіграв головну роль у п'єсі 2009 року «Молитва матері», де також зіграли Джонні Гілл, Ширлі Мердок і Джермейн Кроуфорд.

У мемуарах «Grace Will Lead Me Home» розмірковує про життя своєї бабусі, яка молиться, Грейс, про пережите домашнє насильство, про своє сильне бажання вижити, відчуття покинутості батьком і свою віру в Бога. 2011 року зіграла гостьову роль у трьох епізодах шпигунської комедії NBC «Чак». Того ж року зіграла Енджел, блюзову співачку, у виставі «Блюз для неба Алабами» в Pasadena Playhouse. 2015 року з'явилася разом з Кліфтоном Павелом, Мішоном Ретліффом і Малачі Маліком у сегменті «Mama's Boy» антологічного романтичного фільму жахів «Жаскі файли» TV One.

Кілька років була прессекретаркою Національної гарячої лінії з питань домашнього насильства.

2017 року, як і кілька попередніх років, організувала Фестиваль чорного кіно в Сан-Дієго.

2021 року увійшла в третій сезон серіалу «Бетвумен» на роль Джади Джет, генеральної директора Jeturian Industries і біологічної матері Раяна Вайлдера.

2022 року з'явився у фільмі «Він не вартий того, щоб померти» від Lifetime як частини «Вирваних з заголовків», натхненних ворожнечею Рейчел Вейд і Сари Лудеманн. Вона зіграла Шер Гайнеманн, матір Грейс Гайнеманн, заснованої на Лудеманн.

Особисте життя 1987 року почала зустрічатися з боксером Майком Тайсоном. За словами Гівенс, Тайсон побив її перед їхнім весіллям 7 лютого 1988 року. Тайсон у свою чергу заявив, що «ці стосунки сильно травмували його». Статки Тайсона тоді оцінювалися в 50 мільйонів доларів. Пара не укладала шлюбного договору. У період перебування у шлюбі Гівенс придбала особняк вартістю 4,3 мільйона доларів у заможному передмісті Бернардсвіл, на гроші, зняті з рахунку Тайсона «The food lies untouched. The only sounds across the breakfast table in the Bernardsville, N.J., mansion are the loud silences of words being swallowed. Finally, Robin Givens, 24, star of the ABC-TV sitcom Head of the Class, pushes herself away from the table and announces, 'I have to pack.' 'Me, too,' says her husband, Mike Tyson, 22, the world heavyweight boxing champion. Suddenly the Sunday morning atmosphere is tense and full of menace.». Вони разом знялися в рекламі Diet Pepsi і на обкладинці журналу «Лайф».

Після викидня у червні 1988 року шлюб почав розпадатися. Тайсон стверджував, що вагітність і викидень Гівенс були частиною обману, щоб пришвидшити їхнє одруження, заявляючи, що за весь час вагітності Гівенс не набрала ні фунта. У спільному інтерв'ю з Тайсоном у «20/20» у вересні 1988 року Гівенс сказала Барбарі Волтерс, що життя з ним було «катуванням, справжнім пеклом, гіршим за все, що я можу собі уявити», й описала його непостійний характер. У жовтні 1988 року Гівенс подала на розлучення, покликаючись на домашнє насильство. За словами її адвоката Марвін Мітчелсон: «Вона любить Майкла Тайсона, але насильство продовжується, і вона боїться за свою безпеку». Тайсон домагався анулювання шлюбу, звинувачуючи її в крадіжці мільйонів доларів і маніпулюванні думкою громадськості. У відповідь Гівенс подала позов про наклеп на 125 мільйонів доларів США. Їхнє розлучення завершилось в День святого Валентина 1989 року.

Після розриву з Тайсоном преса ставилася до Гівенс ворожо, особливо в спортивних й афроамериканських спільнотах. В заголовках її називали «найненависнішою жінкою в Америці», описували як «золотошукачку, який одружилася з Тайсоном виключно заради його мільйонів». Гівенс заперечила, що отримала від Тайсона компенсацію за розлучення у розмірі понад 10 мільйонів доларів, підкресливши, що «не отримала жодної копійки».

Згідно з біографією 1989 року «Вогонь і страх: внутрішня історія Майка Тайсона», Тайсон зізнався, що вдарив Гівенс і «це був найкращий удар, який я коли-небудь завдавав за все своє життя». Пізніше він заявив, що книга містила «багато неточностей». 2009 року Тайсон пожартував про «шкарпетку» Гівенс на «Шоу Опри Вінфрі», що викликало сміх у залі. Пізніше Вінфрі вибачилася перед Гівенс.

1993 році Гівенс усиновила першого сина Майкла «Бадді» Гівенса. 1997 року одружилася зі своїм інструктором з тенісу Светозаром Маринковичем. Через кілька місяців подала на розлучення. 1999 року народила сина Вільяма «Біллі» Єнсена від колишнього партнера, тенісиста Мерфі Єнсена.

У січні 2004 року збила пішохода на своєму позашляховику, коли перетинала перехрестя у Маямі, штат Флорида. На Гівенс наклали штраф, але пізніше звинувачення були зняті. У червні 2004 року потерпіла сторона подала цивільний позов проти Гівенс на невизначену суму.

У статті журналу «Форбс» від 7 травня 2009 року повідомлялося, що Служба внутрішніх доходів подала до суду на Гівенс за несплачений федеральний податок на прибуток на загальну суму 292 000 доларів США, сума, яка складалася з відсотків і штрафів. Уряд звернувся до федерального суду Флориди з проханням винести вирок проти неї за 39 оцінками, що охоплюють період у вісім років.

Фільмографія

Визнання Рік Нагорода Результат Категорія Фільм 1991 Конвенція ShoWest, США Зірка майбутнього 2004 Black Reel Awards Телебачення: Найкраща акторка другого плану Голлівудські дружини: Нове покоління

Книги

Примітки

Посилання