Полісиндето́н (), або багатосполучнико́вість — стилістична фігура, що полягає у такій побудові фрази, при якій всі або майже всі однорідні члени речення зв'язані між собою одним і тим самим сполучником (найчастіше сполучником «і»), тоді як звичайно в цьому випадку з'єднуються лише два останніх однорідних члени речення. Використовується для посилення експресії.
Багатосполучниковість характерна для мови фольклору, художнього та публіцистичного стилю.
Приклади:
Посилання
Н. Я. Дзюбишина-Мельник. Багатосполучниковість // Словник літературознавчих термінів