Ха́рківський Буди́нок вчених — центр культури, науки та мистецтва.

Історія У Харкові Будинок вчених був відкритий з ініціативи Всеукраїнського комітету сприяння вченим в 1924 р., після відкриття Будинків вчених у Петрограді (1921 р.) і в Москві (1922 р.).

В 1934 р. за пропозицією Всеукраїнського комітету сприяння вченим при РНК УРСР, Українського товариства науки та техніки, ряду організацій міста, Будинку вчених був відведений особняк О. М. Бекетова (вул. Жон Мироносиць, 10), де він перебуває дотепер.

За час існування Будинку вчених великий внесок у його діяльність зробили заслужений діяч науки, професор О. Гейманович, академік АН СРСР О. Богомолець, академіки АН УРСР Г. Проскура, М. Барабашов та ін. Значну допомогу надавав Дому вчених Всеукраїнський комітет сприяння вченим, що розташовувався в цьому ж будинку: були створені будинки відпочинку для вчених у Сочі, Кисловодську, Одесі, при Будинку працювала спеціальна лікувальна комісія, яка надавала медичну допомогу вдома та амбулаторно.

При Будинку були створені секції науковців, що проводили «Дні науки», студії вокалу, художнього слова, театральна, образотворчого мистецтва, ансамбль скрипалів та ін. села у період сільськогосподарських робіт.

Однією з керівних сил Будинку стала жіноча рада, яка брала активну участь в організації та проведенні заходів Будинку, налагодила регулярне чергування в бібліотеці, започаткувала традиційні конференції жінок-вчених до свята 8 березня, що вела шефську роботу в студентській лікарні. З 1945 року по 1975 рік беззмінним головою жіночої ради була дружина академіка АН УРСР Соловйова М. Н. Олександра Петрівна, в 1975—1988 роках — канд.мед.наук Галина Григорівна Медведєва, з 1988 року — Людмила Іванівна Крупник.

У 1963 році директором Будинку вчених стає Ткаченко Л. А., а головою Правління — академік АС та АН УРСР Угінчус О. О. З 1969 року головою Правління став академік АН УРСР Іванов В. Є., директор Українського фізик-технічного інституту. Протягом 16 років (1976-1992) Будинком вчених керувала Ольга Іванівна Піддубна.

У 1967 році була створена секція молодих вчених (керінвик - к.т.н. В. С. Болотських), шефство над якою в 1980-і роки взяли член-кор. АН УРСР Атрощенко В. І., член-кор. АМН УРСР Корж А. І., д.т. н., заст. директора ІРЕ АН УРСР Брауде С. Я., лауреат Ленінської премії І. Рижков та ін. У червні 1981 року спільно з обласною радою молодих вчених та спеціалістів, з молодіжною секцією Північно-східного наукового центру АН УРСР, у Будинку вчених було організовано клуб «Пульсар», який об'єднав близько 100 молодих наукових співробітників. Було створено секції: суспільно-політичну, любителів природи, фото, «Молодіжний експериментальний театр», класичної музики, «Мелодія», «Агітбригада».

Стали традицією «вересневі зустрічі» вчених із вчителями середніх шкіл.

1971 року в Будинку вчених було відкрито портретну галерею «Вчені Харкова — лауреати Ленінської та Державної премій, Герої Соціалістичної праці». Спочатку до неї було включено 119 портретів академіків та членів-кореспондентів АН УРСР, пов'язаних з Харковом по роботі. На базі портретної галереї виникла нова форма роботи — «Трибуна вченого».

Пам'ятка архітектури

Особняк побудований за проєктом академіка архітектури Олекія Бекетова в 1897 році у стилі неогрецького класицизму для сім'ї архітектора. Фасад, дах та вікна будівлі постраждали під час російських обстрілів центра міста у березні 2022 року.

Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Будинок вчених (пам'ятка природи) Особняк Бекетових (вулиця Жон-Мироносиць)

Примітки

Джерела Харьковский Дом учёных Проект Програми охорони навколишнього природного середовища м. Харкова — на обговорення громадськості Мережа існуючих та резервованих територій та об'єктів природно-заповідного фонду — м. Харків