Ма́йя Дави́́дівна Львович (нар. 23 квітня 1933, Одеса — пом. 13 липня 2015, Харків) — українська і білоруська поетеса, перекладачка. Член НСПУ (1984) та СП Білорусі (1996)К. М. Лагоза. Львович Майя Давидівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вэб-сайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=59706 (дата звернення: 11.03.2021)..
Біографія Народилася в Одесі 23 квітня 1933 року. Її батько і мати переїхали до Одеси з Білорусі в 1930 році, коли їхні родини потрапили під репресії. По закінченні Одеського інституту зв'язку батько був направлений на роботу до Харкова. Подружжя Львовичів із п'ятирічною дочкою переїхало туди у 1938 році. У вересні 1941 року мати з доньками виїхала в евакуацію. Вони оселилися в місті Алга Актюбінської області Казахстану, де провели близько двох років. Там Майя вперше почула українську мову, яку, за її спогадами, відразу полюбила<ref>Святлана Зайцава, [http://pawet.net/ns/2015/30/%E2%84%96_30_(1233).html Лёс вясёлкі(Памяці Маі Львовіч)]</ref>.1957 року закінчила Харківський університет. Працювала коректоркою у харківському видавництві «Прапор». Творчий шлях починала як перекладачка, володіла німецькою, чеською, польською, сербською, російською, білоруською та мовою їдиш. Майя Львович називала себе українсько-білоруською єврейкоюСвятлана Зайцава, Лёс вясёлкі(Памяці Майі Львовіч),http://pawet.net/ns/2015/30/%E2%84%96_30_(1233).html.
Творчість Поезії писала українською, російською та білоруською мовами. Більшість поетичних збірок зазвичай з'являлися відразу двома мовами — українською і білоруською: «Цяпельца. Вогник» (Х., 1995), «У зязюльчинім борку. У зозульчинім борку» (К., 2002).
Авторка перекладів творів Алеся Адамовича, Янки Бриля, В. Колесника у виданні «Я — з вогняного села» (1977), Я. Бриля «Світанок, побачений здаля» (1983; усі — Київ), «Жывая. Жива» (2008), «Балагола» (2012), «Мелодія щастя» (2014).
Українською мовою вийшла збірка поезій «Земле моя…» (1985, Харків). Найбільше перекладала прозу та поезію (від Янки Купали та М. Богдановича до наймолодших сучасників) білоруських авторів.
Твори «Земле моя» (Харків, 1985) «Цяпельца» («Вогник») (Харків, 1995) «У Зязюльчыным у Барку» («У Зозульчинім у Борку») (Київ, 2002) «Жывая» («Жива») (Харків, 2008) «Балагола» (Харків, 2012) «Мелодыя шчасця» («Мелодія щастя») (Харків, 2014) «Ластаўка, ляці. Ластівко, лети» (Харків, 2016).
Примітки
Джерела Львович Майя Давидівна / К. М. Лагоза // Енциклопедія Сучасної України / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017.
Ковальова О. Адекватність відтворення. — «Прапор», 1984, № 10 Ковальова О.'' Так повниться душа… — «Прапор», 1985, № 11.