Іва́н Сергі́йович Дми́трієв (; 1804, Херсонська губернія, Російська імперія — , Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський кораблебудівник XIX століття, корабельний інженер-генерал, голова кораблебудівного відділення Морського технічного комітету.

Життєпис

Служба на Чорноморському флоті Народився 1804 року в Херсонській губернії. Здобув домашню освіту. 15 червня 1814 року у віці одинадцяти років вступив тіммерманським учнем на службу до кораблебудівної команди Чорноморського флоту.

1 січня 1821 року проведений в тіммермани унтерофіцерського рангу. До 1827 року служив у нижніх чинах флоту. 1 липня 1827 року перейменований у кондуктори 1-го класу. 22 вересня 1827 року отримав перший офіцерський чин — Дмитрієв проведений у прапорщики корпусу корабельних інженерів, а 23 січня 1829 року — у підпоручники.

У 1833 році отримав чин поручника. У тому ж році відряджений до ескадри Чорноморського флоту віцеадмірала М. П. Лазарєва, яка в той час перебувала в Константинополі. В Константинополі займався переважно ремонтом кораблів і побудував на азіатському березі Босфору дві пристані для висадки десанту і артилерії російських військ. Склав креслення турецького 100-гарматного лінійного корабля «Султан Махмуд» і фрегата, що будувався в адміралтействі американськими будівельниками. У тому ж році нагороджений орденом Святого Станіслава III ступеня і турецькою золотою медаллю на згадку про перебування російських військ у Босфорі.

21 червня 1834 року заклав у Миколаївському адміралтействі свій перший корабель — пароплав «Північна зірка», спущений на воду 1 серпня 1835 року. Вже 12 вересня того ж року заклав 10-гарматну яхту «Стріла», спущену на воду 27 квітня 1835 року.

У 1837 році, після добудови пароплава «Північна зірка» і будівництва вантажного бота, Дмитрієва направлено у відрядження до британської військово-морської бази Портсмут задля покращення знань в галузі кораблебудування. Отримав дозвіл відвідати верфі і заводи Північної Америки, де був допущений до огляду всіх верфей, доків, морських арсеналів із правом купувати креслення, моделі та малюнки. Після піврічного перебування в Америці повернувся до Англії, де продовжив вивчення іноземного кораблебудування. Перебуваючи у відрядженні, 29 грудня 1835 року проведений у штабскапітани, а 2 листопада 1838 року — у капітани корпусу корабельних інженерів.

Навесні 1839 року повернувся із закордонного відрядження до Миколаєва, де до 1858 року будував лінійні кораблі та пароплави. 6 грудня 1847 року проведений у підполковники, а 26 вересня 1855 року у полковники корпусу корабельних інженерів. На початку 1850-х років опікувався введенням до ладу 84-гарматного флагманського корабля П. С. Нахімова «Імператриця Марія», шхуни «Досвід» і транспорту «Кишинів».

Протягом 1855—1858 років у Миколаївському адміралтействі Дмитрієв будував першу чорноморську імператорську 4-гарматну колісну яхту-пароплав «Тигр», спущену на воду 9 жовтня 1858 року. Дерев'яний пароплав мав парову машину потужністю 400 кінських сил.

Служба в Санкт-Петербурзі У 1858 році переведений на службу до Санкт-Петербурга і призначений на посаду старшого будівельника на Охтенську верф, де протягом 1858—1861 років займався будівництвом двох гвинтових фрегати: 45-гарматного «Ослябя» і 54-гарматного «Олександр Невський».

З 1 квітня 1860 року обіймав посаду інспектора кораблебудівних робіт Петербурзького порту з призначенням у генерал-майори корпусу корабельних інженерів. У тому ж році тимчасово відряджений до Архангельська для виправлення пошкоджень після невдалого спуску на воду гвинтового фрегата «Пересвіт».

У 1864 році направлений за кордон для вивчення особливостей залізного і панцерного суднобудування. Після повернення, 28 квітня 1866 року, у дерев'яному елінгу Нового адміралтейства в присутності імператора Олександра II і генерал-адмірала князя Костянтина Миколайовича заклав дерев'яну колісну імператорську яхту «Держава», за побудову якої в 1870 році отримав нагороду 10 000 рублів.

1 січня 1868 року за відзнаки проведений у генерал-лейтенанти корпусу корабельних інженерів. 14 червня 1868 року призначений головою кораблебудівного відділення Морського технічного комітету, брав активну участь у здійсненні переходу до будівництва залізних парових суден. У 1877 році обраний членом Конференції Миколаївської морської академії.

Протягом 1870—1873 років за проєктом А. О. Попова і корабельних інженерів І. С. Дмитрієва і М. Є. Кутейнікова на верфі Охтенського адміралтейства збудовано перший у світі океанський панцерний крейсер російського імператорського флоту «Генерал-адмірал».

У 1879 році Дмитрієва нагороджено діамантовим перснем із вензелевим зображенням цісаревича «за труди по розробці ідеї сучасного крейсера і технічній перевірці суднових проектів». 1 січня 1880 року призначений корабельним інженером-генералом із призначенням членом Адміралтейств-ради.

Помер 26 серпня 1881 року. Похований на Новодівичому кладовищі в Санкт-Петербурзі.

Нагороди

Орден Святого Станіслава III ступеня (1833). Орден Святої Анни III ступеня (1842). Орден Святого Володимира IV ступеня (1843). Орден Святої Анни II ступеня (1853). Орден Святого Володимира III ступеня (1863). Орден Святого Станіслава II ступеня (1865). Орден Святої Анни I ступеня (1870). Орден Святого Володимира II ступеня (1874). Орден Білого орла (1877). Медалі, зокрема турецька золота медаль на згадку про перебування російських військ у Босфорі у 1833 році (1833).

Примітки

Література