Вільгельм Ві́льке (; 6 травня 1878 — 5 січня 1963) — німецький офіцер, контрадмірал запасу рейхсмаріне.
Біографія 7 квітня 1896 року вступив на флот. В 1909 році був офіцером Адмірал-штабу військово-морської станції «Нордзее». Учасник Першої світової війни, до жовтня 1916 року — офіцер Адмірал-штабу Флоту відкритого моря, одночасно навігаційний офіцер флоту і навігаційний офіцер на великому лінкорі «Фрідріх Великий». На борту цього корабля брав участь у битві при Скаггераку. Після цього до кінця війни був завідувачем відділу мобілізації, військових питань морського права і другорядних інтересів ВМС Загального департаменту Імперського військово-морського управління. Після демобілізації армії залишений на флоті. 31 грудня 1923 року звільнений у відставку.
Звання Капітан-лейтенант (30 березня 1906) Корветтен-капітан (22 березня 1913) Фрегаттен-капітан (21 січня 1920) Капітан-цур-зее (1 жовтня 1920) Контрадмірал запасу (31 грудня 1923)
Нагороди Столітня медаль (22 березня 1897) Орден Меджида 4-го класу (Османська імперія; 6 квітня 1901) Китайська медаль в бронзі Орден Червоного орла 4-го класу з короною орден (31 липня 1907) корона (19 вересня 1912) Медаль Червоного Хреста (Пруссія) 3-го класу Залізний хрест 2-го і 1-го класу Ганзейський хрест (Бремен) Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го (із застібкою «Перед ворогом») і 1-го класу Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни з мечами
Література Marine-Offizier-Verband (Hrsg.), Albert Stoelzel: Ehrenrangliste der Kaiserlich Deutschen Marine. 1914–18. Thormann & Goetsch, Berlin 1930, S. 158.
Посилання Нагороди.
Примітки