Святослав Павлович Кондрат ( 21 серпня 1997, Болехів, Долинський район, Івано-Франківська область, Україна — 20 червня 2023, поблизу Малої Токмачки, Пологівський район, Запорізька область, Україна) — український військовик і поет, ветеран російсько-української війни, командир штурмового відділення «Карпатська Січ» у складі 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць».

Життєпис

Ранні роки Народився 21 серпня 1997 року в місті Болехів Івано-Франківської області в сім'ї пожежника і виховательки. Закінчив ліцей № 1 «Академічний», де був декламатором, ведучим шкільних та позашкільних заходів. Під час Революції гідності проводив маніфестаційні ходи разом зі студентами коледжу із закликами «допомогти у реалізації завдань Революції гідності». Після закінчення навчання вступив до Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника на факультет «Економічна кібернетика».

У 2016 році, з настанням повноліття, долучився до Збройних сил України і у складі добровольчого батальйону «Аратта» брав участь у боях за Широкине, де був поранений. Згодом повернувся до навчання, успішно здобувши рівень бакалавра у 2018 році. Належав до ультрас футбольного клубу «Прикарпаття», був представником фанатського руху «Stanislawiw Ultras». Активно займався спортом, зокрема футболом, греко-римською боротьбою і східними єдиноборствами.

Громадська діяльність У 2016 році став одним із співзасновників осередку військово-патріотичної організації «Карпатська Січ» на Прикарпатті. Як один з керівників організації та ветеран АТО займався організацією військово-патріотичних вишколів, турнірів та змагань з міні-футболу, шахів, змішаних єдиноборств. У межах діяльності організації «Карпатська Січ» створив окремий туристичний клуб «Едельвейс», що займався організацією некомерційних походів у гори та екологічною діяльністю.

Розвивав культурний проєкт «Стилет і стилос». Декламував власні вірші, зокрема на патріотичну й військову тематику.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну У листопаді 2021 року виїхав на роботу в Польщу. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну пішки перетнув кордон і 26 лютого долучився до оборони Києва і Київської області. У складі 206-го окремого батальйону територіальної оборони брав участь у боях за визволення Бучі, Ірпеня, Гостомеля та Пущі-Водиці.

Починаючи від 7 квітня 2022 року, перебував на півдні України, де брав участь у боях за Миколаївську і Херсонську області і зазнав поранення під час артилерійського обстрілу. Згодом переведений на східну частину фронту, воюючи на Харківщині, у Бахмуті і Запорізькі області як командир відділення управління мінометної батареї підрозділу «Карпатська Січ».

Командир штурмового відділення 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць». 20 червня 2023 року під час штурму поблизу Малої Токмачки в Запорізькій області, прикриваючи відхід своєї бойової групи, загинув у близькому бою. Прощання зі Святославом Кондратом відбулося 21 липня того ж року в Болехові у храмі Святої Великомучениці Параскеви, похований на місцевому кладовищі.

Нагороди Орден «За мужність» III ступеня (24 листопада 2023, посмертно).

Увічнення пам'яті Пам'яті Святослава Кондрата присвячений повнометражний фільм, знятий фондом «Трибуна Героїв», що підтримує родини загиблих на війні футбольних фанатів. На честь Святослава Кондрата встановлено меморіальну дошку на фасаді Болехівського ліцею № 1 «Академічний», де той навчався

Примітки