Максим Миколайович Павленко ( 19 червня 1970, Київ, Українська РСР) — український журналіст, редактор, медіаменеджер, видавець. Радник Урядового секретаря Кабінету міністрів України у 2000—2001 рр. Онук українського кінематографіста, організатора кіновиробництва Олексія Ярмольського.

Життєпис Народився 19 червня 1970 року у місті Києві.

Навчався у київській середній школі № 142 та музичній школі № 5 ім. Л.Ревуцького. У 1992 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченкаhttp://labs.journ.univ.kiev.ua/spring2017/випуск-1992-року-стаціонар/.

З 1990 року працював репортером англомовної радянської газети «News from Ukraine». Висвітлював, зокрема, Січневі події у Вільнюсі.

Був помічником по зв'язках зі ЗМІ дослідника Голокосту, засновника Історико-просвітницького центру «Бабин Яр» Олександра Шлаєна. Відповідав за інформаційний супровід пам'ятних заходів до 50-х роковин трагедії Бабиного Яру.https://fraza.info/uk/foto/374096-95-rokiv-tomu-u-kijevi-narodivsja-doslidnik-golokostu-oleksandr-shlajen

У 1992—1993 рр. — прес-секретар Торгово-промислової палати України.

З 1993 року працював старшим редактором у інформаційній агенції «Інтерфакс-Україна». Згодом перейшов у агенцію «Deutsche Presse-Agentur» (Німеччина).

З 1998 року очолював Центр оцінки політичних ризиків. У 1999 році працював у передвиборчому штабі Президента України Леоніда Кучми. Був радником Урядового секретаря Кабінету міністрів України Віктора Лисицького у 2000—2001 рр. (Уряд Віктора Ющенка)https://coser.com.ua/about.

У 2001—2003 рр. очолював інформаційно-видавничу групу «Телеграфъ». Керував запуском газетних проєктів «Киевский телеграф», «Харьковский телеграф», «Приднепровский телеграф», «Одесский телеграф», «Православный мир», а також інтернет-проєктом «Версии». Був шеф-редактором газети «Киевский телеграф». Один із авторів розслідування про нелегальне постачання зброї з країн Східної Європи (зокрема з України) на Балкани на початку 1990-х.https://fakty.ua/ru/107567-otdyh-zakonodatelej-ot-del-pravednyh-prodlitsya-bolshe-mesyacahttps://versii.com/news/141342/https://versii.com/news/141182/https://versii.com/news/141042/ Почесним Президентом ІВГ «Телеграф» був депутат Верховної Ради України Андрій Деркач. 16 липня 2003 року Павленко подав у відставку з посади голови правління медіагрупи «через розбіжності у поглядах з акціонерами компанії»https://www.pravda.com.ua/news/2003/07/16/2994685/.

У серпні 2003 року Максим Павленко разом із екс-головним редактором газети Киевский телеграф Віктором Сльозко виступив співзасновником консалтингової компанії "Статскій советникъ"https://clarity-project.info/edr/32553686https://m.for-ua.com/article/106316https://www.kommersant.ru/doc/657699https://mmr.ua/ru/news/digital/maksim-pavlenko-jde-z-posadi-generalnogo-direktora-zhurnalu-prof/. Серед найбільших клієнтів компанії були "Газ України" - дочірнє підприємство НАК "Нафтогаз України" та девелоперський холдинг HCM group київського бізнесмена Андрія Заїки.

З липня 2004 року очолював інтернет-проєкт ІА «Новини-Україна» (дочірній проєкт РИА Новости)https://detector.media/withoutsection/article/19614/2004-07-13-v-ya-novosty-ukrayna-naznachen-novyy-rukovodytelpress-sluzhba-ya-novosty/. Після Помаранчевої революції (з травня 2005 року) - агенція міжнародної інформації «АМІ Новини-Україна» (дочірнє підприємство компанії "Статскій советникъ")https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/33545313/?utm_source=chatgpt.com.

На чолі видавничого дому «Профіт Прес» (власник - Андрій Заїка) у 2006—2007 рр., разом з письменником Дмитром Биковим, здійснив ребрендинг журналу «Профіль-Україна». На сторінках оновленого видання: 2-й Президент Леонід Кучма згадав минулі помилки та прокоментував відносини з чинним на той момент Президентом Віктором Ющенкомhttps://censor.net/ru/news/63346/kuchma_jaleet_chto_v_2002_godu_ne_sozdal_koalitsiyu_s_yuschenkohttps://www.pravda.com.ua/rus/news/2006/04/25/4399135//. У свою чергу Віктор Ющенко презентував у «Профілі» власний рейтинг досягнень владиhttps://m.for-ua.com/article/132660. У січні 2007 року керівник проєкту "Профіль" Максим Павленко висвітлював перебіг Всесвітнього економічного форуму у Давосі, Швейцаріяhttps://pinchukfund.org/ua/about_fund/press_about_us/2870/?utm_source=chatgpt.com. Як глава ВД «Профіт прес» Павленко також керував запуском часописів «Антиквар» та «Commercial Real Estate UA». У липні 2007 року підписав угоду про продаж журналу «Профіль-Україна» холдингу «Главред-медіа»https://www.unian.ua/society/52572-glavred-media-kuplyae-jurnal-profil-ukrajina-pres-konferentsiya-v-unian.htmlhttps://www.unian.net/society/53571-profit-press-uvolnenie-vseh-iz-jurnala-profil-ne-oznachaet-kontsa-id.htmlhttps://fraza.info/news/39464-v-profit-press-vse-spokoyno-kak-v-bagdadehttps://mmr.ua/ru/show/maksim-pavlenko-jde-z-posadi-generalnogo-direktora-zhurnalu-profhttps://for-ua.com/article/199764

З 2008 року — генеральний директор інформаційно-видавничої групи «Східна проєкція». Випускав книги києвознавця Олександра Анісімова, спогади радянського дисидента Левка Лук'яненка; у рамках проєкту «Зона відчуження» випустив поетичний фотоальбом «Ляльки Чорнобиля» та фотокнигу «Обличчя Чорнобиля». Третя завершальна частина під робочою назвою "Шляхи Чорнобиля", над якою працював тріумвірат у складі фотодокументаліста Антона Бородавки, журналістів Олександра Анісімова та Максима Павленка, мала бути за словами Анісімова, "про ставлення до Зони влади, яка «кришує» якісь дуже негарні речі — вивіз радіоактивного матеріалу, лісу, і мародерство". "У нашому альбомі буде зворотний бік Чорнобиля, мало відомий", наголошував він. Однако, ця фотокнига так і не була видана.

Громадська діяльність З жовтня 2015 року був співзасновником та головою громадської організації «Національна антикорупційна спілка»https://opendatabot.ua/c/40142069https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/40142069/. Брав участь у боротьбі проти містобудівного свавілля київської міської владиhttps://versii.com/news/348711/, антикорупційних журналістських розслідуваннях у транспортній сферіhttps://ukurier.gov.ua/uk/articles/naskilki-bezpechni-radyanski-zalizni-ptahi/. У травні 2017 року на платформах авторської аналітики ЛІГА.net та ЦОСЕР піддав критиці ефективність державних антикорупційних органів, зокрема, заявивши, що "боротьба з корупцією" зайшла у глухий кут цілком закономірноhttps://blog.liga.net/user/mpavlenko/article/27203https://coser.com.ua/experts/158-vpolne-zakonomerno-chto-borba-s-korruptsiej-zashla-v-tupikhttps://versii.com/news/364841/?utm.

Відзнаки Відзнака Державного комітету України у справах національностей та міграції (2004) Почесний знак Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій (2007)

Примітки

Посилання Максим Павленко. «Академия геноцида, или Монолог о Страшном суде» // «Комсомольское знамя».1990. 8 мая. С.4−5 (інтерв'ю з Олександром Шлаєном) Maxym Pavlenko (from Vilnius). «Dual power in Lithuania» // «News from Ukraine».February 7, 1991 Левко Лук'яненко. З часів неволі: Спогади і роздуми. Книга третя. — К.: Видавничий дім «Світлиця», «Східна проєкція», 2009. — 448 с. Відповідальні за випуск Максим Павленко та Микола Славинський. Анісімов О., Бородавка А., Павленко М. Ляльки Чорнобиля, Східна проекція, 2008. — Анісімов О., Бородавка А., Павленко М. Обличчя Чорнобиля, Східна проєкція, 2009. https://blog.liga.net/user/mpavlenko/profile https://www.ukraine.com.ua/egrpou/36149536/ https://coser.com.ua/about