І́гор Володи́мирович Плато́нов (, Одеса — , Київ) — український радянський шахіст, гросмейстер СРСР (1969), гросмейстер України (1992).

Біографія Ігор Платонов народився в Одесі. Гри в шахи навчився в евакуації під час німецько-радянської війни. Дитячий період його кар'єри пов'язаний із молдавськими шахами. Він кілька разів досить успішно виступав за юнацьку збірну республіки і вважався одним із найперспективніших шахістів Молдови.

Через деяких час, його батька (за фахом — будівельник) перевели на роботу у Київ, там Ігор і почав розвивати свої шахові навички. У 1957 році після закінчення Київського будівельного інституту, Ігор прийняв рішення закінчити з кар'єрою інженера, та стати професійним шахістом. Але враховуючи, що в СРСР професійного спорту офіційно ніби й не існувало, на той час його було оформлено на посаду інструктора кінного спорту.

У 1958 році Платонов дебютував в першості Києва, відібрався на свій перший чемпіонат України, де посів 11 місце серед 17 шахістів. У 1962 році виконав норму майстра спорту на першості ДСТ «Спартак». У 1963 році разом з Юхимом Лазарєвим розділив 1-2 місця в чемпіонаті Києва.

У 1964 році на першості профсоюзів СРСР Платонов разом Ісааком Болеславським розділив 3-4 місця, поступившись лише чемпіону світу Тиграну Петросяну та Леву Полугаєвському, та випередивши багатьох відомих гросмейстерів і майстрів спорту. У тому ж році Платонов вперше став бронзовим призером командних змагань у складі збірної УРСР на Спартакіаді народів СРСР, пізніше ще двічі, у 1967 та 1969 роках, він ставав бронзовим призером чемпіонатів СРСР між командами союзних республік.

У 1967 році Платонов розділив 6-16 місця в чемпіонаті України, тоді ж вперше взяв участь у чемпіонаті СРСР, розділивши 3-5 місця з Євгеном Васюковим та Марком Таймановим. Обидва турніри проходили за швейцарською системою. Загалом в період з 1967 по 1971 роки Платонов п'ять разів поспіль потрапляв у фінальні турніри чемпіонатів СРСР, а також двічі ставав срібним призером чемпіонату України у 1968 та 1970 роках. У 1969 році Ігор Платонов показав свій найкращий результат у чемпіонатах СРСР за коловою системою, розділивши 7-9 місце серед 23 учасників, при цьому по ходу турніру він переміг Василя Смислова, Юхима Геллера та Михайла Таля. Цей результат забезпечив йому другий бал гросмейстера, та звання гросмейстера СРСР. Окрім того, Платонову був вручений спеціальний приз «Красива перемога», встановлений газетою «Учитель Казахстану» за партію з екс-чемпіоном світу Михайлом Талем, яка завершилася рідкісним фіналом з чотирма ферзями (див. нижче).

У 1970 році Платонов отримав можливість виконати першу норму міжнародного гросмейстера, але на турнірі у Вейк-ан-Зее, набравши 5½ очок з 15 можливих, у підсумку розділив лише 12-13 місця.

Наступним шансом для Платонова став меморіал Капабланки, що проходив у Сьєнфуегосі у 1972 році. Набравши 13 із 19 очок, Ігор посів друге місце після Анатолія Лейна, виконавши першу норму міжнародного гросмейстера. Другу норму Ігор Платонов виконати не зміг, або не мав можливості, так і залишився єдиним серед гросмейстерів СРСР, хто так і не став міжнародним.

Із часом Ігор Платонов почав рідше грати у топових турнірах, результати пішли на спад. Останні його турнірні виступи високого рівня датуються в архівах 1984 роком.

Ще під час активних виступів, Платонов почав займатися адміністративною роботою. У період з 1970 по 1974 роки Платонов був головою федерацію шахів УРСР, потім директором всеукраїнських шахово-шашкових клубів ДСТ «Спартак» та «Локомотив». Згодом виступив ініціатором створення Центру методико-спортивної підготовки найсильніших юних шахістів України, в якому довгий час до виходу на пенсію працював його керівником. Писав дослідницьку працю з питань стратегії і тактики, мав розпочати написання шахової історії України. Але загинув внаслідок розбійного нападу на його квартиру, в якій Платонов проживав один зі своїми домашніми тваринами. За словами гросмейстерів А. Михальчишина та І. Зайцева, метою грабіжників була велика та цінна філателістична колекція, зібрана Платоновим. Злочинець зарізав гросмейстера ножицями для обрізання марок.

У Києві періодично проводяться міжнародні турніри «Меморіал Платонова», присвячені пам'яті Ігоря Платонова, зокрема в період з 1995 по 2007 роки було проведено п'ять гросмейстерських турнірів. У 2005 та 2006 роках переміг Володимир Сергєєв, у 2007 році — Спартак Височин. У 2012 році друг Ігоря Платонова, гросмейстер Анатолій Мачульський організував в Балтиморі турнір його пам'яті. У тому ж році вийшла книга Льва Альбурта та Семена Палатника «Platonov's chess academy: using soviet-era methods to improve 21st century openings»Тернистый путь Игоря Платонова.

До введення рейтингу Ело, його найкращий історичний рейтинг був у січні 1968 року — 2663 очки (24-те місце у світі) Chessmetrics Player Profile: Igor Platonov.

Турнірні результати

Результати виступів у чемпіонатах України Ігор Платонов зіграв у 8 фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши при цьому 66½ очка зі 123 можливих. Рік Місто Турнір + − = Результат Місце 1958 Київ27-й чемпіонат України 3 67 6½ з 1611 1961 Київ30-й чемпіонат України 2 5 8 6 з 15 14 1963 Київ32-й чемпіонат України 3 10 10 8 з 17 13 — 14 1967Київ36-й чемпіонат України 4 1 8 8 з 136 — 16 1968Київ37-й чемпіонат України 7 3 7 10½ з 17 1970 Київ 39-й чемпіонат України 94 4 11 з 17 1974 Львів 43-й чемпіонат України 8½ з 13 5 — 8 1984 Київ 53-й чемпіонат України 32 10 8 з 15 8

Результати виступів у чемпіонатах СРСР Ігор Платонов зіграв у 5 фінальних турнірах чемпіонатів СРСР, набравши при цьому 46 очок із 96 можливих (+26-30=40). Рік Місто Турнір + − = Результат Місце 1967 Харків 35-й чемпіонат СРСР6 0 7 9½ з 13 5 1968/1969 Алма-Ата 36-й чемпіонат СРСР 3 97 6½ з 19 18 1969 Москва 37-й чемпіонат СРСР9 6 7 12½ з 22 7 — 9 1970 Рига 38-й чемпіонат СРСР4 10 7 7½ з 21 20 1971 Ленінград 39-й чемпіонат СРСР4 5 12 10 з 21 12 — 13 1980 Ташкент 1 ліга 48-го чемпіонату СРСР||2 ||9 ||6|| 5 з 17 || 17

Інші турніри Рік Місто Турнір + − = Результат Місце 1958 КиївЧемпіонат КиєваChampionship of Kyiv — 195844 5 6½ з 13 8 — 9 1961 КиївЧемпіонат КиєваChampionship of Kyiv — 1961228 5½ з 12 6 — 12 1962 Мінськ Півфінал першості СРСР ДСТ «Спартак»458 8 з 17 11 — 13 1963 КиївЧемпіонат КиєваChampionship of Kyiv — 1963617 9½ з 14  — 2 1964 Москва Першість профсоюзів СРСРMoscow-ch Trades Union 5 2 8 9 з 15 3 — 4 1965 Матч Українська РСР — Болгарія з 1966 ХарківВідкритий чемпіонат ХарковаChampionship of Kharkiv- 1966 8½ з 13  — 2 1967 Софія Матч Болгарія — УРСР (проти Івана Радулова) з 1968 СочіМатч СРСР — Югославія (проти Драголюба Минича) 01 3 1½ з 4 Одеса Матч УРСР — Болгарія (проти Ніколая Мінєва) 1 2 0 1 з 3 1970 Вейк-ан-Зее32-й міжнародний турнір 26 7 5½ з 15 12 — 13 1971 Ростов-на-Дону Командний кубок СРСР (у складі ДСТ «Авангард»)2 1 4 4 з 7 3 (ком) 1972 КиївЧемпіонат КиєваЧемпіонат Києва 1972 року7 0 6 10 з 13 Сьєнфуегос9-й «Меморіал Капабланки» 13 з 19 2 1974 Москва Командний кубок СРСР (у складі ДСТ «Локомотив»)2 2 5 4½ з 9 8 (ком) 1978 Київміжнародний турнірKyiv, 19782 4 96½ з 15 12 — 13 Орджонікідзе Командний кубок СРСР (у складі ДСТ «Спартак»)0 1 6 3 з 7 5 (ком) 1982 Кисловодськ Командний кубок СРСР (у складі ДСТ «Локомотив») 01 0 0 з 1 4 (ком)

Примітки

Література В. Г. Батура. Шаховий енциклопедичний словник. — Луцьк: Видавництво «Вежа друк», 2016. — 756 с. — ISBN 978-966-361-748-0 (Том 2, стор.85); Шахматы. Энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 305. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3; ; Сергєєв В. В. Людина, яка себе створила сама.// Спортивна газета, 2 лютого 2000; Сергєєв В. В. Гросмейстер Платонов / Sach-info, 1996, № 12-14 ; Лазарєв Ю. М. Мастерство и мужество / Шахматы в СССР, 1970, № 3.

Посилання

Партії Ігоря Платонова на chessgames.com Особова картка Ігоря Платонова на сайті 365chess.com Особова картка Ігоря Платонова на сайті OlimpBase.org